Постанова № 42136421, 26.12.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4870/14-а

Номер провадження 2-а/629/86/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - Харабадзе К.Ш., за участю секретаря Соколенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВДАІ з обслуговування м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області, в обґрунтування вимог якого зазначив, що 12.06.2013 року у відношенні позивача ОСОБА_1 інспектором ДПС м. Павлоград ОСОБА_2 було винесено протокол та постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП про накладення адміністративного стягнення - штрафу 260,00 грн. Однак протокол про адміністративне правопорушення на місці не складався, постанова була складена в одному екземплярі, інспектор ДПС ОСОБА_3 на вимогу позивача відмовився назвати своє прізвище, звання та предявити службове посвідчення. Він отримав постанову лише 28.10.2014 року простою поштою. Просив поновити строк для звернення до суду, скасувати постанову про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.

Відповідач просив розглядати справу у його відсутність, заперечував щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, що зявилися, та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

12.06.2013 року о 10-25 годині інспектором ДПС ОСОБА_3 був виявлений позивач, який в м. Павлоград по вул. К.Маркса, керуючи мопедом Лідер при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому знаходились пішоходи, не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати їм дорогу, чим створив перешкоду для руху пішоходам, про що складений протокол про адміністративне правопорушення. За результатами розгляду. У справі була прийнята постанова у справі про адміністративне правопорушення від 12.06.2013 року.

Позивач посилається на те, що вищезазначену постанову отримав 28.10.2014 року звичайним листом. Позивач не зміг надати поштовий конверт, в якому на його адресу надійшла 28.10.2014 року постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення гарантованого Конституцією України права позивача захистити свої права і свободи, суд поновлює позивачу строк для звернення до суду.

При вирішенні позовних вимог, суд виходить з того, що за вимогами п. 18.1.ПДР водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Позивач в судовому засіданні не заперечував, що наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, бачив, що на нього вийшов пішохід, однак не зупинився, оскільки їхав на мопеді з невеликою швидкістю і вважав, що відразу зупинитися не зможе, а тому проїхав переход, поїхав далі. Також вказав, що йому не було взагалі відомо, що інспектором була складена постанова у справі, при цьому суд звертає увагу на те, що в позові позивач сам зазначає, що постанова складалася, була складена в одному екземплярі. Крім того, позивач в позові вказував, що протокол про адміністративне правопорушення на місці не складався, однак в судовому засіданні надав пояснення, що протокол складався і підтвердив, що він власноруч здійснив в ньому запис «не пропустил пешехода, нарушил неумышленно» та власноруч розписався в протоколі, вказуючи на тиск з боку інспектора. Вказуючи, що підпис в постанові йому не належить, після розяснення судом права на призначення судової почеркознавчої експертизи, скористатися цим правом не бажав, посилаючись на відсутність коштів.

Усі обставини у їх сукупності свідчать про необґрунтованість вимог позивача і правомірність дій відповідача у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, у відношенні позивача.

Суд поновлює позивачу строк для звернення до суду та відмовляє в задоволенні позову, не убачаючи правових підстав для його задоволення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 94, 99, 100, 159, 160-163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративний позову ОСОБА_1 до ВДАІ з обслуговування м. Павлоград та Павлоградського району Дніпропетровської області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: К.Ш. Харабадзе