Рішення № 42137907, 09.12.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

643/9193/14-ц

2/643/3601/14

09.12.2014 року Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Поліщук Т.В.,

при секретарі Чорноморець Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи СТзДВ «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду суму у розмірі 60295 грн. 24 коп. грн., 5000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.08.2013 року приблизно о 12.15 год. в м. Харкові на пр. Московський на Велозаводському мосту сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по пр. Московський по Велозаводському мосту в сторону центра по зустрічній смузі, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що рухався по трамвайній колії зустрічного руху праворуч у попутному напрямку в колоні автомобілів, та зманеврував ліворуч, пересікаючи смугу руху «Ніссан» д.з. 200-99 ХК, в подальшому сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному йому напрямку в крайній правій полосі.

31.08.2013 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2№509982, згідно з яким він 27.08.2013 року в м.Харкові о 12 годині, керуючи а/м Ніссан д.н. 200-99ХК, рухався по пр.Московський (вело заводський шляхопровід),невірно обрав швидкість руху, не виконав вимоги пункту правил 11.9, внаслідок чого трапилось зіткнення з ам Лексус д.н.НОМЕР_4 з послідуючим зіткненням а/м Ніссан з а/м Тойота д.н. НОМЕР_5. Транспортним засобам заподіяна матеріальна шкода, чим порушив вимоги п.п. 11.9, 12.1 ПДР України.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копії матеріалів справи відносно ОСОБА_3 направити до ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП

Постановою апеляційного суду Харківської області від 11.03.2014 року, Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року щодо ОСОБА_2 змінено. Виключено з постанови вказівки про те, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимоги п. 10.1 ПДР України та про те, що в діях ОСОБА_3 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та що вина ОСОБА_3 у вчинені цього правопорушення доведена та повністю підтверджується матеріалами справи, а окрім того про направлення до ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області копій матеріалів справи відносно ОСОБА_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Позивач зазначає, що по справі було проведено авто-технічну експертизу, згідно висновків якої: є два варіанти за умов, зазначених в дослідницькій частині висновку, а саме, судова автотехнічна експертиза проведена за двома варіантами: як за поясненнями ОСОБА_2- водія а/м Ніссан, так і за поясненнями водія автомобіля Лексус ОСОБА_3, так як між їхніми поясненнями існують суттєві протиріччя щодо механізму розвитку самої події, обставин ДТП.

За висновками судової експертизи:

згідно 1-го варіанту за поясненнями водія автомобіля ОСОБА_2:

- в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ніссан ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ніссан ОСОБА_2 не мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР України, в його діях не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України які, з технічної точки зору, знаходились би в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Лексус ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 ПДР України. Технічна можливість запобігти зіткнення визначалась виконанням ним вимог п.10.1 ПДР, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Лексус ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР і знаходились з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

Згідно з 2-м варіантом висновку судової експертизи за поясненнями ОСОБА_3В

-в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ніссан ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.10.1,13.1 ПДР України, технічна можливість запобігти зіткнення для нього визначалась виконанням ним вимог п.п.10.1,13.1 ПДР, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, його дії не відповідали вимогам п.п.10.1,13.1 ПДР і знаходилися з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Лексус ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 ПДР. Технічна можливість уникнення даної ДТП не визначалася односторонніми діями водія автомобіля Лексус ОСОБА_3, а цілком залежала ввід односторонніх дій водія автомобіля Ніссан ОСОБА_2, в діях водія ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогами ПДР, які знаходилися б з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням ДТП.

Незалежно від варіантів розвитку механізму ДТП в даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водіїв автомобіля ДЕУ ОСОБА_5, а/м Тойоти ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР України, які знаходились би в причинному звязку з ДТП не вбачається.

Позивач вважає, що спричинений йому матеріальний збиток завданий водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3

03.04.2014 року позивач звернувся з заявою до страхової компанії про відшкодування шкоди, однак у виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено.

Позивач зазначає, що внаслідок ДТП йому також було спричинено моральну шкоду, яка виразилася в тому, що в нього стався нервовий зрив, з моменту ДТП автомобіль знаходився в ремонті та він був позбавлений можливості користуватися з ним. Автомобіль пов'язаний з його роботою. Всі ці обставини вплинули на його звичний образ життя та на обставини в сімї, та оцінює моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

В судове засідання позивач не зявився, представник позивача ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій прохав справу розглядати за його відсутності, позов задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачі по справі в судове засіданні повторно не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у суду відсутні відомості про причини неявки відповідачів у судові засідання. В зв'язку з чим суд визнає неявку відповідачів неповажною та розглядає справу на підставі наявних в ній доказів.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи згідно положень ст. ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази у їх сукупності, вважає позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

27.08.2013 року приблизно о 12.15 год. в м. Харкові на пр. Московський на Велозаводському мосту сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який рухався по пр. Московський по Велозаводському мосту в сторону центра по зустрічній смузі, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, що рухався по трамвайній колії зустрічного руху праворуч у попутному напрямку в колоні автомобілів, та зманеврував ліворуч, пересікаючи смугу руху «Ніссан» д.з. 200-99 ХК, в подальшому сталося зіткнення автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, який рухався у зустрічному йому напрямку в крайній правій полосі.

31.08.2013 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2№509982, згідно з яким він 27.08.2013 року в м.Харкові о 12 годині, керуючи а/м Ніссан д.н. 200-99ХК, рухався по пр.Московський (вело заводський шляхопровід),невірно обрав швидкість руху, не виконав вимоги пункту правил 11.9, внаслідок чого трапилось зіткнення з ам Лексус д.н.НОМЕР_4 з послідуючим зіткненням а/м Ніссан з а/м Тойота д.н. НОМЕР_5. Транспортним засобам заподіяна матеріальна шкода, чим порушив вимоги п.п. 11.9, 12.1 ПДР України.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Копії матеріалів справи відносно ОСОБА_3 направити до ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП (а.с. 6-9)

Постановою апеляційного суду Харківської області від 11.03.2014 року, Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 20.02.2014 року щодо ОСОБА_2 змінено. Виключено з постанови вказівки про те, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 вимоги п. 10.1 ПДР України та про те, що в діях ОСОБА_3 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та що вина ОСОБА_3 у вчинені цього правопорушення доведена та повністю підтверджується матеріалами справи, а окрім того про направлення до ВДАІ ХМУ ГУМВС України в Харківській області копій матеріалів справи відносно ОСОБА_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП.(а.с. 10-11)

При розгляді адміністративного матеріалу було проведено авто-технічну експертизу, згідно висновків якої: є два варіанти за умов, зазначених в дослідницькій частині висновку, а саме, судова автотехнічна експертиза проведена за двома варіантами: як за поясненнями ОСОБА_2- водія а/м Ніссан, так і за поясненнями водія автомобіля Лексус ОСОБА_3, так як між їхніми поясненнями існують суттєві протиріччя щодо механізму розвитку самої події, обставин ДТП.

За висновками судової експертизи:

згідно 1-го варіанту за поясненнями водія автомобіля ОСОБА_2:

- в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ніссан ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ніссан ОСОБА_2 не мав технічну можливість запобігти зіткненню шляхом виконання вимог п.12.3 ПДР України, в його діях не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України які, з технічної точки зору, знаходились би в причинному звязку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Лексус ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 ПДР України. Технічна можливість запобігти зіткнення визначалась виконанням ним вимог п.10.1 ПДР, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру. Дії водія автомобіля Лексус ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1 ПДР і знаходились з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

Згідно з 2-м варіантом висновку судової експертизи за поясненнями ОСОБА_3В

-в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Ніссан ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п.10.1,13.1 ПДР України, технічна можливість запобігти зіткнення для нього визначалась виконанням ним вимог п.п.10.1,13.1 ПДР, для чого в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, його дії не відповідали вимогам п.п.10.1,13.1 ПДР і знаходилися з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Лексус ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.10.1 ПДР. Технічна можливість уникнення даної ДТП не визначалася односторонніми діями водія автомобіля Лексус ОСОБА_3, а цілком залежала ввід односторонніх дій водія автомобіля Ніссан ОСОБА_2, в діях водія ОСОБА_3 не вбачається невідповідностей вимогами ПДР, які знаходилися б з технічної точки зору в причинному звязку з виникненням ДТП.

Незалежно від варіантів розвитку механізму ДТП в даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водіїв автомобіля ДЕУ ОСОБА_5, а/м Тойоти ОСОБА_1 невідповідностей вимогам ПДР України, які знаходились би в причинному звязку з ДТП не вбачається (а.с. 6-9).

03.04.2014 року позивач звернувся з заявою до СТзДВ «Гарантія» на виплату страхового відшкодування, однак у виплаті йому було відмовлено, у звязку з тим, що вина ОСОБА_3 не підтверджена (а.с. 5).

Як вбачається зі звіту № 341/09/2013 дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеного 03.10.2013 року, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Тойота Прадо», д.н. НОМЕР_6» в результаті його пошкодження при ДТП без врахування втрати товарної вартості (ВТВ) складає 55451,56 грн., втрата товарної вартості складає: 4843,68 грн., а всього матеріальний збиток склав 60295,24 грн. (а.с. 20-30).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст. 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Таким чином, позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків, завданих ДТП, у розмірі 60295,24 грн. підлягають задоволенню.

Суд, на підставі ст. 11 ЦПК України, розглядає справу в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін.

Відповідно до ч..1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Частиною другою п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача. в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди, оскільки суду не надані докази на підтвердження спричинення позивачу моральної шкоди.

Суд розподіляє судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст.10,11, 37 , 57, 60, 79, 88, 169, 174, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1187, 1188, ЦК України, суд-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди суму у розмірі 60295,24 грн., судовий збір у розмірі 873,60 грн., а всього стягнути 60168,84 грн. (шістдесят тисяч гривень сто шістдесят вісім гривень 84 копійок)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Поліщук Т.В.