Рішення № 42111408, 02.12.2014, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6666/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 грудня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Колодяжного С.Ю.

при секретарі Обертас Н.М.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення страхового відшкодування,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, який в процесі розгляду уточнив і остаточно просив стягнути з НАСК «Оранта» 23327,89 грн., яких: 18229,06 грн. - страхове відшкодування, 2329,51 грн. інфляційні втрати, 2424,74 грн. пеня, 344,60 грн. три відсотки річних, а також просив про стягнення судових витрат. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.10.2013 року з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП, в якій пошкоджено належний йому автомобіль «OРЕL ASТRА», державний номер НОМЕР_1. Оскільки цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 було застраховано в НАСК «Оранта», він 18.12.2013 року звернувся до відповідача із заявою про виплату йому страхового відшкодування, однак, такого не отримав, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом. Зазначив, що згідно розрахунку страхового відшкодування і страхового акту, сума страхового відшкодування складає 18229,06 грн. Крім цього, оскільки відповідачем не виплачено страхове відшкодування, просить стягнути з відповідача за період з 19.03.2014 року по 03.11.2014 року 2329,51 грн. інфляційних втрат, 2424,74 грн. пені, 344,60 грн. три відсотки річних, а також 243,60 грн. судового збору.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, який з врахування заяви про збільшення позовних вимог від 03.11.2014 року просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач НАСК «Оранта», будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не направила в суд свого представника, заяви про розгляд справи за відсутності такого не подала, про причини неявки суд не повідомила.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.10.2013 року на автодорозі Львів-Тернопіль, з вини водія автомобіля ВАЗ-2102, номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2 сталася ДТП за участю автомобіля «OРЕL ASТRА», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, в результаті якої автомобіль позивача отримав пошкодження.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 15.11.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. (а.с.4).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обовязку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина пята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобовязана відшкодувати шкоду.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.5 ст.1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що 05.10.2013 року на підставі поліса № АС 5801852, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у НАСК «Оранта». Дія поліса поширювалась на період з 06.10.2013 року по 05.10.2014 року і він був чинним на час ДТП.

Відповідно до ст.ст. 979, 981 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Зі змісту п.3 ч.1 ст.988 ЦК України випливає, що страховик зобовязаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ст.7 Закону України «Про страхування» страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов'язково.

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою особою, у формі, що визначається страховиком.

Закон України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

У відповідності до ст.6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст.5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу .

Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст.22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Зі змісту п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплатити його.

Як встановлено, ОСОБА_2 29.10.2013 року подав заяву, в якій повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.8).

Із матеріалів справи вбачається, що 18.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся до НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування (а.с.7).

Згідно розрахунку страхового відшкодування НАСК «Оранта» від 18.12.2013 року (а.с.6) і страхового акту № ОЦВ-13-14166/1 від 18.12.2013 року (а.с. 5) сума страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль «OРЕL ASТRА», номерний знак НОМЕР_1, становить 18229,06 грн.

В судовому засіданні встановлено, що вказана сума коштів не виплачена позивачу як на час подання позову, так і на час судового розгляду, а тому, з огляду на наведені положення законодавства, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Між тим, згідно ст. 36.5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Зі змісту викладеного випливає, що передбачена п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вимагати сплати пені за прострочення виплати страхового відшкодування має право саме особа, яка має право на отримання такого відшкодування, а не страхувальник.

Таким чином, з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 слід стягнути пеню у розмірі 2424,72 грн. за період з 19.03.2014 року по 03.11.2014 року, тобто за час прострочення виплати страхового відшкодування, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Дана сума підтверджується розрахунком (а.с. 26-28), доданим до заяви про уточнення суми позовних вимог від 03.11.2014 року, з яким суд погоджується.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року, прийнятій за результатами перегляду ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 листопада 2011 року у справі про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних зазначено, що грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зобов'язання страховика НАСК «Оранта» щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування є грошовим зобов'язанням, за невиконання якого можуть застосовуватись наслідки, передбачені нормою ч.2 ст. 625 ЦК України.

Отже, з НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 слід також стягнути інфляційні втрати за період з 19.03.2014 року по 03.11.2014 року, що складає 2329,51 грн. та 3 % річних від простроченої суми за той же період, що складає 344,60 грн. (а.с. 26-28).

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту ст. 10 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1, з врахування заяви про уточнення вимог від 03.11.2014 року, про стягнення з НАСК Оранта 18229,06 грн. страхового відшкодування, 2329,51 грн. інфляційних втрат, 2424,74грн. пені та 3% річних у розмірі 344,60 грн. є підставними, грунтуються на законі, відтак такі слід задовольнити.

Згідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сплачена сума судового збору 243,60 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209-215, 224, 225 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_1 18229 (вісімнадцять тисяч двісті двадцять девять) гривень 06 копійок страхового відшкодування, 2329 (дві тисячі триста двадцять девять) гривень 51 копійку інфляційних втрат, 2424 (дві тисячі чотириста двадцять чотири) гривні 74 копійки пені та штраф у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривні 60 копійок, а всього 23327 (двадцять три тисячі триста двадцять сім) гривень 89 копійок.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії Оранта на користь ОСОБА_1 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: (підпис)

З оригіналом згідно.

Суддя: Колодяжний С.Ю.