Рішення № 42104025, 25.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/4627/13-ц Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 22-ц/780/880/14 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 42 25.12.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

25 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Білоконь О.В.,

при секретарі Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про виселення,

встановила:

У травні 2013 року позивач ПАТ «Комерційний банк «Глобус» звернувся до ОСОБА_2 з даним позовом про примусове виселення та входження до будинку, в якому посилався на те, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2012 року задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_2, стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість по кредитному договору від 24 січня 2012 року у розмірі 1068870,50 грн. шляхом набуття іпотекодержателем ПАТ «Комерційний банк «Глобус» прав власності на предмет іпотеки, а саме: садовий будинок НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0960 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0104, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство «Селекціонер».

Враховуючи, що місцезнаходження колишнього власника садового будинку ОСОБА_2 не відоме, а в ньому за відсутності правових підстав мешкають сторонні особи, які перешкоджають банку в користуванні нерухомістю і в добровільному порядку не звільняють будинок, то позивач звернувся в суд з даним позовом, в якому просить винести рішення про примусове виселення ОСОБА_2 та фізичних осіб, які мешкають в будинку. Також позивач просив надати йому дозвіл провести примусове входження до даного садового будинку.

У травні 2013 року позивач в уточненій позовній заяві просив виключити ОСОБА_2 зі складу відповідачів, залучити відповідачем ОСОБА_1 та ухвалити рішення про примусове виселення ОСОБА_1 з садового будинку НОМЕР_1, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство «Селекціонер», будинок НОМЕР_1. Судові витрати покласти на відповідача. (а. с. 35)

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року позов задоволено, виселено ОСОБА_1 із зазначеного садового будинку НОМЕР_1 без надання іншого житлового приміщення та стягнуто на користь позивача судові витрати.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення від 2 серпня 2013 року, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги грунтуються на тому, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права розглянув справу у відсутність відповідача, який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи, не отримував ні копії позовної заяви, ні доданих до неї документів.

Так, він є власником зазначеного садового будинку та земельної ділянки, які придбав у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 27.11.2007 року, даний договір недійсним не визнавався і є чинним до цього часу. ОСОБА_2, незаконно заволодівши зазначеним садовим будинком і земельною ділянкою на підставі судових рішень, які скасовані судами апеляційної інстанції, одержав у позивача кредит та забезпечив виконання зобов'язання за кредитним договором, передавши в іпотеку зазначене нерухоме майно, яке йому ніколи не належало на законних підставах. Він, як законний власник зазначеного в позові майна, не перебував у кредитних правовідносинах з позивачем і не передавав це майно позивачу в іпотеку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, в судовому засіданні доведеними, ОСОБА_1 слід виселити з садового будинку без надання іншого житлового приміщення.

З такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2012 року задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_2, стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість по кредитному договору від 24 січня 2012 року у розмірі 1068870,50 грн. шляхом набуття іпотекодержателем ПАТ «Комерційний банк «Глобус» права власності на предмет іпотеки, а саме: садовий будинок НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0960 га, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство «Селекціонер».

Тобто, як убачається з матеріалів справи, позивач набув права власності на зазначений садовий будинок та земельну ділянку на підставі заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2012 року і даний позов про виселення заявив з підстав, передбачених ст. 109 ЖК України та ст. 40 Закону України «Про іпотеку», оскільки виселення є категорією житлового законодавства.

Встановлено, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 74-76, ч. 1 ст. 224 ЦПК України належним чином не повідомив відповідача про час і місце судового розгляду справи, а всупереч ч. 9 ст. 74 ЦПК України викликав відповідача в суд через оголошення в пресі, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача не відоме, і розглянув справу у його відсутність та ухвалив заочне рішення, чим порушив принцип змагальності сторін та принцип диспозитивності цивільного судочинства, які передбачені ст. ст. 10, 11 ЦПК України.

За наведених обставин, суд першої інстанції, розглянувши справу у відсутність відповідача, не з`ясував та не перевірив на якій підставі ОСОБА_1 проживає в даному будинку та чи підлягає він виселенню з підстав, зазначених в позові.

Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно ч. 1 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Встановлено, що згідно рішення Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Даним рішенням встановлено, що садовий будинок НОМЕР_1 та земельна ділянка площею 0,0960 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0104, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство «Селекціонер», є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Як убачається з резолютивної частини даного рішення поділено майно набуте ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за час шлюбу по ? частині кожному та визнано за ОСОБА_5 право власності на ? частину будинку НОМЕР_1 та ? частину земельної ділянки площею 0,0960 га, кадастровий номер 3220882600:04:002:0104, що знаходяться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство «Селекціонер». В позові про поділ майна в натурі відмовлено. (а. с. 145-148).

Тобто, як убачається з матеріалів справи, позивач набув права власності на садовий будинок НОМЕР_1 на підставі заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.12.2012 року, а відповідач набув права власності на ? частину зазначеного садового будинку на підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 18 жовтня 2012 року.

Згідно ч. 4 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, ОСОБА_1 набув право власності на ? частину садового будинку НОМЕР_1, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, садове товариство «Селекціонер», на підставі рішення суду, яка набрало законної сили та не скасовано на день розгляду справи.

З урахуванням наведеного, відсутні правові підстави для задоволення позову про виселення ОСОБА_1 із садового будинку НОМЕР_1 за вказаною адресою.

Таким чином, доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову про виселення відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02 серпня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до ОСОБА_1 про виселення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді