Вирок № 42120246, 14.11.2014, Пирятинський районний суд Полтавської області

права № 544/1091/14-к

пров. № 1-кп/544/85/2014

В И Р О К

іменем України

14 листопада 2014 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Сімонової С.Г.,

за участі секретаря Пірогова В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Пирятинського районного суду на вул. Леніна, 41 обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, унесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12014170290000238 від 25.04.2014, за № 12014170290000346 від 14.05.2014 та № 12014170290000470 від 08.08, об'єднаних в одне кримінальне провадження ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 11.11.2014 відносно

ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_4, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не одруженого, такого, що не має утриманців, не перебуває на обліку у військовому комісаріаті, не має військових та спеціальних звань, урядових нагород, участі у військових діях не приймав, раніше судимого:

16.08.2005 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 та ч. 3 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 1 рік зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;

10.04.2006 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 186 КК до позбавлення волі на строк 4 роки зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

11.10.2007 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 187 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, звільнений 24.12.2010 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 2 дні;

11.07.2011 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільнений 20.09.2013 по відбуттю покарання,

22.09.2014 Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК до арешту на строк шість місяців, судимості не зняті й не погашені,

якому органами досудового розслідування висунуто підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2 та 3 ст. 185, частинами 2 та 3 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 289 КК,

із участю сторін кримінального провадження із боку обвинувачення: прокурора Драпака А.О., потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, із боку захисту обвинуваченого ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, маючи не зняті та непогашені судимості за вчинення злочинів проти власності, 24 квітня 2014 року близько 22 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав з території столярного цеху на АДРЕСА_6 80 кілограм металобрухту: три конструкції з металевих труб та два металеві профілі, що належать потерпілому ОСОБА_4, загальною вартість 152 гривні.

11 червня 2014 року близько 05 години обвинувачений, знаходячись у будинку потерпілого ОСОБА_5 на АДРЕСА_5, відкрито, скориставшись безпораднім станом потерпілого, викрав 5-тилітрову алюмінієву каструлю, 2хлітрову алюмінієву каструлю, 15-тилітрову алюмінієву каструлю, сковорідку та будівельний рівень на загальну суму 290 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_1 у червні 2014 року близько 22 години проник до сараю потерпілого ОСОБА_6 на АДРЕСА_18, звідки таємно викрав 180 кілограмів металобрухту: металеві труби діаметром 50 мм., ресори автомобіля «ГАЗ-66», конструкції з металу та два швелери загальною вартістю 405 гривень.

Крім цього, 19 червня 2014 року близько 18 години обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї потерпілої ОСОБА_7 на АДРЕСА_7, шляхом обману та зловживання довірою останньої, повідомивши неправдиві відомості, заволодів її велосипедом вартістю 500 гривень.

02 серпня 2014 року близько 15 години обвинувачений ОСОБА_1, скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_8, проник до сараю останнього на АДРЕСА_8, звідки відкрито викрав 150 кілограмів металобрухту: 2 металеві бильця від ліжка, лист заліза, металевий візок та рейки на загальну суму 227 гривень 50 копійок.

06 серпня 2014 року близько 19 години обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі потерпілого ОСОБА_9 на АДРЕСА_1, таємно викрав 800 гривень.

Крім цього, обвинувачений 07 серпня 2014 року близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі потерпілого ОСОБА_9 на АДРЕСА_2, таємно викрав 250 гривень.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1 08 серпня 2014 року близько 16 години 20 хвилин поблизу будинку АДРЕСА_9, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, здійснив напад з метою заволодіння майном на потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11, під час якого наніс потерпілій ОСОБА_10 удар ногою, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої підколінної ділянки, а також внаслідок ривка ланцюжка слабо-дугоподібний кровопідтік основи шиї по передньо-лівій поверхні, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, заволодівши золотим ланцюжком 585 проби вагою 8,39 грами та золотою підвіскою вагою 1,14 грами, на загальну суму 2849 гривень 66 копійок.

Невстановлена особа під час нападу на потерпілу ОСОБА_11, застосовуючи фізичну силу, спричинила їй фізичний біль та намагалася заволодіти її золотим ланцюжком 585 проби вагою 11,35 грами.

Крім цього, 12 серпня 2014 року близько 13 години обвинувачений, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно викрав з подвір'я потерпілої ОСОБА_12 на АДРЕСА_10 3-хметрову металеву драбину, два металеві решета та розкладушку з алюмінієвим корпусом, після чого проник до сараю потерпілої, звідки таємно викрав два 10-літрових чавуна, 12-літровий чавун, 17-літровий чавун та 20-літрову металеву каструлю на загальну суму 850 гривень 70 коп.

16 серпня 2014 року близько 00 годин 30 хвилин обвинувачений ОСОБА_1, з метою викрадення майна проник до квартири потерпілої ОСОБА_13 на АДРЕСА_11, звідки таємно викрав жіночу сумку вартістю 110 грн та гроші в сумі 7100 грн.

Крім цього, 08 вересня 2014 року близько 01 години обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї потерпілого ОСОБА_3 на АДРЕСА_12, незаконно заволодів належним потерпілому транспортним засобом Верховина без державного номерного знаку вартістю 795 гривень 15 копійок.

Продовжуючи злочинні дії, обвинувачений ОСОБА_1 08 вересня 2014 року близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою викрадення чужого майна проник до сараю потерпілої ОСОБА_2 на АДРЕСА_13, звідки таємно викрав спортивний велосипед 153-452 вартістю 432 гривень.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у скоєнні злочинів визнав повністю, підтвердив обставини, вказані в обвинувальних актах, щиро розкаявся, просив суворо не карати.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зберігаючи об' єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини кримінального провадження, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, щодо яких йому висунуто підозру органами досудового розслідування, крім особистого визнання винуватості, доведена повністю:

По епізоду викрадення металевих речей у потерпілого ОСОБА_14 протоколом огляду місця події, згідно якому біля приймального пункту металобрухту на АДРЕСА_14 були знайдені металеві конструкції, викрадені в потерпілого.

З приводу заволодіння велосипедом у потерпілої ОСОБА_7 свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомила, що знайома з обвинуваченим ОСОБА_1, який одного дня влітку приїхав до неї в гості на велосипеді. Потім вона знайшла цей велосипед у канаві біля свого двору, велосипед поставила до себе в сарай, де він знаходився кілька місяців, а потім його віддала працівникам міліції, від яких дізналась, що обвинувачений цей велосипед викрав.

Згідно висновку про вартість майна оціночна вартість викраденого обвинуваченим у потерпілої ОСОБА_2 велосипеда складає 432 грн (а.с.154).

По епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_13 свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні повідомив, що близько опівночі 16 серпня 2014 року до його квартири прийшов обвинувачений ОСОБА_1 та почав голосно стукати в вікна та двері, так як хотів поговорити з його сином, від чого у дружини ОСОБА_13 погіршилося самопочуття та вони вийшли на свіже повітря на подвір'я. Після повернення до квартири потерпіла побачила відкрите вікно на кухні та виявила зникнення її сумки та грошей у розмірі 7100 гривень. Викрадене майно потерпілій не повернуто.

З протоколу огляду місця події квартири потерпілої ОСОБА_13 відомо, що на місці крадіжки були виявлені на вікні сліди пальців рук а згідно висновку криміналістичної експертизи придатний для ідентифікації особи слід залишений пальцем руки обвинуваченого ОСОБА_1

По епізоду викрадення металобрухту свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні повідомив, що є приватним підприємцем та займається прийомом металобрухту. Близько півтора місяці тому обвинувачений здав йому металобрухт, у той же день приїхали працівники міліції з потерпілою, які повідомили про вчинення крадіжки у останньої та виявили серед металобрухту викрадені речі, а також установили особу, що їх здала.

Свідок ОСОБА_18 повідомив у судовому засіданні, що на прохання обвинуваченого допоміг перенести на пункт приймання металобрухту вироби з металу з якогось подвір'я на АДРЕСА_14, обвинувачений йому повідомив, що металобрухт вони здають з дозволу власника, пізніше він дізнався від працівників міліції, що цей металобрухт був викрадений.

Відповідно до протоколу огляду місця події на подвір'ї потерпілої ОСОБА_12 виявлені сліди крадіжки.

Як слідує з висновку товарознавчої експертизи вартість 2 з викрадених чавунів становить 84 грн 30 коп та 136 грн 40 коп.

З протоколу проведення слідчого експерименту вбачається, що обвинувачений детально на місці скоєння кримінальних правопорушень повідомив про обставини їх вчинення добровільно, без будь-якого примусу, зокрема, про крадіжку металевих речей на АДРЕСА_14 в потерпілої ОСОБА_19, про викрадення мопеду Верховина потерпілого ОСОБА_3, крадіжку велосипеда в потерпілої ОСОБА_2, металобрухту на АДРЕСА_16 потерпілого ОСОБА_8, грошей потерпілої ОСОБА_13 на АДРЕСА_17, грошей потерпілого ОСОБА_9 на вул. Полтавській та у потерпілого ОСОБА_6 на АДРЕСА_15 крадіжку металобрухту.

По епізоду розбійного нападу винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується висновком судово-медичного експерта, згідно якому в потерпілої ОСОБА_10 виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і які могли утворитись у строк та при обставинах вчинення нападу.

З протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками слідує, що потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 впізнали обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка скоїла на них напад 08.08.2014 з іншою особою.

Свідок ОСОБА_20 згідно аналогічного протоколу впізнав у обвинуваченому особу, яка тікала з місця нападу на потепілих (т.1 а.с. 215).

По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілий ОСОБА_3 повідомив, що вранці 08 вересня 2014 року він помітив відсутність у своєму дворі мопеда Верховина, про що відразу заявив до міліції, на наступний день працівники міліції повідомили його про те, що мопед викрав обвинувачений ОСОБА_1 Через деякий час працівниками міліції було повернуто викрадений транспортний засіб Верховина, у зв'язку з чим він претензій до обвинуваченого не має.

Висновком про вартість майна визначена вартість мопеда у 795 грн 15 коп.

По епізоду викрадення спортивного велосипеда 153-452 винуватість обвинуваченого підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка повідомила, що на початку вересня 2014 року обвинувачений ОСОБА_1 викрав з її сараю на АДРЕСА_13 спортивний велосипед 153-452. Проте, претензій до підсудного не має так як знайома з ним та його сім'єю тривалий час та викрадене майно їй повернуто.

З копій вироків на обвинуваченого слідує, що він має судимості за злочини проти власності.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до ст. 85 КПК, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає їх належними та допустимими.

При цьому і обвинуваченим жодний доказ кримінального провадження не оспорював ся.

Дії обвинуваченого за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Дії обвинуваченого за епізодом незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 289 КК, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за епізодами викрадення майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_9, необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Дії обвинуваченого за епізодами викрадення майна потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_21, ОСОБА_2 та ОСОБА_13 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло та інше приміщення.

Дії обвинуваченого за епізодом викрадення майна потерпілого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 186 КК, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Дії обвинуваченого за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_22 потребують кваліфікації за ч 3 ст. 186 КК як грабіж, поєднаний з проникненням в інше приміщення.

Дії обвинуваченого за епізодами нападу на потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 187 КК, як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить з наступного:

Відповідно до змісту статей 50, 65 КК покарання має на меті не тільки виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а й кару. Судом ураховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, особа винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинв.

Судом ураховується, що частина зі скоєних обвинуваченим кримінальних правопорушень (злочинів) відповідно до ст.12 КК відносяться до тяжких злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК суд визнає його щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно п.п. 1, 6, 13 ч.1 ст. 67 КК суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину щодо особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Ураховується також особа обвинуваченого, який є молодим, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, молодий, разом з тим, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Судом також приймається до уваги думка потерпілих щодо обрання обвинуваченому покарання, яке б унеможливлювало продовження скоєння ним кримінальних правопорушень.

Обвинувачений скоїв сукупність злочинів і згідно вимогам ст. 70 КК при призначенні покарання за сукупністю злочинів суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За цими ж правилами призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен, ще й в іншому злочині.

Із матеріалів справи слідує, що за попереднім вороком Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2014 року обвинуваченого засуджено до арешту на строк 6 місяців, тому суд за сукупністю злочинів відповідно до приписів частини 1 ст. 70 КК призначає покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, а відповідно до ч. 4 ст. 70 КК призначає остаточне покарання за правилами, передбаченими частинами 1-3 ст. 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань. При цьому, в строк призначеного за сукупністю злочинів покарання суд зараховує покарання, частково відбуте за попереднім вироком з 17 вересня 2014 до 11 листопада 2014 року за правилами, передбаченими ст. 72 КК.

Відповідно до п/п. а п. 1 ч. 1 ст. 72 КК одному дню позбавлення волі відповідають один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту.

На досудовому розслідуванні відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 17.09.2014 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 2 місяці до 16.11.2014 року.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, ураховуючи, що загальні положення щодо розумних строків у таких випадках викладено в правовій позиції Європейського суду з прав людини в рішенні в справі «Харченко проти України», згідно з якою «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» (п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року). При цьому суд уважає, що застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчинених злочинів, а встановлені ухвалою слідчого судді від 17.09.2014 ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, ураховуючи також, що обвинуваченому судом призначається покарання у виді позбавлення волі.

Суд уважає, що до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно підсудного у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.

Приписами ч. 2 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні становлять 391 грн 20 коп.

Потерпілою ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягненя з обвинуваченого ОСОБА_1 майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 5792 грн.

Обвинувачений проти стягнення з нього завданої потерпілій ОСОБА_10 шкоди не заперечує.

Суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

У рекомендації № R(85)11 щодо положення потерпілого в рамках кримінального права і кримінального процесу, прийнятій Комітетом міністрів Ради Європи від 28.06.85, наголошується на необхідності приділяти більше уваги потребам потерпілого на всіх етапах кримінального процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

Як передбачено ч. 1 ст. 1177 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Потерпілій діями обвинуваченого завдана майнова шкода, однак, у своєму розрахунку в позовній заяві потерпіла ОСОБА_10 помилково вказала вагу ланцюжка 9,39 г, тоді як згідно обвинувального акта його вага складає 8,39 г, що підтверджується протоколом огляду предмета - паперової бирки до ланцюжка.

Оскільки ціна 1 г виробу із золота 585? складає 550 гривень (627:1.14=550), а загальна вага викрадених виробів 9,53 г (8,39+1,14=9,53), загальна вартість викраденого становить 5241 грн 50 коп (550 * 9,53=5241,5). Саме ця сума і є розміром завданої шкоди та підлягає стягненню.

Речові докази суду не надавалися.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 289, частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186, частиною 3 статті 186, частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України, призначивши покарання за частиною 2 статті 190 у виді позбавлення волі на строк два роки; за частиною 2 статті 289 у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією всього належного йому майна; за частиною 2 статті 185 у виді позбавлення волі на строк два роки; за частиною 3 статті 185 у виді позбавлення волі на строк три роки; за частиною 2 статті 186 КК у виді позбавлення волі на строк чотири роки; за частиною 3 статті 186 у виді позбавлення волі на строк п'ять років та за частиною 2 статті 187 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього належного йому майна .

Відповідно до частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього належного йому майна.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України призначити ОСОБА_1 остаточне покарання з урахуванням вироку Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2014 року, яким його засуджено до арешту на строк шість місяців за правилами, передбаченими частинами 1-3 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом часткового складання призначених покарань, у вигляді позбавлення волі на строк сім років один місяць з конфіскацією всього належного йому майна.

Зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, покарання, частково відбуте за попереднім вироком Пирятинського районного суду Полтавської області від 22 вересня 2014 року з 22 вересня 2014 року до 11 листопада 2014 року, відповідно до частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України та час тримання обвинуваченого під вартою з 17 вересня 2014 року, визначивши датою початку строку відбування покарання 17 вересня 2014 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжити до набрання даним вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 у відшкодування завданої майнової шкоди 5241 (п'ять тисяч двісті сорок одну) грнивень 50 коп, у решті позову відмовити.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 19.02.2007, витрати на залучення експерта для проведення судової трасологічної експертизи № 69 від 28.08.2014 у розмірі 195 (ста дев'яноста п'яти) грн 60 копійок та судової дактилоскопічної експертизи № 86 від 25.09.2014 у розмірі 195 (ста дев'яноста п'яти) грн 60 копійок у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за № 12014170290000470 від 08.08.2014, на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі, код установи банку 831019, код ЄДРПОУ 37958534, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, розрахунковий рахунок 31118115700379, код класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження».

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: