Ухвала суду № 42124230, 22.12.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 676/4803/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2351/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Пастощука М.М., Талалай О.І.,

при секретарі: Сацюк Г.О.

за участю: відповідача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У червні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування якого зазначалось, що відповідно до укладеного договору №б/н від 22.02.2008 року, укладеного між ЗАТ «Приватбанк» та ОСОБА_1, останній отримав кредит у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 30.05.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 12590,51 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.02.2008 року у розмірі 11514,77 грн. та судові витрати.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.02.2008 року у розмірі 11514,77 грн., а саме 10046,97 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом, яка утворилась, починаючи з 01.05.2010 року по 30.05.2014 року; 1467,80 грн. - заборгованості по комісії та 243,60 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що в матеріалах справи відсутній належний та допустимий доказ отримання ним коштів. Судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що тіло та відсотки по кредиту апелянтом були сплачені, в підтвердження чого ним було надано суду квитанції про сплату заборгованості.

В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 22.02.2008 року між ЗАТ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до якого банк надав останньому кредит у розмірі 12000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 2,5% на місяць з розрахунку 360 днів у році та строком дії кредитного ліміту, який збігається з терміном дії платіжної картки. Термін дії картки - 36 місяців (а.с. 9).

Зі змісту заяви на відкриття карткового рахунку вбачається, що ОСОБА_1 виразив свою згоду про те, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між заявником та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 10-15, 61).

На підставі судового наказу №2н-3354/10 від 08.07.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором, яка виникла станом на 30.04.2010 року, в сумі 13586 грн. 91 к. (а.с. 5). Дану суму становить заборгованість за тілом кредиту - 9540,01 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 2423,71 грн., заборгованість по комісії - 500 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 623,19 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором за період з 01.05.2010 року по 30.05.2014 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 11514 грн. 77 к., з яких - 10046 грн. 97 к., як заборгованість по відсотках за користування кредитом, та 1467 грн. 80 к. - заборгованість по комісії.

За Умовами і правилами надання банківських послуг, мінімальний обов'язковий платіж - розмір боргових зобов'язань позичальника, які щомісячно підлягають сплаті в межах строку дії картки. Прострочений кредит - кредитні кошти, які були надані держателю платіжної картки і не були повернуті банку в термін, передбачений договором.

Відповідно до п. 5.4 Правил, строк погашення кредиту у повному обсязі здійснюється не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці у полі «місяць».

Згідно п. 5.5.1 Умов і правил надання банківських послуг, за несвоєчасне виконання боргових зобов'язань, держатель картки сплачує проценти по підвищеній відсотковій ставці або додаткову комісію, розміри якої встановлюються тарифами. Тарифами та умовами обслуговування кредитних карт передбачено нарахування комісії в розмірі 1% від суми виданого кредиту при порушенні строків платежів більше ніж на 5 днів в сумі простроченої заборгованості більше 50 грн.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

З розрахунку заборгованості за договором від 22.02.2008 року вбачається, що останні погашення заборгованості за кредитом здійснювались до липня 2011 року, шляхом списання коштів з зарплатної картки відповідача за його згодою. Дані обставини визнані сторонами в судовому засіданні апеляційного суду та свідчать про визнання ОСОБА_1 свого боргу (а.с. 6-8).

А тому, суд першої інстанції, дійшовши висновку про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовано виходив з факту невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на відсутність належних та допустимих доказів отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Оскільки на виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 було отримано платіжну картку, на яку банком було перераховано кошти в розмірі кредитного ліміту 12000 грн. Як вбачається з виписки по особовому рахунку, вказані кошти були використані відповідачем шляхом здійснення операцій по платіжній картці: оплати вартості товарів та послуг, а також їх одержання в готівковій формі через банківський автомат самообслуговування (а.с. 50-60).

При цьому, в засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт отримання коштів в сумі 12000 грн. і підписання ним заяви на відкриття карткового рахунку, яка разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і Тарифами складає між заявником та банком договір про надання банківських послуг.

Вказуючи в апеляційній скарзі на сплату тіла кредиту та відсотків, апелянт належних та допустимих доказів в підтвердження цих обставин не надав. На підставі ч. 1 і ч. 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Інші доводи апеляційної скарги також не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Лисюк А.І. Провадження № 22-ц/792/2351/14

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 27