Рішення № 4212276, 10.10.2007, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа №2/191-2007р.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2007 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченко Н.Ю.,

при секретарі Ощепкової І.С.,

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Похомової О.В.,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Тернівки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" про стягнення суми одноразової допомоги та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що з 24 квітня 1975 року по 29 березня 2006 року він перебував у трудових відносинах із ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська". 29 березня 2006 року у зв"язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров"я він був звільнений на підставі ст. 40 ч. 2 КЗпП України із виплатою допомоги при звільненні у розмірі трьох місячного середнього заробітку. Викладені обставини стверджуються трудовою книжкою на його ім'я.

Однак, 17.05.06 року позивач отримав листа, відповідно до якого йому повідомили, що запис № 22 від 29.03.06 року в його трудовій книжці, та відповідний наказ роботодавця являються помилковими, оскільки відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього заробітку. Таким чином право на виплату допомоги у позивача відсутнє і наказом № 33-к від 21.04.06 року внесено зміни в попередній наказ із вказівкою на виплату вихідної допомоги в розмірі одномісячного середнього заробітку.

Позивач вважає вказане рішення підприємства не відповідає вимогам законодавства із наступних підстав.

Відповідно до вимог Закону України "Про колективні договори та угоди" ч. 1 ст. 5. Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Стаття 7 ч.3 вказаного закону та ч.3 ст. 13 КЗпП України вказують, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Закон України "Про пенсійне забезпечення", а саме ст. 2. до державних пенсій включає і пенсію по інвалідності.

Із лютого 2006 року позивач перебуває на обліку УПФУ в м. Тернівка і отримує пенсію по інвалідності 3 групи. Інвалідність стала причиною його звільнення за станом здоров'я.

Таким чином, видання наказу №33-к від 21.04.2006 року про виправлення

наказу №22 від 29.03.2006 року щодо виплати одноразової допомоги не відповідає вимогам законодавства і підлягає скасуванню, оскільки на час його звільнення, він мав право на пенсію по інвалідності, і саме внаслідок цієї обставини (за станом здоров'я) його було звільнено. Згідно довідки підприємства від 03.07.07 року позивачу виплачено при звільненні згідно ст. 44 КЗпП України 1246 грн. Тобто середньомісячна заробітна плата складає 1246 грн.

Тому з відповідача необхідно стягнути з врахуванням виплаченої допомоги 1246 х 3= 3738грн.

Внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач на протязі тривалого часу нервував та переживав, оскільки покладав певні надії на належні йому виплати, внаслідок переживань у нього загострились його хронічні захворювання і він був змушений проходити додаткове лікування. Внаслідок протиправної поведінки відповідача у нього порушились нормальні життєві зв"язки, внаслідок чого позивач був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивач вважає, що моральну шкоду,  заподіяну йому порушенням його законних прав, не можливо оцінити, однак із врахуванням глибини, та тривалості переживань, сума компенсації становить 2000 грн.

В судовому засіданні позивач та його адвокат свої вимоги підтримали.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, не визнавши позов в частині моральної шкоди.

Вислухав учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

З 24 квітня 1975 року по 29 березня 2006 року позивач перебував у трудових відносинах із ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська". 29 березня 2006 року у зв"язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров"я він був звільнений на підставі ст. 40 ч. 2 КЗпП України із виплатою допомоги при звільненні у розмірі трьох місячного середнього заробітку. Викладені обставини стверджуються трудовою книжкою на його ім'я.

17.05.06 року позивач отримав листа, відповідно до якого йому повідомили, що запис № 22 від 29.03.06 року в його трудовій книжці, та відповідний наказ роботодавця являються помилковими, оскільки відповідно до вимог ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору на підставі ст..40 п. 2 КЗпП України виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього заробітку. Таким чином право на виплату допомоги у позивача відсутнє і наказом № 33-к від 21.04.06 року внесено зміни в попередній наказ із вказівкою на виплату вихідної допомоги в розмірі одномісячного середнього заробітку.

Відповідно до вимог Закону України "Про колективні договори та угоди" ч. 1 ст. 5. Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Стаття 7 ч.3 вказаного закону та ч.3 ст. 13 КЗпП України вказують, що колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Із лютого 2006 року позивач перебуває на обліку УПФУ в м. Тернівка і отримує пенсію по інвалідності 3 групи. Інвалідність стала причиною його звільнення за станом здоров'я.

Таким чином, видання наказу №33-к від 21.04.2006 року про виправлення наказу №22 від 29.03.2006 року щодо виплати одноразової допомоги не відповідає вимогам законодавства і підлягає скасуванню, оскільки на час його звільнення, він

мав право на пенсію по інвалідності, і саме внаслідок цієї обставини (за станом здоров'я) його було звільнено. Згідно довідки підприємства від 03.07.07 року позивачу виплачено при звільненні згідно ст. 44 КЗпП України 1246 грн. Тобто середньомісячна заробітна плата складає 1246 грн.

Тому з відповідача необхідно стягнути з врахуванням виплаченої допомоги 1246x3= 3738грн.

Внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач на протязі тривалого часу нервував та переживав, оскільки покладав певні надії на належні йому виплати, внаслідок переживань у нього загострились його хронічні захворювання і він був змушений проходити додаткове лікування. Внаслідок протиправної поведінки відповідача у нього порушились нормальні життєві зв"язки, внаслідок чого позивач був змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст. 237 - 1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівникові здійснюється в разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втраті нормальних життєвих зв"язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 5 Закону України "Про колективні договори та угоди", ст. ст. 13, 233, 237 -1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 179, 192, 212 ч.3, 209 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" про стягнення суми одноразової допомоги та моральної шкоди - задовольнити повністю.

Скасувати наказ №33-К від 21.04.2006 року про виправлення наказу №22 від 29.03.2006 року щодо виплати одноразової допомоги як такий, що не відповідає вимогам закону.

Стягнути з ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська", р/р 2600130173354, "Проминвестбанк" м. Павлоград, МФО 305556, ОКПО 33854906 на користь ОСОБА_1:

· одноразову допомогу в розмірі 3738 (три тисячі сімсот тридцять вісім) грн.

· моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ТОВ "Центральна збагачувальна фабрика "Павлоградська" на користь ТУ ДСА у Дніпропетровській області, Код ЄДРПОУ: 26239738, р/р: 37315007006709, банк: УДКУ в Дніпропетровській області, МФО банку: 8050012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Тернівський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.