Рішення № 42122452, 11.12.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/6664/13-ц Номер провадження 22-ц/786/3126/14Головуючий у 1-й інстанції Сьоря С. І. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Омельченко Л.М.

при секретарі: Коваль А.А.

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю позивача ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації

та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_6, посилаючись на те, що він є власником 3/4 частин трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Співвласником даної квартири є ОСОБА_6, якій належить ? частка квартири. На даний час у вказаній квартирі проживає повнолітній син відповідачки - ОСОБА_5, з яким у родини позивача склалися неприязні стосунки, що перешкоджає йому вільно користуватися та розпоряджатися своїм правом власності на дану квартиру. Вказуючи на відсутність технічної можливості поділу даної квартири, та на те що частка відповідачки у праві власності на квартиру є незначною, окрім того, остання забезпечена житлом та фактично мешкає у м. Пирятині Полтавської області, позивач просив припинити право власності ОСОБА_6 на ? частку квартири АДРЕСА_1 з виплатою їй компенсації вартості ? частки у спільному майні у розмірі 64000 грн. та визнати за ним право власності на ? частку зазначеної квартири /а.с. 3-5/.

У лютому 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4, в якому просила визначити порядок користування спірною квартирою /а.с. 68-71/.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчка Полтавської області від 06 березня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації та вимоги за зустрічним позовом об»єднані в одне провадження з первісним позовом /а.с. 99/.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчка Полтавської області від 24 квітня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою - залишено без розгляду відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України /а.с. 123-124/.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчка Полтавської області від 30 квітня 2014 року за клопотанням представника позивача в порядку, визначеному ст. 33 ЦПК України, замінено первісного відповідача ОСОБА_6 належним відповідачем - ОСОБА_5, який став власником ? частки спірної квартири /а.с. 132/.

У травні 2014 року відповідач у справі ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, в якому вказував, що зараз він є власником ? частки спірної квартири та на даний час у ній проживає, іншого житла - не має. Крім того, він не має бажання та наміру виділяти свою частку квартири у натурі та отримувати від будь-яких осіб матеріальну компенсацію за неї, тому припинення права власності на належну йому частку у спільному майні позбавить його права власності на житло та завдасть істотної шкоди його інтересам. В цих підстав просив суд визначити порядок користування спірною квартирою, а саме: виділити йому у користування кімнату (8) площею 11, 5 кв.м. та лоджію площею 1,5 кв.м; відповідачу ОСОБА_4 - виділити кімнату (3) площею 17, 5 кв.м, кімнату (5) площею 9, 5 кв.м та балкон площею 0,9 кв.м. Кухню (2) площею 10, 6 кв.м, коридор (1) площею 11,1 кв.м, вбиральню (7) площею 1,1 кв.м, ванну кімнату (6) площею 2, 6 кв.м - залишити у спільному користуванні його та ОСОБА_4 /а.с. 135-137/.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчка Полтавської області від 12 травня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації та вимоги за зустрічним позовом об»єднані в одне провадження з первісним позовом /а.с. 144/.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчка Полтавської області від 08 вересня 2014 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації - задоволено.

Припинено право власності ОСОБА_5 на ? частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 на підставі договору дарування частини квартири від 28 березня 2014 року, що посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_7 за № 413.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 Полтавської області.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості ? частини квартири АДРЕСА_1 Полтавської області в сумі 64000 грн., які внесені ОСОБА_4 на депозитний рахунок суду /квитанція №3410031 від 15 січня 2014 року на суму 64000 грн./.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 640 грн. сплаченого судового збору та 504 грн., сплачені за проведення експертного дослідження.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою - відмовлено.

Дане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач за первісним позовом ОСОБА_5, який посилаючись в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його зустрічні позовні вимоги в повному обсязі, а в задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 07 грудня 1998 року, виданого 7-ою дистанцією цивільних споруд Полтавського відділення Південної залізниці та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 вересня 2009 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кременчуцької державної нотаріальної контори Мусієнко Т.О та зареєстрованого в реєстрі за №3-365, - є власником ? частин квартири АДРЕСА_1 Полтавської області /а.с. 8-11/.

Відповідно до договору дарування частини квартири від 28 березня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького нотаріального округу ОСОБА_7, ? частина квартири АДРЕСА_1 Полтавської області належить на праві власності ОСОБА_5 /а.с. 119/.

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 від 06 січня 2009 року, квартира складається з трьох житлових кімнат загальною площею 38,5 кв.м (1-а кімната 17,5 кв.м, 2-а кімната - 9,5 кв.м, 3-я кімната - 11,5 кв.м), кухні площею 10,6 кв. м, вбиральні площею 1,1 кв. м, ванної кімнати площею 2,6 кв. м, коридору площею 11,1 кв. м, вбудованої шафи площею 0,6 кв. м, лоджії площею 1,5 кв. м та балкону площею 0,9 кв. м, а загальна площа квартири складає 66,9 кв. м /а.с. 75-76; 138-139/.

За висновком судової будівельно-технічної експертизи №51-14 від 04 червня 2014 року, експертом ОСОБА_9 запропоновано три варіанти встановлення порядку користування приміщеннями вищезазначеної квартири між співвласниками в співвід-ношенні ? частини та ? частини /а.с. 194-200/.

Згідно висновку експертного будівельно-технічного дослідження №П-404 від 09 грудня 2013 року, проведеного експертом ОСОБА_10, зробити розподіл квартири, або виділити в натурі ? частину квартири АДРЕСА_1 не надається можливим /а.с. 48-51/.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного позову ОСОБА_4 та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5, суд першої інстанції вважав доведеним факт неподільності спірного нерухомого майна, неможливості спільного володіння та користування квартирою та те, що припинення права власності не завдасть істотної шкоди співвласнику.

Колегія суддів з таким висновком місцевого суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В силу положень ст. ст. 21, 24 Конституції України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Частиною 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності та право приватної власності є непорушним.

Аналогічна за змістом норма міститься в ст. 321 ЦК України.

У відповідності до вимог ст. ст. 317,319, 391 ЦК України власник має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Правовий статус спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди, спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Частиною 1 ст. 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов інших співвласників про припинення права особи на частку у спільному майні, зокрема: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі, 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України, за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (постанова Верховного Суду України від 16 січня 2012 року № 6-81цс11).

За нормами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час, задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції не встановив з достатньою повнотою наявність обставин, що дають підстави для припинення права іншого співвласника на частку у спільному майні, залишивши поза увагою, що позивачем належними доказами не доведено неможливість спільного володіння і користування майном. Окрім того, не дав належної оцінки тому факту, що позивач тривалий час проживає у спірній квартирі та іншого житла не має.

Відтак, присудження грошової компенсації на користь ОСОБА_5 та припинення права власності на його частку позбавить останнього права власності на житло та завдасть істотної шкоди його інтересам, з огляду на те, що іншого житла він ні у власності, ні у користуванні не має.

За наведених обставин, рішення суду не є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому відповідно до п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5

Вирішуючи вимоги зустрічного позову про встановлення порядку користування спірною квартирою, колегія суддів, виходячи з висновку судової будівельно-технічної експертизи №51-14 від 04 червня 2014 року, в якому експертом ОСОБА_9 запропоновано три варіанти встановлення порядку користування приміщеннями між співвласниками у співвідношенні ? частини та ? частини, вважає найбільш доцільним другий варіант, оскільки він відповідає існуючому між сторонами порядку користування спірною квартирою на час вирішення даного спору та розмір часток, запропонованих у користування кожному із співвласників за даним варіантом є найбільш наближеним до розміру їх ідеальних часток у спільному майні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України на користь позивача за зустрічним позовом підлягають до стягнення з другої сторони понесені ним і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 вересня 2014 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про припинення права власності з виплатою грошової компенсації - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою - задовольнити частково.

Визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1

ОСОБА_5 виділити кімнату на плані технічного паспорта №5 площею 9,5 кв. м, вбудовану шафу площею 0,6 кв. м.

ОСОБА_4 виділити кімнату на плані технічного паспорта №3 площею 17,5 кв. м, балкон площею 0,9 кв. м, кімнату на плані технічного паспорту №8 площею 11,5 кв. м та лоджію площею 1,5 кв. м.

У спільному користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити кухню на плані технічного паспорта №2 площею 10,6 кв. м, коридор на плані технічного паспорта №1 площею 11,1 кв. м, вбиральню на плані технічного паспорта №7 площею 1,1 кв. м., ванну кімнату на плані технічного паспорта №6 площею 2,6 кв. м, що відповідає варіанту №2 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 51-14 від 04 червня 2014 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 243 грн. 60 коп. судових витрат.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: