Рішення № 42139553, 12.12.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2153/14-ц

Провадження № 2/645/1040/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2014 року Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого - Горпинич О.В.,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «АСКА»» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, яким просив, стягнути з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування матеріально шкоди 1010 грн., стягнути з ПрАТ «Українська страхова компанія АСКА» на відшкодування матеріальної коди 39 879 грн. 56 коп.. В обґрунтування позову посилався на те, що 09.06.2011 року сталося дорожньо транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 В результаті ДТП водій ОСОБА_2 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, крім того автомобіль позивача зазнав механічних ушкоджень та відповідно до автотоварознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту автомобілю становить 38 936 грн. 30 коп.. Винним у вчиненні ДТП визнаний водій ОСОБА_4 та кримінальну справу відносно нього за ч. 1 ст. 286 КК України було направлено до суду, проте справу припинено на підставі ст. 46 КК України. Цивільно правова відповідальність водія ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «УАСК «АСКА»». Крім того, під час лікування позивач витратив 943 грн. 26 коп., у звязку з чим просив стягнути з ПрАТ «УАСК «АСКА»» вартість відновлювальних робіт за автомобіль в сумі 38 936 грн. 30 коп., та витрати на придбання медикаментів в сумі 943 грн. 26 коп., тоді як з відповідача ОСОБА_3 просив стягнути 510 грн. франшизи та 500 грн. витрати на правову допомогу.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

В судове засідання позивач не зявився, через канцелярію суд подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просивши про задоволення позовних вимог, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, повідомлявся про час та місця розгляду справи своєчасно та належним чином, проте раніше, в іншому складу суду (с. Тарасенко Л.М.) надавав заяву, якою визнав частково позовні вимоги на суму франшизи, а саме 510 грн., в решті вимог просив відмовити.

Представник ПрАТ «Українська страхова компанія «АСКА»», в судове засідання не зявилися, повідомлялися про час та місця розгляду справи своєчасно та належним чином, проте раніше, в іншому складу суду (с. Тарасенко Л.М.) надавали заперечення, відповідно до яких в задоволенні позовних вимог до них просили відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що, дійсно між ПрАТ «УАСК «АСКА»» та ОСОБА_3 був укладений поліс обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким був забезпечений транспортний засіб «Toyota», державний номер НОМЕР_1. 09.06.2011 року сталося ДТП за участю вищевказаного автомобіля, під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Daewoo», під керуванням водія ОСОБА_2. Проте однією з підстав відмови в здійсненні страхового відшкодування є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкоду заподіяно майну потерпілого. Позивач звернувся до страхової компанії лише 24.07.2013 року, тоді як ДТП сталося 09.06.2011 року. Крім того, у постанові Фрунзенського районного суду м. Харкова, якою закрита кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3

за ч. 1 ст. 286 КК України, зазначалося, що ОСОБА_2 претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не має, а отже не має обовязку і страхової компанії на страхове відшкодування. Крім того, з наданої позивачем експертизи виходить, що при розрахунку матеріальної шкоди, завданою володільцю транспортного засобу було враховано коефіцієнт зносу транспортного засобу, на відміну від розрахунку суми відновлювального ремонту. У звязку з тим, що позивачем не було надано до суду підтвердження фактичного виконання відновлювального ремонту та він просить стягнути суму страхового відшкодування саме на свою користь, вважали, що сума відшкодування має бути зменшеною на суму податку на додану вартість, що в даному випадку становить 6 489 грн. 38 коп.. Також вважали, що позивачем обґрунтована та підтверджена сума витрат на лікування лише в суму 888 грн. 57 коп..

За таких обставин суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20.05.2013 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України закрита у звязку з примиренням підсудного з потерпілим ОСОБА_2. У постанові зазначалося, що ОСОБА_4 09.06.2011 року, приблизно об 11 годині, керував технічно справним транспортним засобом «Toyota», державним номер НОМЕР_1, та рухався по вул. Старочугуївської в м. Харкові з боку Московського проспекту з лівим поворот в напрямку бульвару ОСОБА_5, зі швидкістю не більше 10 км/год, та, приближаючись до перехрестя з Московським проспектом, в порушення вимог п.п. 1.5, 16.3, 16.11 ПДД України, виїхав на вказане перехрестя, допустивши зіткнення з автомобілем марки «Daewoo», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі проспект Московський, з боку вул. Північна в напрямку бульвару ОСОБА_5. В результаті зіткнення, водію автомобіля «Daewoo» ОСОБА_2 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Постанова набрала законної сили.

Відповідно до полісу № ВЕ/8409930 обовязкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ПрАТ «УАСК «АСКА»» та ОСОБА_3 був забезпечений транспортний засіб «Toyota», державний номер НОМЕР_1. Строк дії полісу з 17.12.2010 року по 16.12.2011 року та ліміт відповідальності щодо здоровя потерпілого 100 000 грн., майна 50 000 грн., франшиза 510 грн..

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, а п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України передбачає, що шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхування» : страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за

цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно до ч.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 8386 від 05.09.2011 року вартість відновлювального ремонту автомобілю «Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_2 становить 38 936 грн. 30 коп..

Висновок експерта суд вважає законним та обґрунтованим, оскільки ґрунтується на технічному огляді автомобіля, проведенні необхідних розрахунків та на підставі спеціальної літератури та нормативних актів.

Подія ДТП, з приводу якої виникли правовідносини щодо відшкодування матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження автомобіля позивача мали місце 09.06.2011 року, тому відповідно до ст. 5 ЦК України та п.2.1 ст. 2 Закону № 1961 до виниклих правовідносин необхідно застосовувати редакцію Закону № 1961, яка діяла на час ДТП та не містила обмежень щодо максимально допустимих термінів звернення із заявою про страхове відшкодування.

Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винної особою.

Стаття 37 Закону № 1961 передбачає відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентованої виплати), перелік якої є вичерпний.

Крім того, відповідно до ст. 38 Закону № 1961 страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ПАТ «УАСК АСКА»» має компенсувати позивачу страхове відшкодування в розмірі 38 936 грн. 30 коп., оскільки доведено наявність страхового випадку та право позивача на страхове відшкодування матеріалами справи.

За положеннями ст. ст. 979, 988 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату). Страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно із ст. 990 цього Кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року, із змінами, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. ст. 29, 30 цього Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, а якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним і його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам по евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Право на залишки транспортного засобу отримує страховик чи МТСБУ.

Крім того, згідно висновку судово-медичної експертизи № 4342-ая/11 від 29.08.2011 року ОСОБА_2 в результаті ДТП були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді екстензійної травми шийного відділу хребта з ротаційним підвивихом 2-го шийного хребта, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, ушиб мяких тканій темної області, які відносяться до категорії середніх та легких тілесних ушкоджень за категорією небезпечних для життя.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним лікуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів».

Матеріальні збитки у зв'язку з лікуванням потерпілого підтверджуються калькуляцією вартості лікування стаціонарного хворого ОСОБА_2 швидкої та невідкладної допомоги імені проф. Мещанінова, витягом із історії хвороби КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 112, КЗОЗ «Харківська міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17», та квитанціями за придбання медичних препаратів і супутніх медичних матеріалів, у загальному розмірі 943 грн. 26.

Згідно ч.1 ст. 1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» сума страхового відшкодування заподіяної шкоди майну зменшується на розмір франшизи.

Відповідно до зазначеної норми закону франшиза встановлюється в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до Полісу сума франшизи становить 510 грн..

Статтею 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення суми франшизи з ОСОБА_3.

Що стосується вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, то вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

До складу судових витрат відносяться витрати на правову допомогу (п.2 ч.3 ст. 79 ЦПК України). Витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги (ч.1.ст. 84 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, встановлених законом, правова допомога може надаватися й іншими фахівцями в галузі права. Тобто, правову допомогу в цивільному процесі може надавати адвокат чи інша особа, яка є

фахівцем у галузі права і за законом має право надавати правову допомогу.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, в судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій позасудовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому засіданні.

Позивачем не надано квитанцію про сплату витрат на правову допомогу, в матеріалах справи відсутні ордер або інший документ, який підтверджує повноваження особи, яка надає правову допомогу, угода про надання юридичної допомоги тощо. Крім того, позивачем не надано розрахунку послуг, за які були сплачені гроші.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Предмет доказування це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Доведенню підлягають тільки ті обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, по якій виник спір.

Зміст обов'язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб'єктом доказування і неможливості отримання доказів, суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим.

Рішення не може ґрунтуватися н припущеннях.

Позивачем не надано доказів на підтвердження своїх позовних вимог щодо витрати на правову допомогу, як того, вимагає законодавство України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія АСКА» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 510 грн. франшизи.

Стягнути з Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «АСКА»» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування за шкоду, завдану пошкодженням автомобілю «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 у результаті ДТП 09 червня 2011 року у розмірі 38 936 (тридцять вісім тисяч девятсот тридцять шість) грн. 30 коп. та страхового відшкодування за шкоду, завдану здоров'ю у результаті вказаного ДТП у розмірі 943 грн. 26 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Відповідачам, які не приймали участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву перегляд заочного рішення не було подано, після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, якій не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги

Суддя: