Вирок № 42132456, 26.12.2014, Новоселицький районний суд Чернівецької області

26.12.2014

Справа № 1-кп/164/2014 р.

Провадження № 1-кп/720/158/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Дутки М.С.

при секретарі Каптар Г.В.

з участю прокурора Бежан М.В.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новоселиця кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця , не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2014 року приблизно о 20-й годині 30 хвилин ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки ЗІЛ-131 н.з.СЕ-0367 АВ в с. Чорнівка Новоселицького району, грубо порушив вимоги п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України під час сварки з ОСОБА_6К який стояв на підніжці кабіни автомобіля зі сторони водія , без будь якого попередження,не переконався в тому,що його дії не створять небезпеки для ОСОБА_6 , різко рушив на автомобілі вперед, від чого потерпілий не утримався , та впав на проїзну частину дороги під колеса автомобіля. В результаті переїзду ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть

Обвинувачений винним себе визнав частково і показав, що дійсно 08 18 серпня 2014 року біля 20-й годині 30 хвилин він керуючи автомобілем ЗІЛ -131 на вул. Федьковича в с.Чорнівка Новоселицького району , зупинився на вимогу громадянки ОСОБА_7, яка почала сваритися з ним з приводу його проїзду по даній вулиці вантажним автомобілем. В процесі сварки ОСОБА_7 покликала ОСОБА_6 який піднявся на підніжку автомобіля і наніс йому декілька ударів по голові. Після того як ОСОБА_6, який на його думку був в стані алкогольного спяніння ,зійшов з підніжки автомобіля обвинувачений не переконався де знаходиться останній та виїхав на автомобілі додому. Через деякий час йому повідомили ,що автомобіль збив потерпілого.Шкоду потерпілій частково відшкодував, а тому цивільний позов визнає частково. Просив суд не покарати його суворо.

Незважаючи на те, що обвинувачений себе винним визнав частково , суд оцінюючи зібрані докази по справі, які були дослідженні в судовому засіданні з точки зору належності, допустимості, достовірності та керуючись законом приходить до висновку що його вина у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України повністю доведена і підтверджується показами свідків, потерпілої, які були дані в судовому засіданні, протоколом огляду дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицями до нього, висновком судово-медичної експертизи, висновком судовоавтотехнічної експертизи, протоколом огляду транспортного засобу, протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_8І, протоколом проведення слідчого експерименту з участю свідка ОСОБА_7 та іншими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_3 показала , що 18 серпня 2014 року біля 20 години 30 хвилин з хати почула крик людей і вийшла на вулицю. ЇЇ сусід ОСОБА_9 повідомив ,що її чоловіка переїхав автомобіль під керуванням обвинуваченого. Вибігавши на дорогу вона побачила свого чоловіка, який лежав на дорозі і корчився від болі. Від людей їй стало відомо ,що ОСОБА_7 зупинила автомобіль ОСОБА_5 і між ними виникла сварка. ЇЇ чоловік підійшов до автомобіля став на підніжку кабіни і зробив зауваження водію ОСОБА_10 У відповідь останній вдарив потерпілого по голові і різко рушив автомобілем з місця . ЇЇ чоловік ОСОБА_6 зірвався з підніжки та впав на дорогу під колеса автомобіля. Просила суд обрати обвинуваченому сувору міру покарання.

Свідок ОСОБА_7 показала суду,що 18 серпня 2014 року після 20 годині вона зупинила автомобіль обвинуваченого на вулиці Федьковича с.Чорнівка Новоселицького району і між нею та ОСОБА_5М виникла сварка .До автомобіля підійшов потерпілий ОСОБА_11 і стрибнув на підніжку автомобіля. Між ним та водієм також сталося сварка. В процесі сварки автомобіль різко рушив вперед. В результаті чого потерпілий впав під колеса автомобіля.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 2 вересня 2014 року з участю свідка ОСОБА_7 видно, що вона на місці пригоди показала,що в той момент коли ОСОБА_3 стояв на підніжці автомобіля , водій ОСОБА_5 автомобілем ЗІЛ різко рушив вперед , від чого потерпілий впав під колеса автомобіля.

Свідок ОСОБА_12 показав,що він побачив ,що за кермом автомобіля був ОСОБА_5 Потерпілий стрибнув на підніжку автомобіля та спитав водія, чому він їде по цій дорозі бо у нього тріскають стіни будинку. Водій вдарив кулаком по обличчю потерпілого. Від удару останній втратив рівновагу. В цей момент автомобіль різко рушив з місця , в наслідок чого потерпілий впав під колеса автомобіля.

Свідок ОСОБА_8 показав, що між обвинуваченим та потерпілим ОСОБА_6 який стояв на підніжці автомобіля виникла сварка . Автомобіль різко рушив з місця, а ОСОБА_6 впав.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 2 вересня 2014 року з участю свідка ОСОБА_8 видно, що останній на місці пригоди показав,що ОСОБА_5 на автомобілі ЗІЛ різко рушив з місця , а ОСОБА_6 який стояв на підніжці кабіни автомобіля впав на землю і його переїхав автомобіль.

Свідок ОСОБА_13 показала,що вона бачила, як ОСОБА_6 стояв на підніжці кабіни автомобіля, і впав від того , що автомобіль різко рушив з місця.

Свідок ОСОБА_14 показав,що він побачив,що після того як автомобіль обвинуваченого рушив з місця , потерпілий лежав на землі.

Аналогічні покази дав суду і свідок ОСОБА_15

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемою до нього та фото таблицями видно, що дорожньо-транспортна пригода сталася 18 серпня 2014 року в с. Чорніка по вул. Федьковича Новоселицького району.

З висновку судової автотехнічної експертизи від 15 вересня 2014 року видно, що обвинувачений грубо порушив вимоги п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, тобто розпочав рух автомобіля в момент коли на підніжці кабіни автомобіля зі сторони водія перебував ОСОБА_6 який не утримувався та впав під задні колеса транспортного засобу

З висновку судово-медичної експертизи № 562 від 3 жовтня 2014 року видно, що потерпілий ОСОБА_6 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тяжкі тілесні ушкодження які знаходяться в прямому причинно-наслідковому звязку з фактом настання смерті

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого потерпілому спричинено тяжке тілесне ушкодження від яких настала його смерть повністю доказана і його дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження від яких настала смерть потерпілого.

ОСОБА_5М без будь якого попередження розпочав рух автомобіля в момент коли на підніжці кабіни автомобіля зі сторони водія перебував ОСОБА_6,не переконався в тому,що його дії не створять небезпеки для потерпілого, різко рушив автомобілем вперед, від чого потерпілий не утримався , та впав на проїзну частину дороги під колеса транспортного засобу.

Посилання обвинуваченого на те,що потерпілий в момент дорожньотранспортної пригоди перебував в стані алкогольного спяніння не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Як видно з висновку судово-токсикологічної експертизи №1124 від 27 серпня 2014 року в крові тіла ОСОБА_6 не виявлено данних, які б свідчили про перебування останнього в стані алкогольного спяніння .

Покази свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 які показали суду,що потерпілий перебував в стані алкогольного спяніння , спростовується показами свідка ОСОБА_18 який як фельдшер надав

останньому на місці пригоди первісну медичну допомогу та висновком судово-медичної експертизи від 3 жовтня 2014 року.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, дані про винну особу, обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Зокрема, що обвинувачений вину визнав частково,вперше притягується до кримінальної відповідальності , позитивно характеризується по місцю проживання, є особою молодого віку,що його мати в період судового розгляду справи частково відшкодувала моральну шкоду потерпілій.

За таких обставин суд приходить до висновку, про призначення йому мінімальної міри покарання передбаченої ч.2 ст.286 КК України

Суд враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_5 злочину , який , відповідно до вимог ст.12 КК України , віднесено до категорії тяжких, думку потерпілої яка просила суд призначити сувору міру покарання, ставлення обвинуваченого до його наслідків, що він не розкаювався у вчиненому, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 є неможливою без ізоляції від суспільства. Реальне відбуття ним покарання та позбавлення йому права керування транспортними засобами відповідає вимогам ст..65 КК України.

Клопотання громадян с.Чорнівка Новоселицького району про призначення обвинуваченому міри покарання не повязаної з позбавленням волі задоволенню не підлягає .

Заявлені позивачкою цивільні позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди у справі підлягають частковому задоволенню

Згідно ст. 1166 ЦК України , що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК УКРАЇНИ « Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка ії завдала, за наявності ії вини.

Відповідно до ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено ,що 7 квітня 2014 року між ПрАТ страхової компанії «УНІКА « та ОСОБА_5 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 згідно умов якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5застрахована на підставі Поліса №АВ/9599124 » на період з 09.04.2014 року до 08.04.2015 року

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_19 в частині стягнення на її користь по 813 грн.33 копійок щомісяця довічно задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України і разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні.

Судом встановлено, що ОСОБА_3Д як дружина ОСОБА_20К не знаходилася на його утриманні. Вона отримує пенсію та займається підприємницькою діяльності, а тому суд не може визнати її особою, яка знаходилась на утриманні чоловіка.

Цивільний позов ОСОБА_21 до ОСОБА_19 в частині стягнення на її користь моральну шкоду в сумі 475 тис грн. підлягає частковому задоволенню .

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє, використовує транспортний засіб .

Судом встановлено, що ОСОБА_5 керував автомобілем НОМЕР_2 під час ДТП на підставі наявного у нього посвідчення водія на право керування цим автомобілем та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, переданого йому власником автомобіля ОСОБА_22

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинувачений керував автомобілем марки «ЗІЛ 131» на правовій підставі і він має відшкодувати моральну шкоду потерпілій.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховуючи принцип розумності та справедливості, характер та глибину завданих по вині ОСОБА_5 душевних та психічних страждань потерпілій, матеріальний та сімейний стан обвинуваченого, оцінює його в розмірі 250 000 гривень.

Приймаючи до уваги,що під час судового розгляду справи потерпіла отримала в рахунок відшкодування моральної шкоди 37 тис грн. від матері обвинуваченого , з ОСОБА_5 слід стягнути у примусовому порядку 213 тис. гривень.

Цивільний позов потерпілої до ПрАТ СК «УНІКА» про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 29 тис 084 копійок підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю,здоровю, майну третьої особи.

Відповідно до ст..24 цього ж Закону у звязку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтованими витрати. Повязані з доставкою, розміщенням, утриманням ,діагностикою , лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоровя, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтвердженні документально відповідним закладом охорони здоровя.

Судом встановлено, що витрати яка понесла позивачка у звязку з лікуванням потерпілого документально підтверджуються на суму 2705 грн.71 копійка

Згідно п.27.4 цього ж Закону страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання, за умови надання страховику документів ,що підтверджують такі витрати.

Судом встановлено,що витрати яка понесла позивачка у звязку з похованням потерпілого документально підтверджується на суму 3060 грн.

Позовні вимоги у частині стягнення витрат за поминальні обіди та інші витрати на поховання ОСОБА_6 не підлягають задоволенню, оскільки позивачка не надала суду докази які б були належним чином документально оформлені.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю на суму 5000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть ОСОБА_6

Позовні вимоги позивачки про стягнення витрати на правову допомогу задоволенню не підлягають , оскільки вона не надала суду розрахунок - звіт адвоката розраховані відповідно до вимог Закону України»Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Керуючись ст.ст. 369, 371, 374, 376 КПК України, ст..979,781,1166, 1167,1187,1200 ЦК України, п.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки з позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому змінити на тримання під варту.

Взяти ОСОБА_5 від варту в залі суду . Строк відбування покарання рахувати з 26 грудня 2014 року .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЄКЦ УМВС України в Чернівецькій області, р/р № 35220002000298 в УДК в Чернівецькій області МФО 856135 код 25575279, судові витрати за проведення судово-автотехнічної експертизи в розмірі 294 гривні 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_21Д моральну шкоду в сумі 213 тис гривень

В позові ОСОБА_21 до ОСОБА_5 про стягнення по 813 грн.33 копійок на її утримання щомісяця довічно відмовити за його безпідставності.

Стягнути з ПрАТ СК «УНІКА» на користь ОСОБА_3Д матеріальну шкоду у звязку з лікуванням потерпілого 2705 грн.71 копійка, та на його поховання 3060 грн., а всього 5765 грн.

В позові ОСОБА_3Д про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Зняти арешт з автомобіля НОМЕР_3 1988 року випуску який належить на праві власності ОСОБА_22.

Речовий доказ по справі: автомобіль марки ЗІЛ-131 н.з.СЕ 0367, який знаходиться на зберіганні на штраф майданчику Новоселицького РВ УМВС України в Чернівецькій області після вступу вироку в законну силу, повернути власнику.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицький районний суд шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий