Постанова № 42127404, 24.12.2014, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/5078/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року 19 год. 45 хв. м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

одноособово суддя Березень Ю. В.,

розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі, Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання до виплати недоплачених сум пенсії та допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідачів, зобовязати Управління пенсійного фонду України в Сарненському районі виплатити недораховані суми пенсії та підвищення до пенсії на підставі ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації виплатити щорічну допомогу у звязку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, посилаючись на ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 14 травня 2014 року та надалі, оскільки розмір пенсії, підвищень до пенсії та допомоги, які відповідачі нараховували та виплачували йому як особі, що проживає території зони радіоактивного забруднення та є дитиною війни не відповідає розміру, встановленому зазначеними законами.

Представник УПФ України в Сарненському районі надав суду письмові заперечення, в яких зазначив про безпідставність вимог про виплату пенсії на майбутнє. Оскільки позивачці пенсія виплачувалась в порядку та розмірах, передбачених Законом України "Про державний бюджет України на 2014 рік", постановою КМУ №1210 від 23 листопада 2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою КМУ № 1381 від 28 грудня 2011 року" Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації подав суду письмові заперечення, в яких з посиланням на постанову КМ України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України, ст. 4 Бюджетного кодексу України вказував на безпідставність заявлених вимог. Управління забезпечує доплати у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами. Просив відмовити у задоволенні позову.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, за наявності достатніх підстав суд вважає за можливе розглянути справу у порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Ухвалою суду позов в частині зобовязання відповідачів щодо нарахування та виплати пенсії та допомоги за період з 10 квітня 2014 року по 13 квітня 2014 року включно залишено без розгляду.

Частиною 2 статті 39 Закону України № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 51 Закону України № 796-XII від 28 лютого 1991 року "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Статтею 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" встановлено, що особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, є дитиною війни.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України № 796-XII громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства - у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, та знаходиться на обліку у відповідачів, вказані обставини, які підтверджуються відповідним посвідченням та паспортом, відповідачами не заперечувались.

Крім цього, позивачка є дитиною війни, а отже має право на соціальну гарантію, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п. 1 Прикінцевих положень Закону) будь-яких обмежень щодо розміру виплат, визначених статтями 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" встановлено не було.

Натомість такі обмеження були встановлені Законом України від 31 липня 2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 3 серпня 2014 року. Зокрема, за вказаним законом норми і положення статей 37, 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, лише починаючи з 3 серпня 2014 року у відповідачів не було підстав нараховувати та виплачувати позивачці допомогу у розмірі більшому, ніж визначено бюджетним законом.

Посилання відповідачів на положення Постанов КМ України щодо встановлення обмежених розмірів виплат не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч. 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України № 966-14 від 15 липня 1999 року "Про прожитковий мінімум" для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

Отже, величиною мінімальної пенсії за віком, від якої має бути щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю а також підвищення до пенсії дітям війни є встановлений законом прожитковий мінімум.

Відповідно до п. 3 Постанови КМ України № 1261 від 24 жовтня 2007 року "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" основними завданнями Пенсійного фонду України є призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Згідно п. 4 Постанови КМ України № 936 від 20 вересня 2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна грошова допомога громадянам, які проживають на території зон радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, виплачується управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) державних адміністрацій за місцем реєстрації громадян.

Таким чином бездіяльність відповідача УПФ України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати визначених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, а також визначеного статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, що обчислюються з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, а також бездіяльність відповідача - УПСЗН Сарненської РДА щодо ненарахування та невиплати позивачці допомоги у звязку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати за період з 14 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно слід визнати протиправною та зобовязати відповідачів нарахувати та виплатити позивачці додаткові пенсії і допомогу із урахуванням проведених виплат.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в т. ч. на виконання делегованих повноважень.

З огляду на відсутність предмета спору не заслуговують на увагу доводи позивачки про зобовязання відповідача здійснювати нарахування виплат в майбутньому.

Керуючись ст.ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати противоправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 визначених статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком а також визначеного статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, що обчислюються з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 14 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 визначені статтями 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком, а також визначене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, що обчислюються з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 14 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно з урахуванням проведених виплат.

Визнати противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги у звязку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 14 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу у звязку з обмеженим споживанням продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 14 квітня 2014 року по 2 серпня 2014 року включно із урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: підпис копія вірна:

Суддя Сарненського районного суду

Рівненської області ОСОБА_2