Рішення № 42097788, 22.12.2014, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1683/14-ц

Номер провадження №2/351/767/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Собко В.М.,

за участі секретаря Плахіної М.З.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості згідно кредитного договору , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, який мотивував тим, що внаслідок укладення Договору факторингу від 28.11.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» та Договору факторингу від 28.11.2012 р. між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за договором № 2501/1006/88-175 від 20.10.2006 р. позичальником згідно якого є ОСОБА_1.

20.10.2006 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» - правонаступник - ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1, уклали Кредитний договір № 2501/1006/88-175 з подальшим внесенням змін та доповнень.

Відповідно до умов вищевказаного Договору, Позивач зобовязується надати Відповідачеві кредит у сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) дол. США

Відповідно до умов Договору, Відповідач зобовязується в порядку та на умовах, що визначені Договором повертати Кредит, виплачувати проценти за користування Кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, І що передбачені Договором та Графіком погашення кредиту.

Позивач вказує, що свої зобовязання за Договором виконав, надавши Відповідачеві, кредит у сумі 20 000,00 (двадцять тисяч) дол. США, також позивач посилається на те, що у порушення умов Договору, Відповідач, свої зобовязання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 20.07.2014 року має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом - 23 328,56 (Двадцять три тисячі триста двадцять вісім доларів США 56 центів) дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 271 756,87 (Двісті сімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень 87 копійок) грн., по відсотках - 9 310,14 (Дев'ять тисяч триста десять доларів США 14 центів) дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 108 454,81 (Сто вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 81 копійка) грн. А також, у звязку з систематичним порушенням боржником своїх обовязків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому було нараховано неустойку. Станом на 20.07.2014 року розмір неустойки становить: пеня - 15 262,44 (П'ятнадцять тисяч двісті шістдесят два долари США 44 центи) дол. США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає - 177 793,78 (Сто сімдесят сім тисяч сімсот дев'яносто три гривні 78 копійок) грн., та врахувавши, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, тому, розмір неустойки становить: пеня - 4 559,87 (Чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят дев'ять доларів США 87 центів) дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату розрахунку складає - 53 118,40 (П'ятдесят три тисячі сто вісімнадцять гривень 40 копійок) гри.

Відповідно до умов Договору у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником обовязків, встановлених Договором, в тому числі у разі порушення строків платежів, встановлених Договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, а Позичальник зобовязаний виконати зазначені зобовязання в порядку, встановленому умовами Договору. На виконання цих умов Відповідачу була направлена Вимога про досудове врегулювання спору, але на даний час Вимога не виконана. Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем зобовязання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення з Відповідача заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, неустойку за невиконання умов договору.

На підставі викладеного позивач просить суд: стягнути з Відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО: 300346, Юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, буд. Незалежності, 14) заборгованість 433 330,08 (чотириста тридцять три тисячі триста тридцять гривень 08 копійок) грн., а саме: за кредитом - 271 756,87 (Двісті сімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень 87 копійок) грн.; по відсотках - 108 454,81 (Сто вісім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 81 копійка) грн.; пеня за останній рік - 53 118,40 (П'ятдесят три тисячі сто вісімнадцять гривень 40 копійок) грн., стягнути з Відповідача на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ: 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО: 300346, Юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, буд. Незалежності, 14) витрати по сплаті судового збору у сумі 3654 грн.

Відповідач подав до суду заперечення щодо позовних вимог ТзОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення з нього заборгованості в розмірі 433330, 08 грн., якими вказує , що вважає їх такими, що задоволенню не підлягають, оскільки правовою підставою для вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2501/1006/88-175 від 20 жовтня 2006 року, став договір факторингу від 28 листопада 2012 року, укладений між ФК «Вектор -Плюс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи». Тобто, Позивач не є первісним кредитором, а придбав право вимоги до відповідача за договором факторингу укладеним із ФК «Вектор Плюс». В свою чергу ФК «Вектор -Плюс» також придбало право вимоги до відповідача у відповідності до договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, укладеним із ПАТ «Сведбанк». Однак відповідач вказує, що із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 2501/1006/88-175 від 20 жовтня 2006 року укладався ним не із ПАТ «Сведбанк», а із АКБ «TAC -Комерцбанк», проте позивач не надав доказів, що право вимоги у встановленому законом порядку перейшло до нього від АКБ «TAC - Комецбанк» тобто не надав належних доказів послідовного переходу права вимоги по ланцюжку: АКБ «TAC -Комецбанк» - ВАТ «Сведбанк» - ПАТ «Сведбанк» - ФК «Вектор -Плюс» - ТзОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідач вказує, що наявні матеріали справи спростовують твердження Позивача про те, що право вимоги за кредитним договором №2501/1006/88-175 перейшло до нього у встановленому порядку. Також відповідач доводить, що договір факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, не можна вважати укладеним оскільки на ньому відсутні підпис та печатка представника ПАТ «Сведбанк». Крім цього, в якості правомірності своїх вимог, позивач надає Акт приймання-передачі Реєстру заборгованостей боржників та сам Реєстр, що підписані представниками ФК «Вектор-Плюс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи», однак, Реєстр заборгованостей боржників, які передаються від ПАТ «Сведбанк» до ФК «Вектор -Плюс», в матеріалах справи відсутній. Сам акт приймання-передачі Реєстру заборгованостей, за таких умов не може вважатися доказом того, що заборгованість позивача також була передана за договором факторингу.

Також відповідач доводить, що заявляючи вимогу про стягнення заборгованості, Позивачем не враховано, що кредитний договір № 2501/1006/88-175 від 20 жовтня 2006 року, носив споживчий характер і валютою грошового зобовязання згідно договору є долар США. Валюта виконання зобовязання є істотною умовою договору і вона може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін, а іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Вимога про стягнення заборгованості за договором укладеним не у національній валюті може бути заявлена тільки в разі наявності у Позивача відповідної ліцензії НБУ, а Доказів того, що Позивач отримав таку ліцензію, позовна заява не містить.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 20.10.2006 р. АКБ «ТАС-Комерцбанк» правонаступник - ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №2501/1006/88-175 з подальшим внесенням змін та доповнень, згідно якого ОСОБА_1 взяв у АКБ «ТАС-Комерцбанк» кредит у розмірі 20000,00 доларів США, який повинен погасити до 10.10.2016 р. згідно встановлених термінів погашення, що містяться в додатку №1 до договору.

Згідно договору-факторингу №15 від 28.11.2012 р. ФК «Вектор-Плюс» придбав права вимоги у ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», а згідно договору-факторингу від 28.11.2012 р. ФК «Вектор-плюс» передало свої права вимоги ТзОВ «Кредитні ініціативи». Судом встановлено, що у матеріалах справи є Акт приймання-передачі Реєстру заборгованостей боржників та Реєстр, що підписані представниками ФК «Вектор-Плюс» та ТзОВ «Кредитні ініціативи», однак, Реєстр заборгованостей боржників, які передаються від ПАТ «Сведбанк» до ФК «Вектор -Плюс», в матеріалах справи відсутній.

Судом встановлено, що у договорі факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ФК «Вектор-Плюс» відсутній підпис та печатка представника ПАТ «Сведбанк».

А отже за таких обставин у позивача відсутнє право вимоги щодо відповідача.

У відповідності із п. 10.1 Договору факторингу, договір вважається укладеним, якщо він підписаний уповноваженими представниками, а підписи сторін скріплені печатками.

А також судом встановлено, що кредитний договір № 2501/1006/88-175 від 20 жовтня 2006 року, носив споживчий характер і валютою грошового зобовязання згідно договору є долар США. Вимога про стягнення заборгованості за договором укладеним не у національній валюті може бути заявлена тільки в разі наявності у Позивача відповідної ліцензії НБУ, а Доказів того, що Позивач отримав таку ліцензію, позовна заява не містить. Також у договорі відсутня згода дружини.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Валюта виконання зобовязання є істотною умовою договору і вона може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін.

Всупереч викладеному позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у національній валюті України, що не відповідає характеру та обсягу зобовязань сторін за кредитним договором.

У відповідності до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом, що також встановлюється і ч. 2 ст. 192 ЦК України, згідно якої іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із п.п 2 ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції, повязані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України, відносяться до валютних. Згідно ст. 5 Декрету валютні операції на території України, підлягають ліцензуванню.

Пункт 1.2. Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового звязку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій» від 9 серпня 2002 року, встановлює, що небанківська фінансова установа, національний оператор поштового звязку має право здійснювати операції, передбачені статтею 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", якщо вони є валютними операціями тільки після отримання генеральної ліцензії згідно з пунктом 2 статті 5 Декрету. Доказів того, що Позивач отримав таку ліцензію, позовна заява не містить.

Згідно ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Однак Позивач не довів підставність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позов ТзОВ «Кредитні ініціативи» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором безпідставним і необґрунтованим, а тому цей позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2501/1006/88-175 від 20.10.2006 р. відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного судуСобко В.М.