Постанова № 42099812, 23.12.2014, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 грудня 2014 рокум. Ужгород№ 807/2276/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

за участю секретаря судового засідання - Приходько Т.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

представника позивача - Федоричко М.М.

представника відповідача - А.Г.Рижиков

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області про визнання неправомірними дій та визнання недійсною постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» (далі - позивач, ПАТ «Закарпатгаз») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області (далі - відповідач, Інспекція), в якій просить визнати неправомірними дії в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області Рижиков А.Г. щодо винесення Постанови про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №283 від 23.06.2014 року, дії головного спеціаліста відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі, послуг, реклами та розгляду звернень громадян ОСОБА_3 щодо винесення припису та визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області №283 від 23.06.2014 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що при винесенні постанови про накладення стягнень в.о. начальника інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області Рижиков А.Г. не врахував обставини справи, а саме підстави не нарахування коштів споживачу ОСОБА_4, на підставі фактичних показів лічильника за оскаржений період, які були викладені в запереченні від 23.06.2014 року №17/2269. Вважає, що дії в.о. начальника інспекції щодо винесення цієї постанови, а також дії головного спеціаліста відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі, послуг, реклами та розгляду звернень громадян ОСОБА_3 щодо винесення припису не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є неправомірними і винесена оскаржувана постанова також підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів викладених у позовній заяві та просив суд такий задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що перевірку проведено на предмет дотримання вимог чинного законодавства України про захист прав споживачів в межах компетенції з дотриманням вимог Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відтак вважає, що оскаржувані дії та рішення є правомірними та такими, що прийняті відповідно до чинного законодавства на момент виникнення спірних правовідносин.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить наступного висновку.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи 12.05.2014 року ОСОБА_4 подав заяву адресовану в.о. начальника інспекції з питань прав споживачів у Закарпатській області Рижикову А.Г. щодо неправомірних дій ПАТ «Закарпатгаз» в особі Іршавської філії. В такій просив встановити неправомірність дій ПАТ «Закарпатгаз» в особі Іршавської філії щодо перенесення заборгованості яка була у споживача ОСОБА_5, у розмірі 7156,05 грн. та була перенесена з її особового рахунку №324562 на його особистий рахунок №307851 і такі дії в подальшому рішенням суду були визнані неправомірними та видано припис ПАТ «Закарпатгаз» в особі Іршавської філії для його виконання та відновлення законних прав споживача.

У зв'язку з надходженням заяви (звернення) ОСОБА_4, Державна інспекція з питань захисту прав споживачів листом від 21.05.2014 року за №02/7-4323-2014 надала Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в межах компетенції Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів ПАТ «Закарпатгаз» (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2).

На підставі заяви ОСОБА_4 та згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, 22.05.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області було видано направлення № 383 про проведення позапланової перевірки ПАТ «Закарпатгаз», що знаходиться за адресою м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

17.06.2014 року відповідачем, на підставі направлення на перевірку від 22.05.2014 року № 283 проведено позапланову перевірку позивача з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт №0000385 від 17.06.2014 року, копія якого міститься в матеріалах даної адміністративної справи та в якому зафіксовано порушення щодо не нарахування коштів на підставі фактичних показників лічильника чим порушено п.22 договору про надання населенню послуг з газопостачання укладеного із споживачем ОСОБА_4

На підставі результатів перевірки та з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, відповідач керуючись ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» приписом до акту перевірки від 17.06.2014 року №0000385 зобов'язав ПАТ «Закарпатгаз» усунути недоліки зазначені в акті перевірки, а саме: нарахувати кошти споживачу Ва сько І.І, на підставі саме фактичних показників лічильника за оскаржуваний період, та повідомив про необхідність письмового повідомлення в Інспекцію про виконання цього припису до 23.06.2014 року.

Даний акт перевірки, та сам припис який був винесений на підставі результатів перевірки позивачем не оскаржувався ні в адміністративному, ні в судовому порядку, оскільки доказів про оскарження такого позивачем суду не надано, і ці обставини не заперечувались представником позивача в судовому засіданні.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, 23.06.2014 року ПАТ «Закарпатгаз» подав до Інспекції заперечення на Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №0000385 від 17.06.2014 року, в яких зазначив, що дії працівників Іршавської філії ПАТ «Закарпатгаз» щодо припинення газопостачання до лічильника зав. №2716766 та перенесення суми боргу на особовий рахунок №307851 споживача ОСОБА_4 є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України, а тому вимоги, які були встановлені у приписі позивач в добровільному порядку у встановлений відповідачем строк до 23.06.2014 року не виконував.

Отже з врахуванням наведеного в даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними дій головного спеціаліста відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі, послуг, реклами та розгляду звернень громадян ОСОБА_3 щодо винесення припису, суд зазначає, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством та з дотриманням норм Конституції та інших законів, які пов'язані із виконанням своїх посадових обов'язків.

Стосовно вимоги позивача про визнання незаконними дії в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області Рижикова А.Г. щодо винесення Постанови про накладення стягнень передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» №283 від 23.06.2014 року суд зазначає наступне.

Так, приписами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України зазначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Так, згідно п. 2.1, 2.4 та 3.1 Порядку № 310 перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки. Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів. За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.

Оскільки під час перевірки позивача було виявлено порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів», тому відповідач зобов'язаний відповідно до норм даного закону скласти про це акт та винести відповідний припис де зазначити позивачу обов'язкові для виконання порушення з метою припинення порушень прав споживачів.

За таких обставин суд констатує, що відповідачем було дотримано всі вимоги встановлені законодавством щодо проведення перевірки суб'єкта господарювання, перевірка проводилася на підста ві, у межах та виключно у спосіб, передбачений чинним законодавством, зокрема і Законом України «Про захист прав споживачів», а тому відповідач правомірно провів позапланову перевірку позивача та склав за результатами виявлених порушень акт перевірки, а також виданий припис і в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що ПАТ «Закарпатгаз» припис до Акту від 17.06.2014 року № 0000385 в добровільному порядку не виконало і доказів про його виконання та повідомлення відповідача про його виконання позивачем суду не надано.

Статтею 23 Закону № 1023-XII визначено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дане положення статті дублюється абз. 9 п. 2 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженої постановою Кабінетом Міністрів України від 17.08.2012 року №1177 (далі - Положення № 1177).

Відповідно до п. 3 Положення №1177 накладати на суб'єктів господарювання штрафи, передбачені пунктом 2 цього Положення, мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Як вбачається із п. 4 вищевказаного Положення рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

На підставі наведеного відповідач керуючись вимогами п.9 ст.23 Закону України «Про за хист прав споживачів», за невиконання припису Інспекції, постановою від 23.06.2014 року № 283, до ПАТ «Закарпатгаз» застосовано адміністративно-господарські санкції у розмірі двадцяти неоподат ковуваних мінімумів доходів громадян - 340 грн.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що під час вирішення справи по суті позивач не довів правомірність своїх вимог, а відповідач спростував доводи позивача, так як діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, суд приходить до переконливого висновку, що в даному випадку у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області про визнання неправомірними дій та визнання протиправною та скасування постанови №283 від 23.06.2014 року - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяC.А. Гебеш