Рішення № 42129052, 22.12.2014, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1757/14-ц

2/707/840/14

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2014 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Тептюка Є.П.,

при секретарі Кисленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси, цивільну справу за позовом Черкаського міжрайонного екологічного прокурора до ОСОБА_1, третьої особи: Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області про приведення земельної ділянки, у попередній стан, -

ВСТАНОВИВ:

Черкаський міжрайонний екологічний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Черкаської РДА та Черкаської міської ради з вказаним позовом, в якому просить зобовязати відповідача ОСОБА_1 привести земельну ділянку по вул. Дахніській, 1 К в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради у первісний стан шляхом знесення розташованого там дачного будинку з надвірними спорудами, посилаючись на порушення нею вимог чинного законодавства при здійснені побудови будинку. В судовому засіданні прокурор підтримав заявлені вимоги за підставами вказаними в позові, просив їх задовольнити.

В подальшому прокурор позовні вимоги уточнив та просив суд, зобовязати ОСОБА_2 повернути Черкаській РДА та Черкаській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 373 кв.м. по вул. Дахніській, 1 К за межами с. Свидівок, звільнивши її та привівши для придатний для використання стан н шляхом знесення розташованого там дачного будинку з надвірними спорудами. Як на підставі своїх позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку по вул. Дахніській, 1 К за межами с. Свидівок та самочинно побудувала там дачний будинок в прибережній захисній смузі р.Дніпро.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені вимоги прокурора не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх необґрунтованість, пояснив, що спірний дачний будинок побудований ще чоловіком відповідачки у кооперативі Береговий, членом якого він був. Кооперативу Береговий була виділена Черкаською міською радою згідно договору оренди від 29.01.2004р земельна ділянка під дачний кооператив за функціональним призначенням як рекреаційні землі. Чоловікові відповідача кооператив надав земельну ділянку площею 373 кв.м. для будівництва дачного будинку, як члену кооперативу. У подальшому земельна ділянка під № 34 протоколом кооперативу закріплена за відповідачкою для будівництва та обслуговування дачного будинку. Тому просив відмовити прокурору в задоволенні даних позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені прокурором вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 60, 61 ЦПК України, сторони зобовязані надати докази та довести ті обставини, які обґрунтовують їх вимоги і заперечення та мають значення для справи, крім тих, які визнаються сторонами, є загальновідомими та встановлені рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Судом установлено, що 29.01.2004 року між кооперативом Береговий та Черкаською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 21975 кв. м. по вул.. Набережній, 15/1, для відпочинку. За основним цільовим призначенням земельна ділянка зараховується до земель водного фонду.

Відповідно до п.п. 7.3 даного договору кооператив Береговий має право зводити на орендованій земельній ділянці будівлі виробничого і невиробничого призначення.

Рішенням Черкаської міської ради від 22.06.2006 року №422 було надано дозвіл кооперативу Береговий виконання проектно-вишукувальних робіт з метою будівництва індивідуальних дачних будинків для членів кооперативу Береговий.

ОСОБА_1 є членом кооперативу Береговий, та за нею закріплена земельна ділянка №34 для обслуговування дачного будинку, що підтверджується довідкою №2 від 05.02.2014 року.

З вище викладеного слідує, що земельна ділянка по вул. Дахніській, 1 К знаходиться на території земельної ділянки по вул.. Набережній, 15/1, яка була надана в оренду на 49 років кооперативу Береговий, та була надана ОСОБА_1 рішенням кооперативу для обслуговування дачного будинку.

Посилання позивача, на лист виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради від 03.12.2012 року 02-25/1029, в якому зазначено, що кооператив Береговий розташований на земельній ділянці, частина якої входить адмінтериторії Свидівоцької сільської ради , в результаті намиву кооперативом водної гладі без дозвільних документів сільської ради, як на доказ того ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку Свидівоцької сільської ради суд до уваги не приймає, оскільки з даного листа слідує, що саме кооператив Береговий самовільно намив водну гладь, а не ОСОБА_1 і доказів того, що ОСОБА_1 самовільно захопила земельну ділянку, і саме на даному намиві позивач суду не надає.

Посилання позивача на те, що земельна ділянка, яку на думку прокурора самовільно захопила ОСОБА_1 знаходиться в прибережній захисній смузі суд до уваги також не приймає, оскільки позивач не надав суду на підтвердження будь-яких доказів.

Так, відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води для великих річок, водосховищ на них та озер шириною 100 метрів.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

У відповідності сг. 61 Земельного кодексу України заборонено здійснювати будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах.

Згідно з ст. 88 Водного кодексу України Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.

Для встановлення зазначеної обставини необхідно було здійснити всі необхідні обміри та визначити фактичну відстань земельної ділянки ОСОБА_1 від урізу води Кременчуцького водосховища.

Крім того, як вбачається з договору оренди земельної ділянки загальною площею 21975 кв. м. по вул.. Набережній, 15/1, укладеного між кооперативом Береговий та Черкаською міською радою, за основним цільовим призначенням земельна ділянка зараховується до земель водного фонду, отже і земельна ділянка №34, яка була надано ОСОБА_1 для обслуговування дачного будинку відноситься до земель водного фонду.

Крім того, прокурор не конкретизував свої позовні вимоги та не зазначив, яку саме частину земельної ділянки необхідно повернути Черкаській РДА , а яку Черкаській міській раді. Також прокурор не визначив способу повернення даної земельної ділянки ОСОБА_1 особам в інтересах яких прокурор заявив позов.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво суд до уваги не приймає.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 № 6 Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування.

У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК).

Відповідно до положень статті 38 Закону № 3038-VI право на звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування належить також відповідним інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю. Такий позов може бути пред'явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об'єкта є неможливою.

Тобто правила про зобов'язання знести самочинне будівництво, застосовується лише у разі, коли буде встановлено, що самочинне будівництво неможливо привести у стан, якій буде відповідати будівельним нормам та правилам, або особа відмовляється вчинити такі дії. Таке зобов`язання може здійснюватися лише за позовом уповноважених законом осіб. Прокурор, у даному випадку, не може виступати суб`єктом звернення з такою позовною вимогою.

Доводи прокурора щодо відсутності у відповідача право користування земельною ділянкою, на якій розташований дачний будинок, не приймаються судом до уваги, як такі, що спростовані встановленими у судовому засіданні обставинами, оскільки відповідач ОСОБА_1 користується земельною ділянкою наданою їй кооперативом Береговий для обслуговування дачного будинку.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищенаведені обставини та виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку, що позов прокурора не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 16, 376 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Черкаського міжрайонного екологічного прокурора до ОСОБА_1, третьої особи: Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області про приведення земельної ділянки, у попередній стан відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання через Черкаський районний суд Черкаської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_3