Рішення № 42098094, 22.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15758/13-ц

Провадження № 22-ц/779/2675/2014

Категорія 6

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Шалаути Г.І., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: представника апелянта - ОСОБА_2, третіх осіб - ОСОБА_3, представника м/р - Медицької С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 21 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3, Івано-Франківська міська рада про знесення самочинно проведеної добудови до квартири,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області (далі - ІДАБК) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_5 про знесення самочинно проведеної добудови до квартири.

В обґрунтування позову, позивач посилалася на те, що ІДАБК було проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства на об'єкт будівництва - прибудову до квартири, при здійсненні будівельних робіт по будівництву.

В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_5 здійснює будівельні роботи самовільно без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації та отримання документу, що посвідчує право на виконання будівельних робіт, про що складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та протокол по справі про адміністративне правопорушення від 07.11.2012 року.

За результатами проведеної 07.11.2012 року перевірки, у зв'язку із виявленими порушеннями, ОСОБА_5 винесено припис про усунення порушень шляхом оформлення дозвільних документів або знесення добудови до квартири.

Постановою від 14.11.2012року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 6800грн.

ІДАБК 30.05.2013 року було проведено перевірку виконання вимог вищезазначеного припису та встановлено, що проектна та дозвільна документація на будівництво ОСОБА_5 не оформлена, про що складено акт та протокол про адміністративне правопорушення. Постановою від 03.06.2013року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100грн.

Позивач вважає, що відсутність технічної документації та будівництво без отримання дозвільних документів свідчать про високий ступінь небезпечності цієї споруди, невідповідність її нормам містобудівного, санітарно-епідеміологічного та протипожежного законодавства.

Оскільки ІДАБК вживала всі необхідні заходи до відповідача з метою усунення порушень вимог містобудівного законодавства, тому просила зобов'язати відповідача знести об'єкт самовільного будівництва - самовільно здійсненої прибудови до квартири АДРЕСА_1

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.12.2013 року допущено до участі в даній справі у якості третьої особи - ОСОБА_3 Залучено до участі у даній справі в якості третьої особи - Івано-Франківську міську раду.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 21.09.2013 року позов задоволено. Вирішено знести за рахунок ОСОБА_5 самочинну добудову до квартири АДРЕСА_1

На дане рішення ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом розглянуто дану справу без її участі, яка не була належно повідомлена про розгляд справи чим позбавив її скористатися правом на захист, в тому числі подавати заперечення на позов та докази, що спростовують вимоги позивача.

Апелянт також вказує, що судом проігноровано вимоги постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 ЦК україни (про правовий режим самочинного будівництва)», де в п.22 зазначено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. В матеріалах справи відсутні належні докази про істотне порушення будівельних норм при здійсненні добудови та порушення прав третьої особи - ОСОБА_3

Вважає, що вона виконала вимоги припису ІДАБК, оскільки об'єкт нерухомості ввела в експлуатацію та зареєструвала своє право власності на реконструйовану квартиру.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримала та просила про їх задоволення.

Третя особа - ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечив, вважає її безпідставною, а рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник м/р - Медицька С.В. при вирішенні апеляційної скарги покладається на розсуд суду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам матеріального та процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з істотним порушенням будівельних норм та правил, на земельній ділянці, яка належить до земель міста, не наданій їй у користування або власність, самочинно, без відповідного дозволу та згоди сусідів співвласників будинку провела роботи по влаштуванню прибудови до балкону до своєї квартири.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.

За положеннями частин 1, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим, або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов»язана відшкодувати витрати, пов»язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що критерієм самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.

Згідно з Положенням про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, інспекція має право здійснювати захист у суді своїх прав та законність інтересів, звертатися до суду у разі виявлених правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проводилися неодноразові перевірки будівництва відповідачем вказаного житлового будинку в результаті яких було виявлено ряд порушень у сфері містобудівної діяльності, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності та відповідним приписом її зобов'язано усунути виявлене порушення в певний термін.

Нотаріально завіреними заявами від 06.03.2012 року та 09.03.2012 року сусіди ОСОБА_5 а саме ОСОБА_6, ОСОБА_3 не заперечили проти добудови до балкона її квартири (а.с. 137, 138). В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 надав письмово дозвіл на прибудову, однак, підтвердив, що на час надання такого дозволу він не знав яка прибудова буде здійснюватися, оскільки ще не було виготовлено проекту прибудови.

З матеріалів справи також убачається, що відповідач зверталась із заявою для виділення їй земельної ділянки під прибудову, вживала заходів щодо виготовлення технічної документації для оформлення особистого сервітутного користування реальною часткою площею 0,0016га за адресою АДРЕСА_1, а також щодо отримання дозволу на прибудову (а.с. 107-133).

Крім того, ОСОБА_5 21.08.2014 року, до ухвалення судом оскаржуваного рішення, отримала свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,16кв.м, тобто з урахуванням здійсненої нею прибудови (а.с. 174), так як з технічного паспортв вбачається, що її площа до здійснення прибудови становила 29,6 кв.м. (а.с.134-136).

Судова колегія вважає, що оскільки ОСОБА_5 вжила заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, та прибудову до своєї квартири, а також отримала свідоцтво про право власності на квартиру з врахуванням прибудови, то відсутні підстави кваліфікувати здійснення нею прибудови, як самовільне.

Усупереч вимогам закону суд першої інстанції не встановив факту відповідності самочинної будівлі зазначеним нормам і правилам не звернув уваги на те, що ОСОБА_5 ввела в експлуатацію об'єкт нерухомості та зареєструвала своє право власності на реконструйовану квартиру, а тому ухвалив незаконне рішення.

З огляду на викладене та відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 21 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області до ОСОБА_5, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3, Івано-Франківська міська рада про знесення самочинно проведеної добудови до квартири - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.І. Шалаута

А.І. Шишко