Ухвала суду № 42105082, 17.12.2014, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 17.12.2014

ЄУ № 420/943/14-ц

Провадження №2/420/389/14

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Потапенко Р.Р.

при секретарі Войтенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та про зняття з реєстрації місця проживання, третя особа - Новопсковський районний сектор Управляння Державної міграційної служби України в Луганській області,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати останнього таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Закарпатська, 24, смт. Новопсков Луганської області, та зняти його з реєстрації за вказаною адресою. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є власником будинку № 24 по вул. Закарпатській в смт. Новопсков Луганської області. В будинку зареєстрований її колишній чоловік відповідач по справі, який фактично не проживає за вказаною адресою з 2012 року, його речей в будинку не має, вони не спілкуються, з 2012 році вони перестали проживати однією сімєю, шлюб між ними розірвано. Відповідач фактично проживає у своїх батьків в с. Осинове, однак добровільно з реєстрації місця проживання не знімається.

Позивач в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, у разі неявки відповідача просить ухвалити заочне рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи суду не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивачу на підставі договору дарування на праві приватної власності належить 2/3 частини будинку № 24 по вул. Закарпатській в смт. Новопсков Луганської області, що підтверджується договором дарування від 04.03.1996 року, посвідченим 04.03.1996 року державним нотаріусом Новопсковської державної нотаріальної контори, зареєстрованим в реєстрі за № 454.

Матеріалами справи встановлено, що сторони раніше перебували у шлюбі. Заочним рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 25.12.2012 року шлюб між ними розірвано.

Як вбачається з інформації, наданої Новопсковським РС УДМС України в Луганській області, відповідач зареєстрований в спірному жилому приміщенні з 19.08.2010 року. Вказана обставина підтверджується також довідкою, виданою виконкомом Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області 09.09.2014 року за вих. № 1213.

Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 08.09.2014 року, складеного виконавчим комітетом Новопсковської селищної ради, довідки Новопсковської селищної ради Новопсковського району Луганської області № 1213 від 09.09.2014 року, відповідач зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, але фактично не проживає за вказаною адресою з 2012 року. Згідно вказаного акту обстеження житлових умов, особистих речей відповідача в будинку не має.

Відповідно до ст. ст. 15, 16, 383, 386 ЦК України, ст. 150 Житлового Кодексу України, кожен громадянин в Україні має право володіти, користуватися і розпоряджатися майном особисто або спільно з іншими і як власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоча б вони і не поєднані з позбавленням права володіння майном та може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій іншою особою для запобігання порушення його права власності.

У чинність ст.ст. 71, 72, 163 Житлового Кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. 150 Житлового Кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований в спірному жилому приміщенні, але фактично не користується ним понад шість місяців, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

За таких обставин, зважаючи, що відповідач заперечень на позов та доказів на їх підтвердження суду не надав, суд вважає вимоги позивача щодо визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, про позбавлення права користування житловим приміщенням.

На підставі вищевикладеного, у чинність ст.ст. 71, 150, 163 Житлового Кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд вважає відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, яке належить позивачу на праві приватної власності, та зобов'язує Новопсковський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Луганській області зняти відповідача з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

У чинність ст. ст. 82, 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та про зняття з реєстрації місця проживання, третя особа - Новопсковський районний сектор Управляння Державної міграційної служби України в Луганській області, задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: вул. Закарпатська, 24, смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області.

Зобов'язати Новопсковський районний сектор Управління Державної міграційної служби України в Луганській області зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, судовий збір у розмірі 243,60 грн. на р/р №31218206700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_2 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: