Вирок № 42113751, 24.12.2014, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/7/2014

Справа № 537/4735/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2014 року Крюківський районний суд міста Кременчука, Полтавської області, в складі:

Головуючого судді Демиденка І.О.,

при секретарі Уткіні О.О.,

з участю прокурора Толмачева Я.О.,

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальне провадження № 12013180090000581 - за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Дніпропетровська, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого проректором з наукової роботи та завідувачем кафедри транспорту і транспортних технологій на умовах суміщення Приватного вищого навчального закладу «Кременчуцький університет економіки, інформаційних технологій та управління», проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368-3 ч.4 КК України,

В С Т А Н О В И В

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_2 пред»явлене обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення з наступних обставин:

« 20.03.2013 року, близько 12 год. у приміщенні кабінету № 1206 Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Пролетарська, 24/37, ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з власної користі, одержав від студента заочного відділення групи АГз-10-1 ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 400 гривень та 200 доларів США, що за курсом Національного банку України складає 1598 гривень, за здачу останнім екзаменаційної сесії 6 семестру.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 08.04.2013 року, близько 14.00 год., у приміщенні кабінету № 1206 Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Пролетарська, 24/37, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді проректора з наукової роботи та завідувача кафедри транспорту і транспортних технологій на умовах суміщення, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з власної користі, повторно одержав від студента заочного відділення групи АГз-10-1 ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 3800 гривень, за здачу останнім екзаменаційної сесії 6 семестру та студентом заочного відділення групи АГз-10-1 ОСОБА_5.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 09.04.2013 року, близько 12.00 год., у приміщенні кабінету № 1206 Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління, що знаходиться за адресою: м. Кременчук, вул. Пролетарська, 24/37, ОСОБА_2, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, умисно, з власної користі, повторно одержав від студента заочного відділення групи АГз-10-1 ОСОБА_6 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2000 гривень, за успішну здачу екзаменаційної сесії 6 семестру, а 10.04.2013 року близько 15.30 год у приміщенні того ж кабінету університету решту неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2300 гривень, за здачу екзаменаційної сесії 7 семестру.»

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.368-3 ч.4 КК України, як одержання службовою особою юридичного права неправомірної вигоди за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав.

За епізодами обвинувачення в одержанні неправомірної вигоди 20.03.2013 року в сумі 400 гривень та 200 доларів США від студента ОСОБА_3 та 08.04.2013 року в сумі 3800 гривень від студента ОСОБА_5 - відмовився.

За епізодом обвинувачення в одержанні неправомірної вигоди від студента ОСОБА_6: 09.04.2013 року в сумі 2000 гривень та 10.04.2013 року в сумі 2300 гривень пояснив наступне:

В 2012 - 2013 роках він працював в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління, обіймаючи посади проректора з наукової роботи та за сумісництвом завідувача кафедри «Транспорт та транспортні технології». Внаслідок наявної в університеті фінансової кризи з причини зменшення кількості студентів, він мав достатньо широкі контакти із студентами, надавав їм допомогу в навчанні, оскільки від кількості цих студентів в навчальному закладі та їх оплати за навчання прямо залежало «виживання» учбового закладу. Одним з цим студентів був ОСОБА_6. З останнім він познайомився восени 2012 року, коли ОСОБА_6 було зараховано до університету. В подальшому студент ОСОБА_6 під час навчального процесу отримував він нього (ОСОБА_2.) методичну допомогу як з питань учбового процесу так і з організаційних питань. Цей студент постійно проживав в місті Кривому Розі і часто скаржився на важкий фінансовий стан, вказував, що покине навчання , так як в нього немає можливості навчання оплатити. На прохання ОСОБА_6 він (ОСОБА_2) дав йому в грудні 2012 року в борг гроші в сумі 4500 гривень. Був обумовлений строк повернення позики - квітень - травень 2013 року. Передача грошей ОСОБА_6 в борг відбувалась в присутності свідків.

Він (ОСОБА_2) вважає, що передача йому грошей ОСОБА_6 10.04.2013 року в його службовому кабінеті, начебто не як повернення боргу а як неправомірна вигода, мала ознаки провокації, ї ОСОБА_6 діяв під неправомірним тиском на нього працівників міліції. 9 квітня 2013 року він (ОСОБА_2) взагалі не міг отримати гроші від ОСОБА_6 в зазначеному останнім місці - під»їзді будинку за місцем свого проживання, по АДРЕСА_1, так як він в зазначений час там не перебував. В його телефонних перемовах з ОСОБА_6 щодо сприяння лояльності викладачів ВУЗу по відношенню до нього під час здачі заліків та іспитів, мова йшла про можливість надання студентом добровільної допомоги кафедрі у вигляді паперу в кількості від однієї до трьох-чотирьох пачок. Окрім того, ОСОБА_2 звернув увагу суду на відсутність в нього, згідно з його посадовими обов»язками, можливості здійснення будь-якого впливу на викладачів кафедр.

Дослідженням наданих сторонами провадження доказів, судом встановлено, що стороною обвинувачення не доведено наявність в діях обвинуваченого складу інкримінованого йому злочину.

Підстави та мотиви, з яких суд відкидає докази обвинувачення та приймає докази захисту, наступні:

Так, показання обвинуваченого ОСОБА_2, в тому числі стосовно наявності договірних відносин грошової позики між ним та ОСОБА_6 та відповідно, наявності в ОСОБА_6 по відношенню до нього боргових зобов»язань по поверненню грошових коштів суд знаходить достовірними, оскільки вони є послідовними, та підтверджуються іншими, визнаними судом належними та допустимими доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_8, який пояснив, що в грудні 2012 року він був в гостях вдома у ОСОБА_2 з приводу святкування отримання останнім квартири. Святкували в квартирі ОСОБА_2 на АДРЕСА_1. Ввечері, під час святкування, додому до ОСОБА_2 прийшов чоловік, якого ОСОБА_2 представив як ОСОБА_6, який прийшов, щоб взяти в нього в борг грошей. Вони, тобто, ОСОБА_2, ОСОБА_6, він (ОСОБА_8), та присутня на святкуванні ОСОБА_9 зайшли до вільної кімнати, де ОСОБА_2 в його присутності передав ОСОБА_6 в борг гроші в сумі 4 500 гривень. Той взяв гроші, перерахував їх, обіцяв швидко повернути та пішов з квартири.

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що в грудні 2012 року, перебуваючи в гостях вдома у ОСОБА_2, на прохання останнього, вона була присутня як свідок при передачі ОСОБА_2 чоловіку на ім»я ОСОБА_6 в борг грошей в сумі 4 500 гривень. Передача грошей відбувалась в кімнаті квартири ОСОБА_2 ОСОБА_6 взяв від ОСОБА_2 гроші, особисто їх перерахував, залишив в себе та пішов з квартири.

Повідомлення прокурора про внесення ним під час судового провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо дачі свідком ОСОБА_9 в судовому засіданні завідомо неправдивих показань, суд не бере до уваги, оскільки саме по собі внесення прокурором відомостей до ЄРДР про вчинення свідком злочину, передбаченого ст. 364 ч.2 КК України, є припущенням, ще не є доказом вчинення особою кримінального правопорушення, і не тягне за собою визнання показань свідка неналежним та недопустимим доказом.

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що протягом 2012-2013 років вона навчалась заочно в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. ОСОБА_11 був її викладачем. Вона може охарактеризувати обвинуваченого як чуйну людину, яка переймалась проблемами студентів, в разі потреби в нього можна було взяти гроші в борг. Зокрема вона особисто брала в нього гроші в борг, щоб сплатити за навчання в університеті. В подальшому борг вона повернула.

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка дала наступні показання: В 2012 - 2013 роках вона заочно навчалась в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Їй відома особа на прізвище ОСОБА_3. Цей студент здавав сесію в квітні 2013 року не за графіком а пізніше, індивідуально, після того, як приїхав з дому. Вона, як староста групи, допомагала ОСОБА_3 закривати сесію - складати контрольні роботи, підходила з ним до викладачів. ОСОБА_2, вона може охарактеризувати як викладача, який завжди допомагав студентам. Також, свідок підтвердила, що,вона особисто брала в 2012 році в борг в ОСОБА_2 гроші, щоб сплатити за сесію.

- показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що під час обшуку, на питання працівників міліції щодо походження грошей , виявлених в столі, обвинувачений пояснив, що це йому повернув борг студент, який раніше позичав в нього гроші, щоб сплатити за навчання в університеті.

- показаннями свідка ОСОБА_14, яка в судовому засіданні пояснила, що в квітні 2013 року вона працювала черговою першого корпусу Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління, що на вул. Пролетарській в місті Кременчуці. Вона пам»ятає події 9 квітня 2013 року, а саме: цього дня ОСОБА_2 прийшов на роботу на початку дев»ятої години ранку. Він постояв у вестибюлі, поспілкувався з нею, і пішов з корпусу. Повернувся ближче до 11 години, піднявся до свого кабінету, де побув близько пів години, після чого знову пішов, при цьому їй сказав, що їде в м. Полтаву. Більше до кінця цього дня вона ОСОБА_2 не бачила.

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що в 2012-2013 роках він заочно навчався в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Під час навчання старостою його групи була ОСОБА_12 Також в складі його групи навчався студент ОСОБА_16. У весняну сесію 2013 року ОСОБА_16 особисто здавав заліки та іспити з предметів.

- показаннями свідка ОСОБА_17, який пояснив наступне: в 2012-2013 роках він заочно навчався в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. В його групі був студент на прізвище ОСОБА_16. На сесії весною 2013 року він бачив цього студента під час здачі іспитів. На прохання ОСОБА_16, він особисто надавав йому допомогу з знань по предметах під час здачі сесії.

- показаннями свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні пояснила, що працює викладачем в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Весняною сесією 2013 року вона приймала в студентів іспит з дисципліни «економіка підприємств». Їй запам»ятався студент на прізвище ОСОБА_16, тому що цей студент між сесіями працював в Росії. ОСОБА_16 здавав контрольну роботу та іспит їй особисто.

- показаннями свідка ОСОБА_19, яка пояснила, що працює викладачем в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. ОСОБА_2 є її керівником. Студента ОСОБА_3. вона пам»ятає, так як він особисто їй здавав контрольну роботу та залік.

Згідно з ст.92 КПК України, обов»язок доказування винуватості обвинуваченого покладається на слідчого(прокурора).

Доказами, наданими стороною обвинувачення в підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину є: показання свідків, документи, звуко та відеозаписи.

Оцінивши за правилами ст.94 КПК України, докази обвинувачення, суд встановив наступне:

Так, допитані в судовому засіданні свідки обвинувачення дали наступні показання:

- свідок ОСОБА_20 пояснив, що станом на квітень 2013 року він працював в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління, де обіймав посаду декану інженерного факультету. В його присутності в квітні 2013 року працівниками міліції був проведений обшук в кабінеті проректора з наукової роботи ОСОБА_2 Під час обшуку в робочому столі ОСОБА_2 були виявлені залікові книжки студентів, гроші в сумі 2800 гривень. Також були виявлені кошти в карманах одягу ОСОБА_2 Після цього були відібрані змиви з долонь рук останнього, вилучені кошти та змиви поміщені в поліетиленовий пакет.

Також свідок пояснив що йому( ОСОБА_20О.) знайомий студент ОСОБА_6 За наявну заборгованість по предметах (заліки, іспити) в цього студента він ставив питання про відрахування його з учбового закладу, але ОСОБА_2 просив його почекати та дати ОСОБА_21 можливість заборгованість ліквідувати.

Тобто, свідок підтвердив факт вилучення в кабінеті ОСОБА_2 під час обшуку грошей, що не заперечує сам обвинувачений. Показання свідка в частині звернення до нього ОСОБА_2 з проханням надати ОСОБА_21 можливості ліквідувати заборгованість з здачі заліків містять загальні відомості, не є конкретними і виходять за межі пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення, а отже, є неналежними доказами.

- свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив наступне: він працює в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління доцентом кафедри транспорту та транспортних технологій. Його безпосереднім керівником є завідувач кафедри - ОСОБА_2 Так як навчання у ВУЗі платне, і цінується кожен студент, як платник за навчання, керівництвом навчального закладу, в тому числі ОСОБА_2, звертається особлива увага викладачів про надання можливості студентам усунення заборгованості із здачі заліків та іспитів. Особисто йому ОСОБА_2 залікові книжки студентів та гроші для виставлення оцінок або заліків не передавав.

Показання зазначеного свідка лише підтверджують показання обвинуваченого стосовно наявності в учбовому закладі лояльного ставлення до студентів в частині надання їм можливості перездачі заліків та іспитів.

- свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив наступне: в 2013 році він був викладачем на кафедрі автомобільного господарства в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Був випадок, що проректор університету ОСОБА_2 звертався до нього з проханням виставити студенту залік без фактичної оцінки знання студента по предмету. Гроші за ці дії ОСОБА_2 йому не пропонував. Більш детально щодо зазначеного випадку, в тому числі, прізвище студента, він не пам»ятає.

Показання свідка в частині звернення до нього ОСОБА_2 з проханням надати невизначеному під час досудового розслідування студенту можливості ліквідувати заборгованість з здачі заліків містять загальні відомості, є неконкретними і виходять за межі пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення, а отже, є неналежними доказами.

- свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснила наступне: вона працює викладачем в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Її керівником є ОСОБА_2 Були випадки, коли вона задовольняла прохання ОСОБА_2 щодо поставлення заліків студентам «авансом», про що робила запис в заліковій книжці студентам, однак, в подальшому студенти здавали їй контрольні роботи, без яких залік був би недійсним і тільки після цього вона ставила залік у відомості. Прізвищ студентів,за яких просив ОСОБА_2, вона не пам»ятає.

Показання свідка в частині звернення до неї ОСОБА_2 з проханням надати невизначеному під час досудового розслідування колу студентів преференцій при здачі заліків, містять загальні відомості, є неконкретними і виходять за межі пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення, а отже, є неналежними доказами.

- свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2013 року в його присутності, як понятого, в приміщенні міського відділу міліції були помічені спеціальною речовиною купюри грошей,

- свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2013 року був присутній в якості понятого при проведенні обшуку в кабінеті ОСОБА_2 При обшуку працівниками міліції були вилучені залікові книжки, контрольні роботи студентів. Також з шухляди письмового столу та з карманів одягу обвинуваченого були вилучені гроші (гривні), які світились жовто-зеленим кольором при їх освітленні ультрафіолетовою лампою. При освітленні рук ОСОБА_2 цією лампою, пальці рук також світились.

Такі показання свідків ОСОБА_25 та ОСОБА_26 узгоджуються з встановленими обставинами вилучення в ОСОБА_2 грошей під час обшуку 10 квітня 2013 року в його кабінеті, що не заперечує сам обвинувачений, однак не спростовують позицію ОСОБА_2 стосовно наявності правовідносин грошової позики між ним та студентом ОСОБА_6

- свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснив, що в 2013 році він навчався в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій та управління. Під час здачі сесії в квітні 2013 року, він бачив біля корпусу університету ОСОБА_6

Показання свідка ОСОБА_27 містять загальні відомості і не

стосуються конкретно події інкримінованого обвинуваченому

кримінального правопорушення,

- свідок ОСОБА_13 поянив, що під час обшуку, на питання працівників міліції щодо походження грошей , виявлених в столі, обвинувачений пояснив, що це йому повернув борг студент, який раніше позичав в нього гроші, щоб сплатити за навчання в університеті.

Отже , свідок обвинувачення підтвердив лише сам факт вилучення грошей під час обшуку кабінету ОСОБА_2, що не заперечує сам обвинувачений. Натомість,зазначені показання свідка не підтверджують, а навпаки, спростовують факт отримання обвинуваченим грошей саме в якості неправомірної вигоди.

- свідок ОСОБА_6 дав наступні показання:

В серпні 2012 року він був зарахований на навчання до Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій та управління на кафедру транспорту і транспортних технологій. В грудні 2012 року в нього виникли проблеми в написанні контрольних робіт, так як він не зміг знайти необхідний для цього науковий матеріал. За порадою студентів ВУЗу він звернувся до завідувача кафедри ОСОБА_2 з проханням сприяти йому в написанні контрольних робіт та здачі сесії. Останній повідомив йому, що контрольні роботи він сам навряд напише та запропонував передати йому 2 000 гривень для вирішення питання написання контрольних робіт та здачі сесії. Він передав йому (ОСОБА_2) залікову книжку та гроші в сумі 2 000 гривень. Через деякий час йому зателефонували з деканату та нагадали про необхідність сплати за навчання за наступний семестр, з чого він зрозумів, що сесію попереднього семестру він здав. Однак, так як в нього не було коштів, щоб сплати за навчання в наступному семестрі, він зателефонував ОСОБА_2 і повідомив про цю проблему. Останній заспокоїв його і сказав, що сплатити за семестр він (ОСОБА_21) зможе в квітні, по приїзду для здачі сесії до Кременчука. В квітні 2013 року , приїхавши в Кременчук, він також, за домовленістю, мав передати ОСОБА_2 2 000 гривень за здачу сесії наступного семестру. Однак, так як 08 квітня 2013 року він сплатив в бухгалтерії університету кошти за навчання з пенею за затримку платежу, в нього не залишилось грошей, щоб передати ОСОБА_2. Тому він зателефонував своїй матері додому в м.Миколаїв і попросив вислати йому 2 000 гривень. Після отримання 09.04.2013 року грошей з дому від батьків на картку «Приватбанку», він їх зняв з банкомату, після чого звернувся в міліцію з заявою щодо неправомірних дій ОСОБА_2 Працівники міліції відібрали від нього заяву про злочин, в присутності понятих перерахували гроші ,помітили їх та вручили йому для подальшої передачі ОСОБА_2 Цього ж дня - 9 квітня 2013 року, близько 12.00 год. , в під»їзді будинку по АДРЕСА_1, де проживав ОСОБА_2, він передав останньому 2000 гривень. Після отримання від нього грошей ОСОБА_2 йому повідомив, що, для того, щоб він (ОСОБА_21) не переживав, в подальшому оплату за навчання в наступному семестрі він може здійснити в банківській установі в себе вдома, для цього йому лише слід взяти б бухгалтерії номер банківського рахунку. Також, щоб не було проблем, запропонував передати йому ще 2 300 гривень. Він ( ОСОБА_6) погодився, знову зателефонував своїй матері і попросив передати йому ще 2 300 гривень. Наступного дня він отримав на автовокзалі від матері гроші, які вона передала автобусом та знову звернувся в міліцію. Там гроші в сумі 2300 гривень знову в присутності понятих перерахували , помітили та вручили йому для передачі ОСОБА_2, які 10 квітня 2013 року, близько 15 год 30 хв. в приміщенні кабінету інституту, розташованого в будинку № 24/37 в м. Кременчуці він передав ОСОБА_2

Суд критично відноситься до зазначених показань свідка, та не бере їх до уваги з наступних підстав:

Показання свідка ОСОБА_6 щодо передачі ним ОСОБА_2 грошей в сумі 2000 гривень 9 квітня 2013 року в під»їзді будинку по АДРЕСА_1 - суперечать обставинам, які викладені слідчим в обвинувальному акті стосовно місця вчинення кримінального правопорушення. Тобто, судом встановлений факт дачі свідком на різних стадіях кримінального провадження різних показань щодо обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні. Так як показання свідка є суперечливими, не узгоджуються з іншими здобутими та дослідженими доказами, наведене дає суду підстави піддати сумніву та визнати недопустимим доказом показання свідка, в тому числі в частині передачі ним грошей в сумі 2300 гривень 10 квітня 2013 року ОСОБА_2 в його кабінеті - як неправомірної вигоди а не як грошей у виконання зобов»язань за договором позики.

Для повторного допиту в судовому засіданні з питань наявності між ним та ОСОБА_2 цивільних правовідносин з приводу грошової позики, ОСОБА_6 до суду не з»явився, прокурором, в порядку ч.3 ст.23 КПК України, явка свідка до суду не забезпечена.

Отже, оцінюючи показаннями свідків відносно до обсягу пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення, суд знаходить, що свідками обвинувачення підтверджено лише факт вилучення 10 квітня 2013 року працівниками міліції під час обшуку кабінету ОСОБА_2 грошей, що сам обвинувачений не заперечує.

Також,

Свідок обвинувачення ОСОБА_4 в судовому засіданні, з посиланням на ст.63 Конституції України, від дачі показань відмовився,

Свідок обвинувачення ОСОБА_5 в судовому засіданні , з посиланням на ст.63 Конституції України, від дачі показань відмовився.

Свідок обвинувачення ОСОБА_3 безпосередньо в судовому засіданні не допитувався, згідно з рапортом о-у СДСБЕЗ Кременчуцького МВ, забезпечити явку свідка до суду неможливо, оскільки свідок проживає та працює на території Російської Федерації. (а.с.222 т.1),

Відповідно до ч.4 с.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях , які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

Так як зазначені особи не надавали в судовому засіданні безпосередньо свідчень в підтвердження вчинення ОСОБА_2 злочину, за правилами зазначених положень закону, визначається , що без отримання показань свідка судом безпосередньо в судовому засіданні, суд не може визнати допустимими та належними доказами показання свідка, надані слідчому (прокурору), в тому числі письмові пояснення на зазначеній стадії кримінального процесу у вигляді письмової заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення.

Відтак, стороною обвинувачення не представлено суду ніяких доказів вчинення ОСОБА_2 злочину за епізодами отримання ним неправомірної вигоди 20.03.2013 року від студента ОСОБА_3 та 08.04.2013 року від студента ОСОБА_4

При оцінці наданих стороною обвинувачення документів судом встановлено наступне:

- за заявою ОСОБА_6 про вимагання хабара були внесені відомості до ЄРДР. Також, були внесені відомості до ЄРДР після отримання ОСОБА_2 від ОСОБА_6 грошових коштів 10 квітня 2013 року (а.с.159 т.2) Окрім того, були внесені відомості до ЄРДР , відповідно за заявами ОСОБА_4, ОСОБА_3С.( а.с.160).

Внесення відомостей до ЕРДР є лише підставою для слідчого розпочати досудове розслідування і не може бути доказом, при відсутності інших, належних та допустимих доказів, вчинення обвинуваченим злочину,

- суд критично відноситься до протоколу огляду з врученням ОСОБА_6 2000 гривень для подальшої передачі ОСОБА_2 09.04.2013 року , як до належного та допустимого доказу (а.с.214 т.2) Як було зазначено вище, свідок ОСОБА_6 в своїх показаннях в судовому засіданні не підтвердив факт вручення ним ОСОБА_2 коштів 09.04.2013 року за обставинами, зазначеними в обвинувальному акті.

- протокол огляду з врученням ОСОБА_6 грошей в сумі 2300 гривень для подальшої передачі їх ОСОБА_2 та протоколи обшуку від 10.04.2013 та огляду від 15.04.2013 року (а.с.219-246 т.2, 1-17 т.3),, висновки експерта про виявлення нашарування спеціальної хімічної речовини як на купюрах грошей, вилучених в ОСОБА_2 так і на руках останнього,(а.с.117-132 т.3) лише встановлюють факт передачі ОСОБА_6 грошей в сумі 2300 гривень ОСОБА_2 та подальшого вилучення цих грошей і не спростовують позиції обвинуваченого стосовно наявності між ним та ОСОБА_6 договірних правовідносин з приводу позики грошей,

- вилучена під час досудового розслідування в Кременчуцькому університеті економіки, інформаційних технологій і управління та долучена до кримінального провадження документація містить лише відомості обліку успішності студентів з дисциплін, протоколи засідання кафедр закладу з питань діяльності, тощо, і взагалі не містить в собі інформації, на підставі якої суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що мають значення для кримінального провадження.(а.с.138-150 т.3)

- рапорти працівників міліції стосовно неправомірних дій обвинуваченого є службовою інформаційною перепискою, що містить лише припущення, і не є доказами, за відсутності інших доказів, передбачених КПК, вчиненням обвинуваченим злочину, тобто, є неналежними доказами.

Суд не знаходить підстав для визнання недопустимими доказами звуко та відеозаписів, здобутих за результатами проведених негласних слідчих дій, з підстав здійснення цих процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без отримання такого дозволу, як про те заявляли обвинувачений та його захисник.

Згідно з відповіддю Апеляційного суду Полтавської області встановлено, що оперативно розшукові заходи здійснювались відносно ОСОБА_2 правомірно, - на підставі ухвали від 14.02.2013 року слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області.

Разом з цим, дослідженням та оцінкою в якості доказів наданих стороною обвинувачення звуко та відеозаписів, судом встановлено наступне:

В рамках пред»явленого ОСОБА_2 обвинувачення зафіксовано факт отримання ним грошей 10 квітня 2013 року в сумі 2300 гривень в своєму робочому кабінеті від ОСОБА_6, що не заперечує сам обвинувачений. Разом з цим, видно, що під час отримання грошей ОСОБА_2 не обіцяє ОСОБА_6 виконати будь - яких дій, направлених на успішну здачу зазначеним студентом сесії тобто, його дії не узгоджуються з позицією обвинувачення щодо тримання грошей в якості неправомірної вигоди за вчинення певних дій на користь ОСОБА_6, так як ОСОБА_2 навпаки, не обіцяє виконати ніяких дій.

Також, на носіях аудіо та відеоінформації зафіксовані факти розмов обвинуваченого з різними особами ( ймовірно, викладачами університету) а також передачі цим особам залікових книжок та іноді грошей. Однак, зазначені дії обвинуваченого не були предметом дослідження під час досудового розслідування, особи, яким ОСОБА_2 передавав гроші, не встановлювались, належність документів (залікових) книжок також не встановлювалась, правова оцінка зазначеним діям обвинуваченого не надавалась.

З урахуванням викладеного, так як зазначені відомості не стосуються дій, вчинення яких інкриміноване ОСОБА_28, суд визнає відомості, що містяться на зазначених носіях інформації в цій частині , такими, що не стосуються предмету доказування і є неналежними доказами.

Позиція обвинуваченого стосовно того, що в телефонній розмові з ОСОБА_6 він називав цифри, маючи на увазі не гроші, а кількість пачок паперу, які той може добровільно надати для роботи кафедри, доказами обвинувачення не спростована.

Також, аудіо файли містять фрагменти розмов обвинуваченого з ОСОБА_6, які в цілому лише підтверджують свідчення ОСОБА_2 щодо надання ним ОСОБА_6 методичної допомоги та допомоги щодо відстрочки ліквідації заборгованості по сплаті ОСОБА_6 за навчання в університеті.

Окрім того, відеозаписом зафіксовано факт передачі 10 квітня 2013 року в приміщенні кабінету 1206 в будівлі Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління ОСОБА_6 ОСОБА_2 грошей в сумі 2300 гривень. ОСОБА_2 наявність зазначеного факту передачі грошей, в якості повернення йому боргу ОСОБА_6 за договором грошової позики, не заперечується.

Також, на відео файлі зафіксований факт отримання ОСОБА_2 в приміщенні кабінету корпусу Кременчуцького університету економіки, інформаційних технологій і управління 09 квітня 2013 року грошей в сумі 2 000 гривень ( зі слів особи, яка передає гроші). Однак, так як свідок ОСОБА_6, допитаний судом безпосередньо, спростував факт передання ним грошей ОСОБА_2 саме в місці, зафіксованому на відео файлі та зазначеним слідчим в обвинувальному акті, в зв»язку з наявними суперечностями, суд не бере зазначений доказ до уваги і визнає цей доказ неналежним.

Згідно ст.17 КПК України, ст.62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться лише на її користь. Ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Отже, аналізуючи з точки зору належності, допустимості та достовірності а також їх достатності та взаємозв»язку, докази, на підставі яких стороною обвинувачення обґрунтовується вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, суд визнає ці доказами такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, і , за виключенням доказів, визнаних судом неналежними, не спростовують позицію обвинуваченого про свою невинуватість, а відтак, є недостатніми для визнання ОСОБА_2 винуватим в вчиненні злочину.

Відповідно до ч.1 ст.373 КПК України, в разі, якщо не доведено що: вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, - судом ухвалюється виправдувальний вирок.

В зв»язку з виправдуванням обвинуваченого судові витрати по провадженню слід віднести на рахунок держави.

Обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 940 гривень - слід скасувати.

З речових доказів:

копії відомостей обліку успішності групи Агз-09-1 № 12.137.,12.130.,12.133.,12.134, зразок порошку люмінофору, змиви з рук ОСОБА_2, контрольний зразок бинта, дві залікові книжки на ім.»я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - слід залишити долученими до матеріалів кримінального провадження, вилучені під час обшуку 10 квітня 2013 року грошові кошті в сумі 2300 гривень - повернути власнику ОСОБА_6, грошові кошти в сумі 1200 гривень - повернути власнику - ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.369-371,373,374,376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_2 у пред»явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ст.368-4 ч.4 КК України - визнати невинуватим та виправдати.

Запобіжний захід у вигляді застави - скасувати.

Грошові кошти в сумі 22 940 гривень, ( платіж здійснений 25.04.2013 року. Одержувач платежу ТУ ДСА в Полтавській області, код одержувача 26304855, р/р платника 10020054600641, МФО 331401, р/р одержувача 37313004000622, МФО 831019) повернути власнику - ОСОБА_29

Речові докази:

- копії відомостей обліку успішності групи Агз-09-1 № 12.137.,12.130.,12.133.,12.134, зразок порошку люмінофору, змиви з рук ОСОБА_2, контрольний зразок бинта, дві залікові книжки на ім.»я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 - залишити долученими до матеріалів кримінального провадження,

- грошові кошті в сумі 2300 гривень - повернути власнику ОСОБА_6,

- грошові кошти в сумі 1200 гривень повернути власнику - ОСОБА_2

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, обвинувачений та прокурор - негайно, після проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги, яка подається через Крюківський районний суд міста Кременчука, Полтавської області.

СУДДЯ І.О.Демиденко