Рішення № 42107217, 07.10.2014, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/920/13-ц

Провадження № 2/391/185/13ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2014р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча суддя Мумига І.М.,

за участю секретаря Русіна В.Ю.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство комерційного банку „Приватбанк звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 12.05.2006 року в розмірі 25 959,62 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача в судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв»язку з Ленінським районним судом м. Кіровограда, пояснив, що згідно укладеного договору від 12.05.2006 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 4 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Картка була видана на 3 роки по травень 2009 року, 21.08.2008 року збільшено ліміт до 5 800 грн., потім була випущена банком нова картка, яка отримана відповідачем. Строк дії нової картки по травень 2013 року. Договірні зобовязання боржник належним чином не виконує. Станом на 31.07.2013 року відповідач має заборгованість 25 959,62 грн., тому він просить суд стягнути борг та судові витрати по справі.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали та просили застосувати строк позовної давності.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 12.05.2006 року публічним акціонерним товариством комерційного банку „Приватбанк за заявою ОСОБА_2 надано кредит в сумі 4 000 грн. (а.с. 8).

Відповідно до заяви кредит у розмірі 4000 грн. надано у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В заяві відповідача строк дії картки не зазначено.

Згідно наданих позивачем ОСОБА_4 по кредитним картам, інформації та виписки по картці № 4149605300751385, строк дії карти по травень 2013 року, порядок погашення заборгованості щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості. (а.с. 146-154).

Як вбачається з розрахунку позивача, відповідач має заборгованость по сплаті кредиту з 12.05.2006 року по 31.07.2013 року (за 7 років) в сумі 25 959,62 грн, у тому числі: 5 985,87 грн. - заборгованість по кредиту; 18 261,39 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1 212,36 грн. штраф (процентова складова). (а.с. 4-5).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 259 ЦК України збільшення позовної давності здійснюється на підставі укладеного та підписаного сторонами договору. Позивачем не надано доказів про збільшення строку позовної давності.

Згідно заяви, ОСОБА_2 згідна з тим, що заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою і ОСОБА_4 складає між нею та Банком Договір.

Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг кредитний договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання, Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий самий строк.

Із заяви позичальника випливає, що строк дії кредитного ліміта відповідає строку дії карти.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.3 пункту 3 частини П Умов та правил надання банківських послуг, строк дії картки вказаний на картці (місяць та рік) Картка дійсна до останнього календарного дня зазначеного місяця. Водночас, із Правил користування платіжною картою випливає, що договір є чинним у межах строку дії картки. За закінченням строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк, якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не надійшло письмової заяви держателя про закриття картрахунку, а також за умови наявності грошових коштів на картрахунку для оплати послуг із виконання розрахункових операцій за картрахунком ( в передостанній день місяця закінчення строку дії) і при дотриманні інших умов продовження, передбачених договором.

Згідно ст. 10, ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Представник позивача в судовому засіданні не довів обставини, не надав докази, які б свідчили, що після закінчення строку дії платіжної картки, боржником була отримана нова картка. Більш того, представник позивача не зміг пояснити суду коли була випущена і де отримана відповідачем нова картка.

З пояснень відповідача встановлено, що нею не отримувалась будь-яка інша платіжна картка, крім згідно заяви від 12.05.2006 року.

Тому доводи представника позивача про те, що укладений 12.05.2006 року кредитний договір діє до травня 2013 року, або до цього часу відповідно до п.9.12 Умов і правил надання банківських послуг суд не може взяти до уваги. Крім цього, зазначений пункт не відповідає умовам кредитного договору, а саме пунктам 3.1-3.1.4, 5.4 Правил користування платіжною карткою.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно п. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В судовому засіданні відповідачка та її представник заявили клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності.

В постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі №6-14 цс 14 викладена правова позиція про те, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст.. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Оскільки строк погашення кредиту визначено періодичними щомісячними платежами, а несплата чергового платежу виникла з 01.08.2008 року, останній платіж, відповідно до розрахунку і пояснень представника позивача, було здійснено відповідачем 30 червня 2010 року (внесено 450 грн. на погашення процентів за користування кредитом), то право на звернення до суду у Банку виникло 01 липня 2010 року.

Таким чином, на час звернення Банку з цим позовом до суду 05 вересня 2013 року відбувся сплив позовної давності за вимогами по погашенню кредиту і, як наслідок цього, по сплаті процентів та штрафів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити в зв»язку зі спливом позовної давності.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Компаніївський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя ___ І.М. Мумига