Постанова № 42114746, 25.12.2014, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4651/14-а

Провадження № 2-а/553/114/2014

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.12.2014м. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Тимчука Р.І.,

при секретарі - Коломієць А.О.,

з участю прокурора - Липівської Л.А.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Полтави в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернат №2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Полтаві ради, про стягнення коштів в розмірі 7716 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року прокурор Ленінського району м. Полтави звернувся до суду з позовом в інтересах особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_3 до ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобовязання вчинити дії. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що прокуратурою Ленінського району м. Полтави в результаті перевірки ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради з питань додержання вимог Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в частині виплат одноразової грошової допомоги випускникам встановлено, що у вказаній школі-інтернаті з 30.09.1998 року навчався та виховувався неповнолітній ОСОБА_3, який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування. ОСОБА_3 являється випускником школи-інтернату та з 31.08.2014 року навчається в ОСОБА_4 будівельному технікумі транспортного будівництва, проте при його випуску зі школи-інтернату відповідачем всупереч вимог ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" не нараховано та не виплачено йому одноразову грошову допомогу у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Просить визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 неправомірною та зобов'язати нарахувати і виплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", в розмірі 7716 грн.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Ленінської районної в м. Полтаві в судовому засіданні з приводу вирішення позовних вимог поклалася на розсуд суду.

ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, не повідомивши суду про причини неявки.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження, серії І-КЕ № 319404, виданого 20.06.1997 року відділом РАГС Київського райвиконкому м. Полтави, ОСОБА_3 народився 09.04.1997 року в м. Полтава, його батьками є: батько ОСОБА_6, мати ОСОБА_7.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 16.10.1998 року ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, передавши його опікунській раді Київського райвиконкому м. Полтави для направлення в дитячий дошкільний заклад

Як встановлено в ч. ч. 1-3 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Як вбачається з довідки № 858 від 24.10.2014 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 30.09.1998 року по 31.08.2014 року навчався у ОСОБА_4 спеціалізованій школі-інтернаті № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради і знаходився на повному державному забезпеченні.

Відповідно до наказу ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради № 31-у від 31.08.2014 року, ОСОБА_3 був відрахований з вказаного навчального закладу 01.09.2014 року у звязку з вступом до ОСОБА_4 будівельного технікума транспортного будівництва, де навчається в даний час на першому курсі.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" встановлює обовязок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі, позивачу по справі ОСОБА_3, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.

Згідно довідки ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради № 848 від 22.10.2014 року, випускнику ОСОБА_3 виплачена допомога у розмірі 2,5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 42 грн. 50 коп., що передбачено підпунктом 1 п. 13 Постанову Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року.

Як встановлено в пп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" № 226 від 05.04.1994 року зі змінами та доповненнями, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх,професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.

Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантується, забезпечується і охороняються державною.

В п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_8 України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".

Таким чином, суд вважає, що адміністрація ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради при складанні кошторису для виплати грошової допомоги випускнику школи-інтернату ОСОБА_3 неправомірно керувалась пп. 1 п. 13 Постанови Кабінету міністрів України "Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"№ 226 від 05.04.1994 року.

А відтак суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_4 спеціалізованою школою-інтернатом № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради не донараховано вихідну допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_3, як випускнику вказаного навчального закладу, чим порушено його право.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги прокурора в інтересах ОСОБА_3 про визнання неправомірною бездіяльності ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" та зобовязання нарахувати та сплатити ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, проте виплату вказаної допомоги вважає за доцільне провести з урахуванням сплаченої суми допомоги у розмірі 42 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-12, 159-161 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов прокурора Ленінського району м. Полтави в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність ОСОБА_4 спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у розмірі, встановленому ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".

Зобов'язати ОСОБА_4 спеціалізовану школу-інтернат № 2 І-ІІІ ступенів імені ОСОБА_5 ОСОБА_4 обласної ради нарахувати ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", у розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та виплатити з урахуванням проведених виплат в сумі 7673 грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_8