Постанова № 42103587, 16.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11369/14-п Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 33/780/956/14 Доповідач у 2 інстанції ДимарецькийКатегорія 429 16.12.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2014 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області Димарецький В.М., за участю: представника Київської митниці Міндоходів Захарова А.О., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2014 року притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина Туреччини

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.,

проживаючого в АДРЕСА_1

і визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн., з конфіскацією в доход держави 11292 доларів США.

Як зазначено у постанові судді, вказане вище адміністративне правопорушення ОСОБА_5 вчинив при наступних обставинах.

16 жовтня 2014 року, о 21 год. 25 хв., ОСОБА_5 прилетів до України з Туреччини, м. Стамбул, літаком авіакомпанії ,,Турецькі авіалінії" рейсом № 459. При проходженні митного контролю він обрав спрощену його форму (зелений коридор), в зоні якої забороняється переміщувати готівку, розмір якої перевищує 10 000 євро. Після перетину білої лінії в залі ,,Приліт" терміналу ,,Д" ДП МА ,,Бориспіль" у ОСОБА_5 була виявлена готівка у розмірі 20 000 доларів США та 3 125 євро. З виявленої суми пасажиру було пропущено 8 700 доларів США та 3 125 євро. За протоколом про порушення митних правил було вилучено 11 300 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним ,,білої лінії" до інспектора митниці не звертався.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити постанову судді першої інстанції, в частині конфіскації в доход держави грошових коштів у розмірі 11 292 доларів США, повернувши їх ОСОБА_5 В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи допустив однобічність та неповагу, оскільки ним було прийнято лише позицію Київської регіональної митниці та не взято до уваги надані ними заперечення з цього приводу. Апелянт також вважає, що висновки суду першої інстанції з приводу наявності в діях його довірителя вини в порушенні митних правил, передбачених ст. 471 МК України є безпідставними та не підтверджуються матеріалами справи. Також судом першої інстанції проігноровано норми Європейської конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини", яка ратифікована Україною, а також практику Європейського суду з прав людини, оскільки доцільно було б звільнити його довірителя від такого виду санкцій, передбачених ст. 471 МК України, як конфіскація безпосередніх предметів порушення митних правил, враховуючи, що їх застосування в даному випадку є порушенням положень ст. 1 протоколу №1 до Конвенції, оскільки є непропорційним, так як покладає на ОСОБА_5 ,,індивідуальний надмірний тягар", обмежившись лише накладанням санкції у вигляді штрафу.

Заслухавши пояснення: захисника ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу; представника митниці, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав постанову суду першої інстанції законною, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Висновки судді першої інстанції про доведеність події порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України та винуватості ОСОБА_5 у його вчиненні, в супереч ствердженням апелянта, підтверджується зібраними у справі та наведеними в постанові доказами.

Посилання апелянта на незаконність постанови судді є безпідставними, оскільки зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП, зокрема в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, а саму справу суддею розглянуто відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.

Оскільки суддя суду 1-ї інстанції правильно дійшов висновку про винність ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, призначив йому стягнення відповідно до чинного законодавства, апеляційна скарга ОСОБА_3, підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді - без змін.

Так як, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виключні обставини справи, а також про покладання на ОСОБА_5 ,,індивідуального надмірного тягаря" та які б були підставою для застосування при прийнятті рішення по даній справі вказану апелянтом Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, апеляційний суд вважає, що вказані апелянтом в апеляційній скарзі доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого ним рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 листопада 2013 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Київської області підпис В. Димарецький

Згідно з оригіналом. Суддя В. Димарецький