Рішення № 42138934, 19.12.2014, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

19.12.2014 Справа № 644/ 7131 /14-ц

н/п 2/644/ 2004 /14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2014 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сітало А. К.,

за участю секретаря Лазарєвої М. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача МТСБУ звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в порядку регресу в розмірі понесених витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 8990 грн. 97 коп. та судові витрати в розмірі 993 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 19.08.2010 року з вини відповідача, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті вказаної ДТП був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який належить йому на праві власності. Вина відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою апеляційного суду Харківської області від 01.02.2011 року. Розмір завданих збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу, відповідно до висновку експерта складає 9187 грн. 56 коп., в тому числі 20% ПДВ. Відповідач на дату дорожньо-транспортної пригоди не виконала вимогу Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не мала чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. 25.05.2011 року ОСОБА_3 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подав відповідну заяву, як того вимагає п. 35.1 ст. 35 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану відповідачем. В звязку з настанням події, передбаченої п. 1 ст. 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України здійснило виплату відшкодування ОСОБА_3 в розмірі 8990 грн. 97 коп. МТСБУ зверталося до відповідача з проханням добровільно компенсувати завдані збитки, але сума відшкодування сплачена не була.

В судове засідання позивач та його представник адвокат ОСОБА_4, не зявились, представник позивача надала суду заяву, в якій просить слухати справу без її участі, та позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не зявилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися, своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що постановою апеляційного суду Харківської області від 01.02.2011 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження по справі закрито у звязку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно даної постанови 19.08.2010 року о 20 год. 20 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_3 на перехресті пр. Тракторобудівників з вул. Блюхера в м. Харкові, не вірно обрала дистанцію в наслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_5, який замикав колону автомобілів що стояли, а вже від цього удару, автомобіль НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_3, що стояв попереду, чим спричинено пошкодження транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху України скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд вважає встановленим факт того, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 19 серпня 2010 року за участю водіїв ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбулася з вини водія ОСОБА_1.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів та іншим.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 отримав механічні пошкодження.

Згідно звіту № 187 від 20 жовтня 2010 року про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових частин автомобіля НОМЕР_2, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 на момент ДТП 19 серпня 2010 року складає 9187 (девять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 56 (пятдесят шість) коп.

Відповідно до положень ст. 39 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно положень ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідач на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мала чинного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

25 травня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою про відшкодування шкоди завданої незастрахованим власником транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивачем було виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 8 990 грн. 97 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3299 від 28.07.2011 року.

Відповідно до положень ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно п. ч. 1 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося з листом до відповідача про компенсування витрат за завдану шкоду в добровільному порядку. Але завданні витрати не були відшкодовані відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку що позов в частині відшкодування витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування обґрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

При вирішенні питання щодо судових витрат на правову допомогу, суд виходить з того, що ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Оскільки представником позивача не надано розрахунку заявленої суми витрат на правову допомогу, з урахуванням часу, необхідного для підготовки позовної заяви та інших документів, суд вважає, що позов в цій частині необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 61, 88, ч. 4 ст. 169, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 11, 16, 22, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. ст. 22, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

У Х В А Л ИВ :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р № 2600202284871, в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8) в рахунок відшкодування в порядку регресу витрат повязаних з страховим відшкодуванням в розмірі 8990 (вісім тисяч девятсот девяносто) грн. 97 (девяносто сім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (р/р № 2600202284871, в ПАТ «Укрексімбанк» в м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, бульвар Русанівський, буд. 8) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні позову в частині заявленої вимоги про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, оформленою у відповідності до ст. 229 ЦПК України, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, відповідно до загального порядку встановленого ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: А. К. Сітало