Рішення № 42116026, 12.12.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/7161/14-ц

2/465/3396/14

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

12.12.2014 року Франківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді Лозинського Б.М.

при секретарі - Попик А.Б.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Львові позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» про стягнення заборгованості за депозитним вкладом та зобовязання вчинити дії, суд,-

в с т а н о в и в:

позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» (надалі ОСОБА_4), в якому просить:

- стягнути з Банку на свою користь суму в розмірі 10273,11 дол. США;

- зобовязати ОСОБА_4 нарахувати та виплатити позивачці з 15 жовтня 2014 року: на суму Вкладу у розмірі 10000,00 дол. США відсотки згідно умов Договору від 15.07.2014р. банківського вкладу «Марафон лояльності_Подвійний дохід ЕПС» №822729/2014 в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих) процентів річних до дня, який передує фактичному поверненню Вкладу для ОСОБА_2; 3% річних на суму простроченого з 15.10.2014р. грошового зобовязання в розмірі 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів); 3% річних на суму нарахованих з 15.10.2014р. відсотків згідно умов Договору від 15.07.2014р. банківського вкладу «Марафон лояльності_Подвійний дохід ЕПС» №822729/2014 в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих) процентів річних до дня, який передує фактичному поверненню Вкладу для ОСОБА_2

В обґрунтуванні позовних вимог покликається на те, що 15 жовтня 2014 року позивачка звернулася до Банку з вимогою про видачу їй депозитного вкладу за Договором від 15 липня 2014 року банківського вкладу «Марафон лояльності_Подвійний дохід ЕПС» №822729/2014 (в доларах США) (надалі Договір від 15.07.2014р.) шляхом його безготівкового перерахування разом з нарахованими на вклад відсотками з вкладного рахунку за вкладом на вимогу «Для виплат» №26207130702340 на рахунок №26254089715003 ОСОБА_2 у ПАТ «ТАСкомбанк», ідентифікаційний код 09806443, у звязку з чим Банком було оформлено цієї ж дати відповідне платіжне доручення на суму 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів), однак фактично ці кошти так і не були перераховані Банком.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позові, та просить задоволити такий повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини такої неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому суд згідно частини 1 ст. 224 ЦПК України вважає за можливе проведення заочного розгляду справи, оскільки проти цього не заперечив у судовому засіданні представник позивача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 14 червня 2014 року між позивачкою (за договором Вкладник) та Банком було укладено Договір банківського вкладу на вимогу «Для виплат» №26207130702340 (в доларах США), предметом якого є відкриття на ім'я Вкладника іменного вкладного рахунка на умовах вкладу на вимогу «Для виплат» в доларах США №26207130702340, код банку 380537, надалі Рахунок на вимогу (надалі Договір від 14.06.2014р.).

15 липня 2014 року між позивачкою (за договором Вкладник) та Банком було укладено Договір від 15.07.2014р., предметом якого є розміщення Вкладником в Банку строкового вкладу на умовах депозитного продукту «Марафон лояльності_Подвійний дохід ЕПС» в доларах США на строк 13 (тринадцять) місяців, з дня укладення Договору, з щомісячною виплатою процентів, надалі Вклад.

Згідно п. 1.2. Договору від 15.07.2014р. Банк відкриває на ім'я Вкладника вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат» №26207130702340, код банку 380537, надалі Рахунок-кореспондент. На цей Рахунок-кореспондент може бути перерахований Вклад та нараховані, але не отримані вчасно Вкладником проценти за цим вкладом по закінченні строку його дії. Нараховані проценти за збереження Вкладу Вкладник отримує через касу Банку не раніше дати, що співпадає з першим днем по закінчені кожного розрахункового місяця від дати укладення Договору.

Згідно п. 1.4. Договору від 15.07.2014р. сума початкового Вкладу 10000 (десять тисяч) доларів США 00 центів, мінімальна сума Вкладу - 500 (п'ятсот) доларів США 00 центів.

Згідно п. 1.5. Договору від 15.07.2014р. стандартна ставка за Вкладом становить 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих Процентів (и) (а) річних та діє з першого по третій місяць дії Вкладу. З четвертого по тринадцятий місяць дії Вкладу стандартна ставка за Вкладом становить 2 (два) проценти річних.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору від 15.07.2014р. Вкладником було внесено Банку на Рахунок-кореспондент кошти на загальну суму 10000 (десять тисяч) доларів США 00 центів, що підтверджується квитанцією №683327 від 15.07.2014р., копія якої є наявною у матеріалах справи.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

15 жовтня 2014 року Позивачка звернулася до відповідача з письмовою вимогою про видачу їй Вкладу шляхом його безготівкового перерахування разом з нарахованими на Вклад відсотками з Рахунка-кореспондента на рахунок №26254089715003 ОСОБА_2 у ПАТ «ТАСкомбанк», ідентифікаційний код 09806443, у звязку з чим Банком було оформлено цієї ж дати відповідне платіжне доручення на суму 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів), копія якого є наявною у матеріалах справи.

Згідно ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором між банком і платником.

Водночас, Банк, незважаючи на вимоги ст. 1091 ЦК України не перерахував на рахунок №26254089715003 позивачки у ПАТ «ТАСкомбанк» суми в розмірі 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів).

Згідно частини 1 ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Згідно частини 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно пункту 20.1. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою від 12.11.2003р. №492 Правління Національного банку України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2003р. за №1172/8493, із змінами та доповненнями (надалі Інструкція №492) Поточні рахунки клієнтів банків закриваються на підставі заяви клієнта.

Згідно пункту 20.6. Інструкції №492 ОСОБА_4 за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком [з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо].

Натомість, відповідач навіть після отримання від позивачки 21.10.2014р. за вх. №32-44/918 письмової заяви про розірвання Договору від 14.06.2014р. та закриття Рахунка-кореспондента, копія якої є в матеріалах справи, не виконав платіжне доручення від 15.10.2014р. на суму 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 5 ст. 1061 ЦК України проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Отже, оскільки відповідач порушив взяте на себе за Договором від 15.07.2014р. грошове зобов'язання, то він, окрім обовязку повернути позивачці суму в розмірі 10273,11 дол. США, що складається із Вкладу і нарахованих на нього станом на 15.10.2014р. відсотків, зобовязаний також:

- нарахувати та виплатити позивачці згідно ч. 5 ст. 1061 ЦК України з 15.10.2014р. на суму Вкладу (10000,00 дол. США) відсотки згідно умов Договору від 15.07.2014р. в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих процентів річних до дня, який передує фактичному поверненню Вкладу для позивачки;

- нарахувати та виплатити позивачці згідно ст. 625 ЦК України 3% річних на суму простроченого з 15.10.2014р. грошового зобовязання в розмірі 10273,11 дол. США та суму нарахованих відсотків згідно умов Договору від 15.07.2014р. в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих процентів річних до дня, який передує фактичному поверненню Вкладу для позивачки.

Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

При прийнятті рішення, в частині вимог позивачки до відповідача про зобовязання останнього вчинити дії, судом згідно ст.ст. 214 ч. 2, 360-7 ч.ч. 1, 2 ЦПК України та фактичних правовідносин, що склались між позивачкою і відповідачем, враховано правову позицію Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, викладену у постанові:

- від 29.05.2013р. по справі №6-39цс13, згідно якої за змістом ст.ст. 625 ч. 2, 631 ч. 1, 1058 ч. 1, 1061 ч. 5 ЦК України банк був зобовязаний повернути вкладникам депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договорів 10 квітня 2009 року, проте повернув кошти позивачам лише 31 грудня 2009 року, чим порушив свої грошові зобовязання, а тому з відповідача на користь позивачів необхідно стягнути проценти по банківським вкладам за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів вкладникам, а також 3 % річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобовязання на підставі частини другої статті 625 ЦК України;

- від 25.12.2013р. по справі №6-140цс13, згідно якої за змістом ст.ст. 526 та 1058 ЦК України зобовязання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобовязання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобовязання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно п. 5 ст. 1 Закону України від 12.07.2001р. №2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», із змінами та доповненнями (надалі Закон №2664-III) фінансова послуга операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно п. 4 ст. 1 Закону №2664-III фінансові активи кошти, цінні папери, боргові зобовязання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів.

Згідно п. 17 ст. 1 Закону України від 12.05.1991р. №1023-XII «Про захист прав споживачів», із змінами та доповненнями (надалі Закон №1023-XII) послуга діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно ч. 3 ст. 22 Закону №1023-XII споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Отже, оскільки вимоги за цим позовом стосуються захисту прав і законних інтересів позивачки ОСОБА_2, як споживача фінансової послуги з розміщення у Банку депозитного вкладу, то при зверненні ОСОБА_2 до суду з таким позовом за захистом своїх прав як споживача вона звільняється від сплати судового збору згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Згідно частини 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно пп. 1 п. 1 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже, оскільки ціна позову становить 138656,29 грн. (сто тридцять вісім тисяч шістсот пятдесят шість гривень 29 копійок), що еквівалентно за офіційний курсом, встановленим НБУ станом на 05.11.2014р. (100 дол. США =1349,7012 грн.), то розмір судового збору становить 1386,56 грн., який при задоволенні позову ОСОБА_2 підлягає стягненню повністю з відповідача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 60, 169, 208, 209, 212, 214, 215, 218, 360-7 ч.ч. 1, 2 ЦПК України, ст.ст. 526, 625 ч. 2, 631 ч. 1, 1058 ч. 1, 1061 ч. 5 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, ідентифікаційний код 19017842) на користь ОСОБА_2 (79060, м. Львів, вул. Пулюя І., 3/89, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму в розмірі 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів).

Зобовязати Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_4» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, ідентифікаційний код 19017842) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (79060, м. Львів, вул. Пулюя І., 3/89, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 15 жовтня 2014 року: на суму Вкладу у розмірі 10000,00 дол. США відсотки згідно умов Договору від 15.07.2014р. банківського вкладу «Марафон лояльності_Подвійний дохід ЕПС» №822729/2014 в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих процентів річних до дня, який передує фактичному поверненню Вкладу для ОСОБА_2; 3% річних на суму простроченого з 15.10.2014р. грошового зобовязання в розмірі 10273,11 дол. США (десять тисяч двісті сімдесят три долари США 11 центів); 3% річних на суму нарахованих з 15.10.2014р. відсотків згідно умов Договору від 15.07.2014р. банківського вкладу «Марафон лояльності_Подвійний дохід ЕПС» №822729/2014 в розмірі 12,5 (дванадцять цілих п'ять десятих процентів річних до дня, який передує фактичному поверненню Вкладу для ОСОБА_2

Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_4» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, ідентифікаційний код 19017842) в дохід держави судовий збір в сумі 1386,56 грн. (одна тисяча триста вісімдесят шість гривень 56 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова: ОСОБА_5