Постанова № 42115406, 24.12.2014, Сколівський районний суд Львівської області

Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 1320/5/2012

№ провадження 1/453/2/14

ПОСТАНОВА

24.12.2014 року Сколівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Микитина В.Я.;

з участю секретаря Корнута Т.Б.;

прокурора Масяка Ю.М.;

та захисника підсудного адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, депутатом не являється, військовозобовязаного, раніше не судимого, однак притягався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 191 КК України, провадження у справі закрито 19.09.2011 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області на підставі акта амністії,

у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він 12.09.2011 року близько 03 год. 45 хв. у м. Сколе Львівської області зайшов у житловий будинок № 9 по вул. Івасюка, де проживала гр. ОСОБА_3 (на той час ще його дружина) та у кухні зазначеного будинку на ґрунті особистих неприязних відносин затіяв з нею сварку, а згодом бійку, під час якої умисно своєю правою рукою наніс гр. ОСОБА_3 удар в область щоки та шиї зліва, від чого остання впала на підлогу, ударившись колінами ніг. У цей час підсудний ОСОБА_2 з шухляди меблів дістав кухонний ніж та металевий кухонний молоток для відбивання мяса і почав погрожувати гр. ОСОБА_3 фізичною розправою з нею через те, що вона зустрічається із гр. ОСОБА_4. В цей момент гр. ОСОБА_3 підвелась з підлоги житлового будинку і вибігла на вулицю, де також підійшов гр. ОСОБА_4. Підсудний ОСОБА_2 вибіг услід на вулицю і продовжував погрожувати гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 фізичною розправою. Продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_2 сів за кермо належного йому автомобіля НОМЕР_1 та поїхав у невідомому напрямку, однак через деякий час повернувся і, коли гр. ОСОБА_3 знаходилася всередині житлового будинку, почав кидати камінням у вікна, двері та стіни цього будинку, пошкодивши при цьому вікно та двері. В цей час гр. ОСОБА_3, боячись нанесення обвинуваченим ОСОБА_2 значної шкоду майну та розуміючи, що останній може остаточно виламати вхідні двері, відчинила їх. Обвинувачений ОСОБА_2 зайшов усередину житлового будинку, при цьому тримаючи у правій руці кухонний ніж, та продовжував погрожувати гр. ОСОБА_3 фізичною розправою. Також почав копати ногами скляні банки із консервацією, одинадцять з них розбивши, та копнув ногою дверцята холодильника, від чого утворилась вмятина. Продовжуючи погрози, обвинувачений ОСОБА_2 схопив гр. ОСОБА_3 за волосся та силоміць, всупереч її волі, потягнув з житлового будинку на вулицю, під час чого остання вдарилась зовнішньою поверхнею лівого та правого стегна об вхідні двері. Витягнувши гр. ОСОБА_3 на вулицю до автомобіля, обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, відчинив задні дверцята та силою заштовхав гр. ОСОБА_3 всередину, після чого зачини дверцята та мав намір сісти за кермо автомобіля. В цей момент гр. ОСОБА_5 відчинила дверцята та вибігла з автомобіля, що змусило обвинуваченого ОСОБА_2 також вийти з автомобіля та наздогнати її. Наздогнавши гр. ОСОБА_3, обвинувачений знову заштовхав її у салон автомобіля, тримаючи при цьому її за волосся, сів за кермо автомобіля і повіз її до обїзної дороги міста. Виїхавши на автодорогу Київ-Чоп, обвинувачений ОСОБА_2 поїхав у напрямку м. Київ, при цьому швидкість руху була високою, а рух автомобіля відбувався частково по зустрічній смузі. Під час руху обвинувачений ОСОБА_2 кричав про намір потрапити у дорожньо-транспортну пригоду з метою померти разом із гр. ОСОБА_3. Проїжджаючи по зазначеній автодорозі повз смт. Верхнє Синьовидне Сколівського району, обвинувачений ОСОБА_2 повернув ліворуч у напрямку с. Корчин Сколівського району, після чого, проїхавши близького одного кілометра, зупинив автомобіль, силою витягнув гр. ОСОБА_3 із салону автомобіля, тримаючи її однією рукою за руку, а іншою рукою кухонний ніж, продовжував погрожувати фізичною розправою. Згодом обвинувачений знову силою заштовхав гр. ОСОБА_3 у автомобіль і на великій швидкості продовжив рух у напрямку с. Корчин Сколівського району. Під час руху автомобіль наїхав на перешкоду (камінь), що вивело його з ладу і він зупинився. В цей час гр. ОСОБА_3 просила обвинуваченого ОСОБА_2 про те, щоб він її відпустив і відвіз назад у м. Сколе до житлового будинку, де вона проживала і тоді вона йому все пробачить, однак обвинувачений не погодився, продовжував їй погрожувати та наніс їй удар в обличчя в область підборіддя справа. Близько 07 год. 00 хв. на телефонний дзвінок обвинуваченого до них підїхав гр. ОСОБА_6, який відбуксирував автомобіль підсудного на станцію техобслуговування у с. Дубина Сколівського району. Гр. ОСОБА_3 в цей час була всередині автомобіля, на станції техобслуговування вона, на вказівку обвинуваченого ОСОБА_2, пересіла у автомобіль гр. ОСОБА_6, за кермо якого сів обвинувачений, і вони поїхали у м. Сколе до житлового будинку, де проживала гр. ОСОБА_3. Близько 08 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_2 привіз гр. ОСОБА_3 на автомобілі гр. ОСОБА_6 до її житлового будинку, де зайшов з нею усередину, допоміг декілька хвилин прибратись після накоїного та дав вказівку нічого нікому не говорити, особливо гр. ОСОБА_4, бо у такому випадку він буде змушений її вбити. Під час вказаних злочинних дій гр. ОСОБА_3 реально сприймала погрози обвинуваченого ОСОБА_2 щодо фізичної розправи над нею, а згідно висновку судово-медичної експертизи № 252 від 29.22.2011 року гр. ОСОБА_3 отримала синці на обличчі та кінцівках, які відносяться до категорії легкого тілесного ушкодження.

Постановою від 23.04.2012 року підсудного ОСОБА_2 оголошено у розшук, а раніше обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд залишено без змін. Виконання вказаної постанови суду доручено Сколівському РВ ГУ МВС України у Львівській області. Разом з тим, така постанова суду залишається не виконаною до цього часу, незважаючи на те, що пройшло понад два з половиною роки. На даний час місце знаходження підсудного ОСОБА_2 невідоме.

З огляду на вказане судом на обговорення учасників розгляду поставлене питання щодо скерування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 146 КК України, на додаткове розслідування.

Суд, заслухавши думку прокурора Масяка Ю.М., який заперечив проти скерування кримінальної справи на додаткове розслідування, думку захисника підсудного адвоката ОСОБА_1, який вважає, що є всі підстави для скерування кримінальної справи на додаткове розслідування, вважає, що дану кримінальну справу слід направити прокурору Сколівського району Львівської області для проведення додаткового розслідування з наступних підстав.

Так, кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 146 КК України надійшла до суду 13.01.2012 оку. 26.01.2012 року відбувся попередній розгляд даної справи і така за наслідками попереднього судового засідання призначена до судового розгляду на 20.02.2012 року.

Судові засідання у справі відбувались 20 02.2012 року та 21.02.2012 року, 16.03.2012 року, 05.04.2012 року та 23.04.2012 року.

Разом з тим, судові засідання у справі 16.03.2012 року та 05.04.2012 року відкладались у звязку із неявкою підсудного ОСОБА_2, а тому судом 05.04.2012 року винесена постанова про застосування приводу щодо нього даній кримінальній справі у зал судових засідань. Постанова суду про привід підсудного ОСОБА_2 не була виконана у встановленому порядку.

Відповідно, постановою суду від 23.04.2012 року ОСОБА_2 оголошений у розшук. Цього ж дня судове засідання у справі відкладене на невизначений термін, у звязку із розшуком підсудного ОСОБА_2.

На даний час розгляд кримінальної справи у судовому засіданні не представляється можливим, оскільки не встановлена особа підсудного ОСОБА_2, зокрема місце його проживання та перебування.

При цьому, судом на адресу Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області неодноразово скеровувалися листи-нагадування про виконання постанови суду про розшук ОСОБА_2.

Так, згідно наявних у справі численних нагадувань, судом неодноразово зазначалась необхідність встановлення місця перебування підсудного ОСОБА_2. Проте, з листів Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області на згадані нагадування вбачається, що встановити конкретне місце перебування та проживання ОСОБА_2 не представляється можливим.

Таким чином, постанова суду від 23.04.2012 року про розшук ОСОБА_2 не виконана до цього часу, а місце перебування останнього невідоме.

Згідно довідки-меморандуму про проведену роботу по ОРС «Розшук» № 2700293 від 08.05.2012 року по розшуку ОСОБА_2, з метою встановлення місця знаходження розшукуваного було проведено ряд заходів, які бажаного результату не принесли. Зокрема неодноразово скеровувались запити до прикордонної служби з метою отримання інформації про можливий перетин кордону України розшукуваним. На кожен такий запит було одержано відповідь про те, що розшукуваний 27.02.2012 року через пункт пропуску «Каковець» виїхав через польську ділянку кордону, покинувши територію України. Після цього розшукуваний на територію України не повертався.

Таким чином, більше з приводу місця проживання та перебування підсудного ОСОБА_2 нічого невідомо, а всі можливі заходи щодо розшуку виконані, однак жодних гарантій про те, що ОСОБА_2 буде знайдений, немає. Відомо лише із соціальних мереж та зі слів матері підсудного ОСОБА_2, що останній спершу виїхав до Іспанії, а звідтіля у Сполучені Штати Америки у пошуках роботи, додому повертатися не збирається, що підтверджується листом-відповіддю Сколівського РВ ГУ МВС України у Львівській області на черговий запит суду з вказаного вище приводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобовязані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження обставин справи.

За змістом положень ст. 281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота не може бути усунена в судовому засіданні.

Як розяснюється у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК України 1960 року не були досліджені або були однобічно та поверхово досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Неповнота проведення досудового слідства по даній кримінальній справі, а саме не встановлення даних про особу, зокрема місця проживання та перебування підсудного ОСОБА_2 унеможливлює розгляд кримінальної справи та не може бути усунена у судовому засіданні. Крім того, судом вчинені всі можливі заходи для усунення такої неповноти досудового слідства, а розшук ОСОБА_2 оголошувався ще 23.04.2012 року, тобто понад два з половиною роки до вирішення питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування. Важливим є той факт, що підсудний ОСОБА_2 своєї вини у скоєнні злочинів у повному обсязі не визнає, що вже само по собі унеможливлює розгляд кримінальної справи у відсутності ОСОБА_2.

У звязку з вказаним вище, суд приходить до висновку, що для обєктивного вирішення даної кримінальної справи необхідно встановити дані про особу підсудного ОСОБА_2, зокрема місце його перебування та проживання, а тому справу слід направити прокурору Сколівського району для проведення додаткового розслідування.

Керуючись ст. ст. 273, 281 КПК України 1960 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 146 КК України направити прокурору Сколівського району Львівської області для проведення додаткового розслідування з метою встановлення даних про особу, зокрема зясування місця перебування та проживання підсудного ОСОБА_2.

У розпорядження прокурора Сколівського району Львівської області скерувати кримінальну справу № 1320/5/12 р. (провадження № 1/453/2/14 р.) в одному томі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 підписку про невиїзд залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя Микитин В.Я.