Рішення № 42124546, 23.12.2014, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/929/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Поліщук Т.М.

секретар - Гічиновська Я.В.

з участю: предстаника позивача -ОСОБА_1

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом в суд та просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 382634 гривні 07 копійок боргу за кредитним договором №490069583, укладеним між сторонами 19.05.2008 року, мотивуючи свою заяву тим, що відповідачі не виконали належним чином умов договору, в звязку з чим мають вищевказану заборгованість по договору кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та рахує, що у позивача сплив строк позовної давності щодо даних позовних вимог, а тому просить справу провадженням закрити.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши, що свого часу на виконання умов договору вона передала під реалізацію заставний автомобіль, котрий позивачем було продано, а гроші перераховано в рахунок погашення кредитного боргу. Про реалізацію автомобіля і про те , за яку суму було реалізовано автомобіль, позивач їй не повідомив. Також її не було повідомлено про те, що грошей виручених від продажу автомобіля не вистачило для покриття її боргових зобовязань перед банком. При цьому просить застосувати строк позовної давності, так як з моменту коли позивач дізнався про своє порушене право пройшло більше чим три роки.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони по справі, рахує, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення з наступних підстав.

19.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством Альфа-Банк (правонаступником котрого є Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк) та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 490069583 на суму 210039 гривень.

В забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_5, що випливають з основного договору відповідно до ст.553 ЦК України 19.05.2008 року позивач та ОСОБА_2 уклали договір поруки № 490069583-П.

Відповідно до Кредитного договору № 490069583, укладеного 19.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством Альфа-Банк (правонаступником котрого є Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк) та ОСОБА_5, платежі з повернення Кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно рівними частинами відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком №1 до Договору та його невідємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим Договором. У разі сплати у валюті Кредиту - 19 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 4 406,05 грн.; у разі погашення Кредиту у валюті відмінній від валюти Кредиту таке погашення має здійснюватись не пізніше 18 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 2.8. Кредитного договору).

Відповідно до договору поруки № 490069583-П укладеного 19.05.2008 року, між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Альфа-Банк (19.08.2009 року, було перейменувано в Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк) - поручитель поручається за виконання Боржником (ОСОБА_5), наступних обовязків, що виникли на підставі Основного договору (кредитний договір № 490069583, укладений між ПАТ Альфа-Банк та ОСОБА_5 19.05.2008 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому: Поручитель та боржник відповідають перед Банком за порушення обовязків, перелічених у статті 2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і боржник. Передбачена статтею 3.1. цього Договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить Просточення виконання будь-якого з обовязків, зазначених у пункті 2.1. цього Договору (п.п. 3.1., 3.2. статті 3).

Відповідно до розрахунку сукупної вартості кредиту на придбання транспортного засобу та реальної процентної ставки, що є додатком до Кредитного договору № 490069583 укладеного 19.05.2008 року, дату платежу визначено 19 числом кожного місяця починаючи з 19.05.2008 року та закінчуючи 19.05.2015 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, який позивач надав суду разом з позовною заявою, остання плата за Кредитним договором мала місце 10.03.2009 року та була зарахована банком 19.03.2009 року.

Починаючи з 19.03.2009 року будь-які виплати за Кредитним договором відповідачами не проводилися.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Та, за змістом вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України).

Як визначено ч.ч. 1-4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом та відповідно до вимог ст.ст. 257, 258 ЦК України цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

При таких обставинах, суд рахує обґрунтованими висновки відповідачів, що виходячи з положень другого речення ч.4 ст. 559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). Таким чином, аналізуючи ч.4 ст. 559 ЦК України, суд приходить до висновку, що застосоване в цій нормі поняття "строк чинності поруки" повинне розглядатися однаково, тобто як строк, протягом якого кредитор може в судовому порядку реалізувати свої права за порукою як видом забезпечення зобов'язання. Відповідно закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст. 261 ЦК України). Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, суд приходить до висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як вбачається із наданої суду ксерокопії паспорту МЮ № 237709 від 25.10.2010 року та свідоцтва про зміну імені серія 1-ГЮ № 0019059 (а/з 02) від 19.05.2010 року ОСОБА_5 змінила своє прізвище та станом на момент предявлення позову до суду іменується як ОСОБА_3.

Суд не може прийняти до уваги твердження позивача про те, що автомобіль не брався у відповідачки під реалізацію, а лише був переданий для зберігання з наступних підстав.

Як вбачається із акту прийомки передачі ід 11 грудня 2008 року ЗАТ «АльфаБанк» від ОСОБА_5 прийняло автомобіль марки «Тойота» RAV-4 2008 року випуску держномерний знак 18АЕ6535, котрий знятий з обліку, на зберігання.

Разом з тим, 11 грудня 2008 року було складено акт прийомки передачі майна, що перебуває у заставі. Запису про те, що це майно прийняте на зберігання в цьому акті уже не має.

В цей же день 11.12.2008 року на представника банку ОСОБА_6 було оформлено доручення з правом розпоряджатися заставним автомобілем.

Автомобіль було продано представником банку, а 19.03.2009 року на рахунок банку в рахунок погашення кредитних зобовязань ОСОБА_5 було зараховано 187497 гривень виручених від продажу заставного автомобіля ( рядок 10 розрахунку заборгованості).

Безпідставним є посилання представника позивача на той факт, що термін дії договору закінчується 19.05.2015 року, а тому строк позовної давності не сплив.

В даному випадку Кредитним договором № 490069583 укладеним 19.05.2008 року визначено, що платежі з повернення Кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком №1 до Договору та його невідємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим Договором. - у разі сплати у валюті Кредиту - 19 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 4 406,05 грн.

Відповідно до розрахунку сукупної вартості кредиту на придбання транспортного засобу та реальної процентної ставки, що є додатком до Кредитного договору № 490069583 укладеного 19.05.2008 року, дату платежу визначено 19 числом кожного місяця починаючи з 19.05.2008 року та закінчуючи 19.05.2015 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, який Позивач надав суду разом з позовною заявою, остання плата за Кредитним договором мала місце 10.03.2009 року та була зарахована банком 19.03.2009 року. Починаючи з 19.03.2009 року будь-які виплати за Кредитним договором відповідачами не проводилася.

До суду з позовом ПАТ Альфа-Банк звернулося тільки 29.07.2014 року, що свідчить про сплив шестимісячного строку позовної давності щодо вимог до поручителя ОСОБА_2

З аналогічних підстав сплив трирічний строк позовної давності щодо вимог до відповідачки ОСОБА_3

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 3,4,15,209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.256-258, 260,261,267,509, 526, 553-559, 610-612,626,629,1052, 1054, ЦК України , суд вирішив:

В позові Публічного Акціонерного Товариства «Альфа- Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором, відмовити із за пропуску строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_7