Вирок № 42130703, 08.12.2014, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/739/14-к

Провадження № 1-кп/616/88/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2014 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді Малюкіна Ю.П.

при секретарі Логвіновій М.В.

за участю прокурора Харьков Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12014220250000276 за обвинуваченням ОСОБА_1, який народився 23 липня 1992 року в с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.10.2014 р. о 13 год. ОСОБА_1 виконуючи за отриманим нарядом в якості слюсаря роботу по демонтажу обладнання на СТФ ТОВ «Зоря», розташованій по вул. Шелестова, буд.57 в с. Шипувате Великобурлуцького району Харківської області, таємно викрав 105 кг. металобрухту на суму 168 грн.. Викрадений металобрухт ОСОБА_1 здав в пункт прийому металобрухту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не визнаючи себе винуватим пояснив, що дійсно за отриманим нарядом 02.10.2014 р. він разом із ОСОБА_2 на СТФ ТОВ «Зоря» в с. Шипувате Великобурлуцького району виконував роботи по демонтажу обладнання, а саме, спочатку за допомогою газової зварки різали опорні металеві стовпи та транспортерну лінію на секції, а потім за допомогою трактору витягували їі і складали поруч із сараєм. В обідній час він за межами СТФ знайшов вирізану секцію транспортерної лінії та частини металевих стовпів, які здав в пункт прийому металобрухту ОСОБА_3. Працівник міліції ДІМ Великобурлуцького РВ ГУМВС України ОСОБА_4 чинив на нього психологічний тиск, а тому він спочатку в ході досудового слідства визнавав себе винуватим.

Але незважаючи на такі пояснення ОСОБА_1 суд вважає, що його вина у вчиненні крадіжки металобрухту із СТФ ТОВ «Зоря» в с. Шипувате» знайшла своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-представник ТОВ «Зоря» ОСОБА_5 пояснив, що при демонтажі обладнання із СТФ в с. Шипувате, яке обліковується по бухгалтерським документам як металобрухт, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив крадіжку 105 кг. металобрухту. Викрадений металобрухт міліцією був вилучений в пункті прийому металобрухту і повернутий господарству;

-свідок ОСОБА_6, головний енергетик ТОВ «Зоря» пояснив, що 02.10.2014 р. він зранку дав наряд ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на демонтаж обладнання із СТФ, а саме, металевих труб та транспортерних ліній. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_1 вчинив крадіжку металобрухту із СТФ. В той день ОСОБА_1 приїхав на роботу на мотоциклі червоного кольору;

- свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, 02.10.2014 р. в обідній час під час розмови із обвинуваченим ОСОБА_1 вони зізнались один одному у вчиненні крадіжок металобрухту із демонтованого обладнання СТФ ТОВ «Зоря». В суді обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив факт такої розмови;

-свідок ОСОБА_3 пояснив, що 02.10.2014 р. ОСОБА_1 на мотоциклі червоного кольору привіз порізані кислородом труби та секцію транспортерної лінії. Він дав йому за це 150 грн.. Пізніше міліція все привезене ОСОБА_1 вилучила, оскільки воно було викрадене;

-протоколом огляду 08.10.2014 р. викраденого металобрухту (а.с.49-50)4

-заявою ТОВ «Зоря» за фактом вчиненої крадіжки 105 кг. металобрухту(а.с.2);

-протоколом огляду 08.10.2014 р. місця події із фотографіями до нього (а.с.3-9);

-довідкою ТОВ «Зоря» про кількість викраденого металобрухту.(а.с.22);

-актом списання основних засобів(а.с.24);

-документами, які підтверджують право власності ТОВ «Зоря» на демонтоване СТФ в с. Шипувате Великобурлуцького району(25-30);

-довідкою ТОВ «Зоря» про балансову вартість металобрухту(а.с.31);

-довідками ТОВ «Зоря» про те, що станом на 02.10.2014 р. обвинувачений ОСОБА_1 і свідок ОСОБА_2 працювали в ТОВ «Зоря» (а.с.38);

-постановою слідчого про визнання викраденого металобрухту речовим доказом у справі(а.с.57);

-висновком товарознавчої експертизи №3322 від 13.10.2014 р. згідно якого вартість лому чорного металу загальною масою 105 кг. станом на 02.10.2014 р. становить 168 грн. 00 коп.(а.с.54-55).

Висновком прокурора Великобурлуцького району спростовується заява ОСОБА_1 про застосування до обвинуваченого психологічного тиску з боку працівника Великобурлуцького РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4.

Суд пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що він начебто знайшов металобрухт за межами СТФ визнає такими, що суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам і даними з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка).

Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує відсутність матеріальної шкоди, що він раніше не судимий, характеризується позитивно.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити його від призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в КВІ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 146 грн. 70 коп.(а.с.62)

ОСОБА_4 речових доказів вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України(а.с.56).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд-

У х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 1(одного) року позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_1, ідентифікаційний номер-3380708976, в дохід держави 146 грн. 70 коп. понесених витрат на проведення судової експертизи(код доходів-24060300, р/р-3141954400005, код банку-37999680, МФО-851011, установа банку-УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речові докази у справі-залишити у власності ТОВ «Зоря».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін