Вирок № 42097466, 26.12.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/6184/14-к

Провадження № 1-кп/333/640/14

ВИРОК

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Холод Р.С.,

за участю секретаря: Шевченко І.П.,

прокурора Снігар М.І.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилася у смт. Кушугум, Запорізького району, Запорізької області, українки, громадянина України, освіта середня спеціальна, заміжньої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої, у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.ч. 1,4 ст.358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працюючи диспетчером автомобільного транспорту господарсько-обслуговуючого персоналу КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, згідно наказу про призначення на роботу №126-0 від 08.07.2010 p. та договору про повну матеріальну відповідальність від 26.07.2010 року, будучи матеріально-відповідальною особою, скоїла у період з травня 2013 року по початок березня 2014 року, умисні злочини за наступних обставин:

26 квітня 2013 року між КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР в особі головного лікаря ОСОБА_3 та ТОВ «ТРАНС.НАФТА» в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір на закупівлю товару за державні кошти №101ТБ/13, згідно із яким ТОВ «ТРАНС.НАФТА» передав КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР у період з травня 2013 року по 14 січня 2014 року бензин А-95 у кількості 20 000 літрів за талонами та електронними картками із штрих-кодом номіналом по 10 та 20 літрів. Після чого, у період з травня 2013 року по початок березня 2014 року, ОСОБА_2, будучи матеріально-відповідальною особою, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке було їй ввірене, отримала в касі бухгалтерії КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, талони та електронні картки із штрих-кодом номіналом по 10 та 20 літрів на бензин А-95, які вона в подальшому повинна була передати водіям КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР для заправки службового автотранспорту на автозаправних станціях. Однак ОСОБА_2, діючи в порушення своїх функціональних обов'язків, з корисливих мотивів, умисно, в період з травня 2013 року по початок березня 2014 року, частину вказаних електронних карток із штрих-кодом на бензин А-95 у кількості 1580 літрів водіям не передала, а привласнила їх.

Всього за період з травня 2013 року по початок березня 2014 року ОСОБА_2 привласнила електронних карток із штрих-кодом на бензин А-95 у кількості 1580 літрів, загальна вартість яких складає 23 088 гривень, чим спричинила матеріальну шкоду КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР на вказану суму.

Після цього, ОСОБА_2, у кінці березня 2014 року, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на підроблення офіційних документів, які видаються підприємством та надають певні права для подальшого їх використання, з метою приховання вчиненого нею злочину, а саме: привласнення ввіреного їй майна, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою персонального комп'ютера, виготовила офіційні документи, які видаються підприємством і надають права, а саме: талони на бензин марки А-95 №02174, номіналом 10 літрів кожен, ТОВ «ТРАНС.НАФТА» від 14.01.2014 року, у кількості 158 штук, загальна вартість яких складає 23 088 гривень.

За допомогою кольорової копіювально-множильної техніки ОСОБА_2, на вказаних талонах на бензин, нанесла зображення печатки «ТРАНС.НАФТА 36605198, Для документів, «ТРАНС.НАФТА» *ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ* Україна м. Запоріжжя*», чим надала статус офіційного документу. Таким чином, ОСОБА_2 підробила вказані документи, які видаються підприємством, з метою їх особистого використання.

В дійсності ТОВ «ТРАНС.НАФТА» вказані талони на бензин марки А-95 КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР не передавала.

Згідно висновку експерта №117 від 29.07.2014 року, зображення відтисків круглої печатки «ТрансНАФТА 36605198, Для документів, «ТРАНС.НАФТА» *ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ* Україна м. Запоріжжя*» на талонах на бензин марки А-95 №02174, номіналом по 10 літрів кожен, ТОВ «ТРАНС.НАФТА» від 14.01.2014 року у кількості 158 штук, виконані струменево-крапельним способом за допомогою копіювально-множильної техніки.

Крім того, ОСОБА_2 в період часу з кінця березня 2014 року по початок липня 2014 року, перебуваючи в кабінеті диспетчера, який розташований у гаражі за адресою м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10 на території КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, маючи умисел на використання підроблених документів шляхом їх передачі водіям КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР для заправки службового транспорту на автозаправних станціях, для уникнення відповідальності за привласнення ввірених їй електронних карток із штрих-кодом на бензин А-95 у кількості 1580 літрів, передала водіям КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, яким про підробку талонів нічого відомо не було, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, підроблені за вищевказаних обставин талони на паливо марки А-95 №02174, номіналом по 10 літрів кожен, ТОВ «ТРАНС.НАФТА» від 14.01.2014 року у кількості 158 штук, зображення відтисків круглої печатки «ТрансНАФТА 36605198, Для документів, «ТРАНС.НАФТА» *ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ* Україна м. Запоріжжя*» виконані струменево-крапельним способом за допомогою копіювально-множильної техніки, для можливості в подальшому заправки даними водіями КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР службового транспорту на автозаправних станціях, тобто використала їх.

Під час судового розгляду ОСОБА_2 визнала себе винною у повному обсязі у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.ч. 1,4 ст.358 КК України, та пояснила, що їй зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, вона погоджується із обставинами, зазначеними у обвинувальному акті, із зібраними у кримінальному провадженні доказами, як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбаченими КК України за вказані злочини і її заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок.

Дійсно, вона у період з 2010 року по вересень 2014 року працювала диспетчером автомобільного транспорту господарсько-обслуговуючого персоналу КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР. У її обов'язки, крім інших дій, входило отримання в касі бухгалтерії КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10, талони та електронні картки із штрих-кодом номіналом по 10 та 20 літрів на бензин А-95, які вона в подальшому повинна була передати водіям КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР для заправки службового автотранспорту на автозаправних станціях.

Враховуючи тяжке матеріальне становище, вона вирішила привласнити частину зазначених талонів та електронних карток із штрих-кодами. Так, в період з травня 2013 року по початок березня 2014 року, вона привласнила картки на бензин А-95 у кількості 1580 літрів, які у подальшому продала різним особам, а грошові кошти витратила на свої потреби. У зв'язку з цим, у неї виникла недостача карток, які вона вирішила підробити. У кінці березня 2014 року, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, за допомогою персонального комп'ютера та кольорового принтеру виготовила талони на бензин марки А-95, номіналом 10 літрів кожен у кількості 158 штук на 1580 літрів.

Після виготовлення зазначених талонів, вона з кінця березня 2014 року по липень 2014 року передала частину вказаних талонів водіям КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, яким про підробку талонів нічого відомо не було, на паливо марки А-95 для того, щоб останні заправляли свій службовий автотранспорт, але через деякий час було виявлено, що талоні підроблені. У скоєному щиросердне розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_2 у повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.ч. 1,4 ст.358 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, цивільний позов представником потерпілого у кримінальному провадженні заявлений не був, приймаючи до уваги, що прокурор, представник потерпілого та обвинувачена не оспорювали обставини, встановлені органом досудового розслідування, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, суд учасникам кримінального провадження роз'яснив положення ч.3 ст.349 КПК України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставив, які ніким не оспорюються.

З урахуванням викладеного, суд, допитавши у судовому засіданні обвинувачену ОСОБА_2, дослідивши матеріали висновку експерта сектору №1 відділу ТКЗ ОВС НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_12 № 117 від 29.07.2014 року, матеріали, що стосуються речових доказів та характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованих їй злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст.191 КК України як привласнення чужого майна, яке було ввірене особі, за ч.1 ст.358 КК України як підроблення іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, і який надає права з метою використання його підроблювачем та за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості скоєних нею злочинів, її суспільну небезпечність, здоров'я обвинуваченої (не перебуває на обліку у психоневрологічному та наркологічному диспансерах та на обліках у інших лікарів), факт часткового відшкодування обвинуваченою спричиненої шкоди, характеризуючі особистість обвинуваченої обставини - раніше не судима, має постійне місце проживання, сім'ю, не працює, позитивно характеризуються за місцем колишньої роботи.

Обставинами, пом'якшуючими покарання обвинуваченої, є - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, що підтверджується її поведінкою під час досудового розслідування та судового розгляду. Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_2, судом не встановлено.

Санкцією ч.1 ст.191 КК України передбачено штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Санкція ч.1 ст.358 КК України передбачає штраф до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років, а частина 4 зазначеною статті - штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Враховуючи дані про особистість обвинуваченої ОСОБА_2, обставини, пом'якшуючі покарання, обставини кримінального провадження, з урахуванням вимог ст. 75 КК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, поклавши на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні представником потерпілого не заявлений.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні складають 922 грн. 35 коп. за залучення експерта на проведення судової технічної експертизи документів.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи, що процесуальні витраті, зазначені в обвинувальному акті документально підтверджені матеріалами кримінального провадження, тому суд вирішує про стягнення з ОСОБА_2 зазначених витрат на користь держави.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч.9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 366-368, 370-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.191, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, на підставі яких призначити їй покарання:

- за ч.1 ст.191 КК України у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;

- за ч.1 ст.358 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі;

- за ч.4 ст.358 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік. Згідно вимог ст.76 КК України, у зв'язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 922 (дев'ятсот двадцять дві) грн. 35 коп. за залучення експерта на проведення судової технічної експертизи документів.

Речові докази:

- документи з придбання та використання паливно-мастильних матеріалів у 2013-2014 р.р., вилучені з КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, документи з продажу та передачі паливно-мастильних матеріалів до КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» ЗОР, вилучені з ТОВ «ТРАНС.НАФТА», талони на пальне у кількості 158 шт., вилучені в ході огляду місця події, що знаходяться на зберіганні у матеріалах кримінального провадження, що перебувають у процесуального прокурора Снігар М.І. - залишити у останнього.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод