Ухвала суду № 42103667, 23.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 373/2334/14 Головуючий у І інстанції Опанасюк І. О.Провадження № 22-ц/780/6881/14 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 18 23.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря - Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Піреус Банк МКБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року позивач ПАТ «Піреус Банк МКБ» звернувся до суду з даним позовом, просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 178959 грн. 65 коп.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» - 178959 грн. 65 коп. заборгованість за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 03 листопада 2011 року ПАТ «Піреус Банк МКБ» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, відповідно до якого Банк видав останньому кредит в розмірі 200 000 грн., а відповідач зобов»ячався повернути кредит та сплатити відсотки у строк, передбачений договором. Оскільки відповідач свої зобов»язання за кредитним

договором належним чином не виконував, станом на 8 серпня 2013 року у нього утворилась заборгованість у розмірі 178959 грн. 65 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 167367-26 грн., 8450-24 грн. відсотків, пені за несвоєчасну сплату відсотків - 1159-72 грн. та пені за несвоєчасну сплату основного боргу - 1982-43 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд обґрунтовано виходив з положень ст. ст. 526, 530, 1050, 1054 ЦК України та прийшов до правильного висновку про те, що відповідач не виконав свої зобов»язання, а тому позов є обґрунтованим та доведеним та підтвердженим належними та допустимими доказами і підлягає задоовленню.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши кредит у сумі 200 000 грн.

В порушення умов договору, позичальник ОСОБА_1 зобов'язання не виконав, в результаті чого має заборгованість за кредитом, що складає - 178 959 грн. 65 коп.

Отже, суд першої інстанції, оцінюючи докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про необґрунтованість та недоведеність доводів відповідача, що зазначалися в суді першої інстанції та зазначені в апеляційній скарзі, оскільки вони не відповідають вимогам ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду, викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішенні, не спростовують.

Керуючись ст. ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: