Вирок № 42109149, 28.10.2014, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/5624/14-к

Провадження № 1-кп/442/250/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2014 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Івасівка А.П.

з участю:

секретаря Грабар Л.І.

прокурора - Кріцак Л.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014140110001379 від 21.06.2014 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Жданов Донецької області, раніше судимого - останній раз Дрогобицьким міськрайонним судом від 19.12.2012 року до трьох років позбавлення волі за ч.2 ст. 309 КК України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 будучи неодноразово судимим, востаннє на підставі вироку Дрогобицького міськрайонного суду від 19.12.2012 року за ч.2 ст.309 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, 20.06.2014 року о 13.30 год. в приміщенні магазину «Продуктові штучки», що на вул. Самбірська 76/1 в м. Дрогобичі Львівської області, скориставшись тим, що продавець ОСОБА_3 обслуговував інших покупців та не спостерігав за своїм майном, шляхом вільного доступу таємно викрав з прилавку мобільний телефон останнього марки «Samsung B5722» вартістю 400 грн. з поміщеними в нього двома СІМ-картами операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар», вартістю по 10 грн., чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на суму 420 грн..

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, вказав, що з магазину «Продуктові штучки», що на вул. Самбірська, 76/1 в м. Дрогобичі викрав телефон марки «Samsung B5722» з двома СІМ-картами операторів мобільного зв'язку «МТС» та «Київстар» за обставин описаних у обвинувальному акті. Обіцяє більше кримінальних правопорушень не вчиняти. Просить суворо не карати та застосувати до нього п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію».

Враховуючи те, що обвинувачений визнав себе винуватим, він та інші учасники судового провадження не оспорюють докази щодо обставин справи, суд, з'ясувавши, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів у даному провадженні. А тому розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу останнього, прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він повторно умисно таємно викрав чуже майно.

При обранні виду і розміру покарання ОСОБА_1 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого.

Обставинами, які пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є, на думку суду, те, що ОСОБА_1 щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, по справі не встановлено.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкість вчиненого ним злочину, його особу, зокрема те, що він раніше неодноразово судимий, свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю та щиро розкаявся, давав правдиві покази при судовому розгляді кримінального провадження, відсутність претензій потерпілого, те, що не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, добру характеристику за місцем проживання, те, що обстежувався у ДТД, діагноз РТБ (24.09.2014 р.) обох легень, міліарний, дест /-/, МБТ /+/, К/-/, гіст /0/, рез /0/, категорія 2, к 3/4/ активний туберкульоз та потребує ізоляції в умовах спеціалізованого стаціонару (довідка №629 від 30.09.2014 року Дрогобицького Протитуберкульозного диспансеру).

Крім цього, враховуючи вказане та принцип індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише за умови відбування покарання у вигляді позбавлення волі (що буде достатнім для нього покаранням, враховуючи наведені вище обставини, оскільки такий раніше неодноразово судимий, більше такого вчиняв такі під час відбування покарання за попередні) та за змістом ст. 71 КК України частково приєднати до обраного покарання, невідбуту частину покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 19.12.2012 року (справа №1306/8839/2012).

Поряд з цим, суд, зважаючи на прийняття Закону України «Про амністію у 2014 році» (далі Закону), враховуючи письмову заяву обвинуваченого про застосування до нього вимог вищезазначеного Закону, вважає за необхідне, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. «г» Закону, так як він хворіє на активну форму туберкульозу (довідка №629 від 30.09.2014 року Дрогобицького Протитуберкульозного диспансеру), обставин які б виключали можливість застосування такого Закону судом не встановлено.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», суд,-

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років та шість місяців позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дрогобицького міськрайонного суду від 19.12.2012 року року (справа №1-341/2011 року), у виді 2 років 6 місяців, і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році».

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про обрання такого заходу не заявлено.

Речові докази :

- копію договору №097-14020944 від 19.06.2014 року, мобільний телефон марки «Samsung GT B5722», Сім- карту оператора «Київстар» номер НОМЕР_2 Сім -карту оператора «МТС» номер « НОМЕР_1», повернуті потерпілому ОСОБА_4, вважати повернутими.

- фіскальний чек №13494, залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Івасівка А.П.