Рішення № 42098954, 11.12.2014, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 11.12.2014

Справа № 334/1156/14-ц

Провадження № 2/334/1109/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11грудня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Єфремовій Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП,

встановив :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що в результаті вчинення відповідачем злочину у сфері безпеки дорожнього руху, було пошкоджено її майно - автомобіль НОМЕР_1.

Згідно висновку експерта №252/11 від 14.11.2012 року розмір матеріальної шкоди, повязаної з пошкодженням автомобіля визначено у сумі 41028,48 грн. А за висновком експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини втрати товарної вартості № 266/12від 04.12.2012 року величина втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_1, на момент дослідження становить 5 655,70 грн.

Позивачка здійснила ремонт належного їй транспортного засобу, і фактичні затрати на його відновлення становлять 41028,48 грн., крім того, нею понесені витрати на авто-товарознавче дослідження у сумі 600 грн.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 заподіяно матеріальних збитків на суму 47283,70 грн., у звязку з чим, вона мала звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі і просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився.

Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє судове рішення заочно.

Розглянувши матеріали справи вислухав пояснення представника позивача, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

3гідно із ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ст. 10 та ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана майну юридичної чи фізичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 19 червня 2012 року о 15 годині 30 хвилин на перехресті вулиці Істоміна - вулиці Калнишевського у місті Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1 та автомобіля ГАЗ 3302, реєстраційний номер 39499НЕ, який належить на праві власності ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_2.

Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2, який керуючи автомобілем ГАЗ 3302, реєстраційний номер 39499НЕ, при повороті наліво, не впорався з керуванням автомобіля, і допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який в результаті цього ДТП отримав технічні ушкодження, в результаті чого позивачу було завдано матеріальну шкоду.

Віна ОСОБА_2 у скоєні ДТП встановлена Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2012 року (справа № 812/6524/12).

Відповідно до ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яке набрало законної сили обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом установлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про його реєстрацію.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди № 252/1Г від 14.11.2012 року, вартість матеріальної шкоди завданого позивачу, як власнику автомобіля на дату оцінки становить 41 028,48 грн.

Позивачка на момент розгляду справи у суді відновила пошкоджений автомобіль на, що понесла витрати у сумі 41028,48 грн.

Відповідно до ст. 1192 ЦПК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З оглянутого судом висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення величини втрати товарної вартості № 266/12від 04.12.2012 року величина втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_1, на момент дослідження становить 5 655,70 грн.

Втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_1, НОМЕР_2 підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2, як винного у вчиненні ДТП під чиїм керуванням знаходився транспортний засіб яким завдано шкоду позивачу.

Крім цього відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2 підлягають понесені витрати з проведення експертиз в сумі 600,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 10/06-12 від 10.08.2012 року.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обгрнутованими, тому підлягають відшкодуванню у сумі, яку вона фактично затратила на відновлення пошкодженого автомобіля, що є прямими фактичними збитками.

Відповідно до ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом установлена вина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, отже саме він має відповідати за шкоду заподіяну у результаті його протиправних дій.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними і ґрунтуються на законі, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у відповідності до ст.. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем при звернені з заявою до суду, а саме судовий збір у розмірі 473,00 гривні.

Керуючись ст. ст.10,11,60,61,88,212,213 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; іпн: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; іпн: НОМЕР_4 на відшкодування матеріальної шкоди 47 283,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; іпн: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; іпн: НОМЕР_4 - 473,00 гривні судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н.Ю.Козлова