Рішення № 42098272, 23.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1531/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2579/2014

Категорія 54

Головуючий у 1 інстанції Цалин Б.М.

Суддя-доповідач Девляшевський В.А.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Малєєва А.Ю., Фединяка В.Д.,

секретаря: Мельник О.В.,

з участю: представників відділу освіти, сім'ї, молоді та

спорту Верховинської районної державної

адміністрації: Гуцуляка В.В., Триндохір В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації про поновлення на роботі на посадах директора та вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, стягнення відпускних та оплати за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації на рішення Косівського районного суду від 14 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року ОСОБА_4 подала до управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації позов про поновлення на посадах директора і вчителя географії Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів та стягнення відпускних та оплати за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивувала тим, що 25.02.2014 року, перебуваючи на посаді директора Ільцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, її шляхом погроз та психологічного тиску група озброєних молодиків примусила написати заяву про звільнення за власним бажанням. Посилаючись на те, що таке звільнення відбулося без її волі, просила поновити її на роботі та стягнути на її користь 9669,13 грн відпускних та 20910,90 грн заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Косівського районного суду від 14 листопада 2014 року позов задоволено. Постановлено поновити ОСОБА_4 на попередній роботі на посаді директора та вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів з 25 лютого 2014 року, стягнути з управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 різницю в заробітку з 25.02.2014 року до моменту поновлення на посаді. Також постановлено стягнути з управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації на користь держави 243,60 грн судового збору.

Не погоджуючись із даним рішенням, відділ освіти Верховинської районної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що звільнення позивача відбулось на законних підставах , у зв'язку із написанням останньою заяви про звільнення за власним бажанням. Судом не було враховано того, що на ОСОБА_4 не чинилось жодного тиску, оскільки заяву про звільнення вона принесла добровільно на збори в сільський клуб, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших. Також представник апелянта не погоджується із одночасним поновленням позивача на посадах директора та вчителя, оскільки займаючи посаду директора, ОСОБА_4 проводила уроки в якості саме директора, а не вчителя на підставі Положення про умови роботи за сумісництвом, затвердженого Наказом Мінпраці від 28.06.1993 року №43, із змісту якого вбачається, що директорам шкіл надається можливість проводити уроки, які не вважаються сумісництвом і оплачуються погодинно. Крім того, зазначає апелянт, одразу після звільнення позивача із посади директора, її було забезпечено роботою з повним педагогічним навантаженням і вона не перебувала у відпустці в 2014 році. Посилаючись на вищенаведене, апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Позивачка ОСОБА_4 в засідання апеляційного суду не з'явилась з невідомих причин, хоч судове повідомлення їй вручено завчасно. Отже, є правові підстави для розгляду справи у її відсутності.

В засіданні апеляційного суду представники відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній. Представники пояснили також, що ОСОБА_4 сама 25.02.2014 року принесла на збори громади села Ільці власноручно написану заяву про її звільнення з посади директора школи, і подала її, як вона заявила, з метою розрядити обстановку. В той же день ОСОБА_4 здала печатку директора школи та відповідну документацію, і більше обов'язки директора школи не виконувала. Крім того, представники відповідача зазначили, що на виконання вимог законодавства про працю ознайомили ОСОБА_4 з наказом про її звільнення. Оскільки вона відмовилась від отримання копії наказу, то комісією про цю обставину було складено відповідний акт, після чого копію наказу було надіслано ОСОБА_4 рекомендованим листом. Вважають, що позивачка пропустила місячний строк при подачі позову до суду без поважних причин. Крім того вказали, що позивачка після звільнення з посади директора Ільцівської ЗОШ продовжувала працювати вчителем географії іншої школи. У зв'язку із наведеним оскаржене рішення, як незаконне і необґрунтоване, просили скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в позові ОСОБА_4

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно із ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі не відповідає.

Вирішуючи даний трудовий спір, суд першої інстанції зосередив свою увагу на встановленні обставин щодо подачі ОСОБА_4 заяви про звільнення з посади директора школи. Колегією суддів не заперечується висновок суду першої інстанції про те, що подача ОСОБА_4 заяви про звільнення з посади директора школи могла не в повній мірі відповідати її волі. Проте, звертає на себе той факт, що ОСОБА_4 не відкликала свою заяву, здала печатку та документацію директора школи, і продовжувала працювати вчителем в іншій школі.

Однак, з'ясування названих обставин було недостатньо для ухвалення законного рішення в даній справі.

В частині 1 статті 233 КЗпП України вказано, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

В п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами трудових спорів» наголошується, що встановлені ст.233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити пропущений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Однак, суд першої інстанції не перевірив та не обговорив причини пропуску позивачкою місячного строку.

Перевіряючи назване питання, колегія суддів констатує, що відповідачем у виконання вимог трудового законодавства ОСОБА_4 було своєчасно ознайомлено з наказом №57-К від 25.02.2014 року про її звільнення з посади директора школи. Це підтверджено актом комісії від 26.02.2014 року, в якому відображено, що ОСОБА_4 відмовилась від ознайомлення з наказом про звільнення та від отримання трудової книжки (копія акту - а.с.58). Одразу після цього, тобто 26.02.2014 року копія наказу №57-К була направлена рекомендованим листом в с.Ільці - за місцем проживання ОСОБА_4, і лист за вказаною у ньому адресою було вручено 12.03.2014 року (копія супровідної та поштового повідомлення - а.с.59-60). Названі обставини ніякими об'єктивними доказами позивачкою не спростовано. Таким чином, посилання ОСОБА_4 на те, що її не було ознайомлено з наказом про звільнення, і копію цього наказу нею було отримано тільки після її запиту до голови Верховинської районної державної адміністрації - на початку травня 2014 року, є безпідставними, оскільки документально позивачкою не підтверджено, що копію наказу про звільнення, який нею долучено до позовної заяви, їй було надіслано разом із листом голови Верховинської РДА, а не відділом освіти РДА на початку березня 2014 року. Тому такі твердження позивачки не можуть бути прийняті до уваги.

З наведеного випливає, що ОСОБА_4 місячний строк звернення в суд з позовом про поновлення на роботі та стягнення коштів було пропущено, так як позов нею було подано тільки 04 червня 2014 року. Оскільки поважних причин пропуску встановленого законом строку позивачка не навела, то колегія суддів не вбачає підстав для його поновлення. У зв'язку із цим позов про поновлення ОСОБА_4 на посаді директора школи та стягнення коштів за вимушений прогул не підлягає до задоволення.

Також не підлягає до задоволення вимога ОСОБА_4 про поновлення її на посаді вчителя географії Ільцівської ЗОШ, оскільки позивачкою не підтверджено належними доказами те, що вона займала названу посаду, і що була з цієї посади незаконно звільнена.

Приймаючи до уваги вище наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення в даній справі про задоволення позовних вимог ОСОБА_4 ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому воно не може бути залишене в законній силі. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу відділу освіти Верховинської районної державної адміністрації задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 14 листопада 2014 року в даній справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Верховинської районної державної адміністрації про поновлення на роботі на посадах директора та вчителя географії Ільцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, стягнення відпускних та оплати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: А.Ю. Малєєв

В.Д. Фединяк