Постанова № 42105895, 03.12.2014, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/2764/14-а Провадження № 2а/524/437/14

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

03.12.2014 року Автозаводський районний суд м.Кременчука, Полтавської області у складі: головуючого судді - Середа А.В.

при секретарі - Кот А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради та державного акту на право приватної власності на землю,

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

В позові вказував, що 08 липня 1997 року її бабуся - ОСОБА_2 за договором дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером 4642, подарувала їй житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За відсутності зареєстрованого за бабусею нерухомого майна, а також внаслідок не звернення спадкоємців, спадкова справа щодо спадкування після померлої ОСОБА_2 не відкривалась. Вказана обставина підтверджується витягом із спадкового реєстру № 36406241 від 23 січня 2014 р.

В листопаді 2013 р. маючи намір продати належний їй будинок, вона звернулась до нотаріуса для оформлення відповідних документів та дізналась, що на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок, неправильно оформлена документація - а саме: земельна ділянка під будинком по АДРЕСА_1, була приватизована ОСОБА_2 через рік після укладення договору дарування їй будинку.

До цього часу їй не було відомо про те, що її бабуся приватизувала землю під будинком, який їй на момент приватизації не належав і одержала відповідний акт на право приватної власності на цю землю.

Так, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю IV - ПЛ № 043591 від 15 вересня 1998 року, земельна ділянка площею 0,1499 га (0,1000 га - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,0499 га - для ведення особистого господарства) по АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року.

З моменту укладення 08 липня 1997 року договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, вона являються землекористувачем земельної ділянки площею 0,1499 га (0,1000 га - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,0499 га - для ведення особистого господарства) по АДРЕСА_1.

А отже рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року, та державний акт на право приватної власності на землю IV - ПЛ № 043591 від 15 вересня 1998 року, помилково видачі неналежному землекористувачу ОСОБА_2 після укладення нею договору дарування житлового будинку від 08 липня 1997 року, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Посилаючись на обставини і підстави викладені в позовній заяві позивач просила суд поновити строк для звернення до суду з даним позовом, визнавши причину його пропуску поважною. Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не прибула, надала суду заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області в судове засідання не прибув, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, надав суду письмові пояснення.

Суд, вивчивши матеріали даної справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, переглянувши відеозапис виявленого порушення встановив наступне.

Згідно ст. 243 ЦК Української РСР, за договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність. Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Відповідно ст. 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 30 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. Статтями 43, 44 діючого на той час ЗК України передбачено, що права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу. Порушені права власників земельних ділянок і землекористувачів підлягають поновленню. Поновлення прав власників земельних ділянок і землекористувачів здійснюється Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції, судом, арбітражним судом або третейським судом.

Пункт 7 перехідних положень діючого ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно підпункту ґ) пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувана переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу «місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах та у спосіб, передбачені законодавством України.

У відповідності до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Судом достовірно встановлено, що 08 липня 1997 року ОСОБА_2 за договором дарування житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстраційним номером 4642, подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. За відсутності зареєстрованого за нею нерухомого майна, а також внаслідок не звернення спадкоємців, спадкова справа щодо спадкування після померлої ОСОБА_2 не відкривалась. Вказана обставина підтверджується витягом із спадкового реєстру № 36406241 від 23 січня 2014 р.

В листопаді 2013 р. маючи намір продати належний ОСОБА_1 будинок, вона звернулась до нотаріуса для оформлення відповідних документів та дізналась, що на земельну ділянку, на якій знаходиться будинок, неправильно оформлена документація - а саме: земельна ділянка під будинком по АДРЕСА_1, була приватизована ОСОБА_2 через рік після укладення договору дарування їй будинку.

Так, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю IV - ПЛ № 043591 від 15 вересня 1998 року, земельна ділянка площею 0,1499 га (0,1000 га - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,0499 га - для ведення особистого господарства) по АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року.

Державний акт на право приватної власності на землю IV - ПЛ № 043591 від 15 вересня 1998 року, а також рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року складені помилково, оскільки на час передачі вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_2, будинок з господарськими спорудами, що знаходяться на цій ділянці, вже належав ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 08 липня 1997 року.

З моменту укладення 08 липня 1997 року договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 являється землекористувачем земельної ділянки площею 0,1499 га (0,1000 га - для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, 0,0499 га - для ведення особистого господарства) по АДРЕСА_1.

Рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року, та державний акт на право приватної власності на землю IV - ПЛ № 043591 від 15 вересня 1998 року, помилково видачі неналежному землекористувачу ОСОБА_2 після укладення договору дарування житлового будинку від 08 липня 1997 року, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За цих обставин суд вважає, що є всі підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 30, 43, 44 Земельного Кодексу України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16 квітня 2004 року, ст. ст. 17, 162 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити строк для звернення до суду з даним позовом, визнавши причину його пропуску поважною.

Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради № 978 від 26 червня 1998 року.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Харківського Апеляційного Адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а особою, яка не брала участь у справі, з моменту отримання копії постанови.

Суддя: