Постанова № 42129139, 29.12.2014, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1442/14-а Номер провадження № 2-а/708/75/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року.

Чигиринський районний суд Черкаської області

в складі :

головуючого судді Совгири І.В.,

при секретарі Тендітній Л.В.,

з участю :

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов"язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача вказавши, що він є потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії як інвалід ІІ групи і вважає, що йому повинні виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до вимог ст. 48 ЗУ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, яку виплачують у значно нижчому розмірі, а саме в розмірі 120 грн.

А тому, він просить суд визнати дії управління неправомірними та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2014 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням виплачених сум.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги в судовому засіданні не визнала, пояснивши, що позивач дійсно є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2 групи та отримує щорічну державну допомогу на оздоровлення, яка виплачувалась йому у відповідності і в розмірах, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виплати проводяться протягом в межах виділених бюджетних коштів. Управління праці та соціального захисту населення Чигиринської райдержадміністрації діяло в межах законодавства, та нарахувало позивачу 120 гривень допомоги на оздоровлення, а тому у задоволенні позову прохала відмовити.

Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що стверджується копією посвідчення серії А № 000177, та є інвалідом другої групи, що повязана з роботами на ЧАЕС.

У листопаді 2014 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Чигиринської РДА із заявою про виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому ст. 48 закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду чорнобильцю 2-ої групи за 2014 рік, де листом від 21.11.2014 року № 2322/01-11позивача повідомлено, що йому нараховано щорічну одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі 120 гривень, яку він отримає в грудні 2014 року за наявності фінансування.

Статтею 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофивід 28.02.1991 (в редакції Закону від 09.07.2007 року) учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам II групи в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат (при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається моментом її виплати).

Частиною 7 ст. 48 вищевказаного Закону встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного та соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

У відповідності до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік надано право Кабінету Міністрів України у 2014 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.

В 2014 році нормативні акти Кабінету Міністрів України з приводу встановлення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам, визначеним ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не приймалося.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у 2014 році нарахування одноразової допомоги на оздоровлення також повинно здійснюватися відповідно до ст. 48 Закону Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону та не може бути віднесено до реалізації права визначеного ст. 71 Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік.

Суд вважає, що положення Закону України Про Державний бюджет України на 2014 рік щодо надання права Кабінету Міністрів України встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань не можуть бути застосовані до визначення розміру щорічної допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки він вже встановлений ст. 48 зазначеного Законом, тому норма Закону в будь-якому випадку має вищу юридичну силу ніж постанова КМ України.

В 2014 році змін та доповнень до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилося.

Тому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" діє в редакції, яка була чинна до внесення змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.

Отже, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону № 796 та у 2014 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 12 липня 2005 року № 562.

Ч. 5 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту громадян.

А доводи відповідача про відсутність кошторисних призначень для реалізації ч. 4 ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.

Як вбачається зі змісту Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та бюджетної програми "Компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, та допомоги на оздоровлення…", виплата щорічної допомоги на оздоровлення потерпілих від Чорнобильської катастрофи проводиться на відшкодування шкоди, завданої здоров'ю визначених законом осіб, внаслідок радіоактивного забруднення території.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань.

Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, встановлених Законом України про Державний бюджет на 2014 рік, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22 Конституції України, ч. 4,5 ст. 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України „Про Державний бюджет України на 2014 рік, ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в 2014 році в розмірі ста двадцяти гривень протиправними.

Зобов"язати Управління праці та соціального захисту населення Чигиринської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2014 рік, передбаченої ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, виходячи із встановленого Законом України "Про державний бюджет на 2014 рік" розміру мінімальної заробітної плати на день такої виплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В. Совгира