Рішення № 42097074, 26.12.2014, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/851/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2014 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючого-судді: Цалин Б.М.

Секретаря: Терлюжак Н.П.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

В ході судового розгляду представник позивача, ОСОБА_3 вимоги позову ОСОБА_1 підтримала, суду пояснила, що вона із чоловіком, позивачем в справі проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачка в справі ОСОБА_2 доводиться рідною сестрою її чоловіка, позивача в справі.

Так, 07.08.2012 року померла мати її чоловіка та відповідачки в справі, ОСОБА_4, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті матері відкрилась спадщина на належну їй земельну ділянку та будинковолодіння, що в с.Старі Кути по вул. Перемоги 35 Косівського району. Як спадкоємець за законом першої черги, в термін до 6 місяців після смерті матері, позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини до Косівської державної нотаріальної контори. 25.02.2013 року ОСОБА_1 із листа державного нотаріуса довідався, що позбавлений права на спадкування за законом, так як Старокутською сільською радою посвідчено 11.04.2011 року заповіт за реєстром № 36 від імені ОСОБА_4 в користь відповідачки в справі ОСОБА_2.

Вказаний заповіт вважає незаконним та таким, що підлягає до скасування так як мати позивача ОСОБА_4Ю, не мала наміру залишати заповітне розпорядження щодо належного їй майна, вважала, що належне їй майно в рівних частинах після її смерті повинні успадкувати всі діти. На час смерті матері позивача в неї живими залишились 6 дітей. ОСОБА_4 була малограмотною, закінчила 4 класи. Враховуючи вік матері, стан її здоровя вважає, що посвідчений заповіт секретарем Старокутської сільської ради від 11.04.2011 року від імені ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову не визнала, суду пояснила, що з моменту одруження її брата, позивача в справі ОСОБА_1 в нього із їх матірю постійно виникали різного роду конфлікти до яких саме і підбурювала дружина брата ОСОБА_3 В основному між ними конфлікти відбувались із-за того, що сімя брата -ОСОБА_1 стала претендувати на майно матері. Протягом двадцяти років позивач не відвідував маму, не цікавився її життям взагалі, хоча і являвся її межівником. Більше того після смерті матері а ні позивач а ні члени його сімї, взагалі не зявилися навіть на похорон. З 2010 року стан здоровя їх матері погіршився, вона потребувала стороннього догляду та допомоги по віку, однак усвідомлювала повністю значення своїх дій і могла керувати ними. Фактично про складання матірю заповіту в її користь, позивачу стало відомо, ще за життя матері, після чого останній неодноразово в матері вияснював причину її такого волевиявлення, вчиняв з цього приводу сварки а згодом і взагалі перестав із нею спілкуватись. Останні роки життя вона проживала разом із матірю, доглядала її. Заповітне розпорядження мати складала в Старокутській сільській раді 11.04.2011 року, та вказане заповітне розпорядження посвідчувалось секретарем Старокутської сільської ради.

В основному стан здоровя матері погіршився після смерті їх наймолодшого брата Петра, який помер за два роки до дня смерті матері і з того часу вона постійно доглядала маму та проживала із нею. В наслідок віку матері, та необхідністю в здійсненні догляду рішенням Старокутської сільської ради від 25.08.2012 року її було призначено по догляду за перестарілою матірю. Їх мати була грамотною, вільно читала і писала, більше того окрім української вона вільно володіла і польською мовою, яку також вивчала ще в школі. Мати отримувала пенсію, розписувалась у відомостях про отримання пенсії особисто. На момент посвідчення заповіту 11.04.2011 року мати була перестарілого віку, однак сама покликала племінника ОСОБА_5 , який її відвіз в сільську раду для посвідчення заповіту. В заповіті мати особисто підписувалась своїм звичним підписом Гулій. Позовні вимоги ОСОБА_1В вважає надуманими, просить в позові відмовити.

Суд вислухавши сторони, свідків, вивчивши матеріали справи вважає вимоги позову безпідставними недоведеними в судовому засіданні і такими, що не підлягають до задоволення за наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні сторони в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводяться рідними братом та сестрою. Їх мати ОСОБА_4 померла 07 серпня 2012 року, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.5)

ОСОБА_4 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне їй майно.

За життя ОСОБА_4 належним чином розпорядилась своїм майном а саме склала заповітне розпорядження, оспорюваний позивачем заповіт, що посвідчений секретарем Старокутської сільської ради Косівського району 11.04.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 36, за яким остання все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалось заповіла ОСОБА_2.

Представник позивача в підтвердження та обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що вважає вказаний заповіт посвідчений 11 квітня 2011 року секретарем Старокутської сільської ради від імені ОСОБА_4 в користь відповідачки в справі ОСОБА_2 незаконним та таким, що підлягає до скасування так як фактично мати позивача не мала наміру залишати заповітного розпорядження щодо належного їй майна а за життя остання неодноразово наголошувала, що спадщина повинна бути розподілена в рівних частинах між всіма її дітьми. Окрім того ОСОБА_4Ю, була малограмотною, закінчила 4 класи та враховуючи вік останньої, стан її здоровя вважає, що вона не усвідомлювала значення своїх дій і заповіт не підписувала, волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі і бажанню.

В підтвердження таких обґрунтувань вимог позову представник позивача посилається на наявність в померлої ОСОБА_4Ю, ряду захворювань, при наявності яких остання не могла, щось підписувати чи розпоряджатись на власний розсуд майном.

Вказаний факт в судовому засіданні спростовано окрім пояснень відповідачки, поясненнями свідків, які стверджували, що ОСОБА_6 до дня смерті була при свідомості, повністю усвідомлювала значення своїх дій. Більше того сімя позивача хоч і проживала із матірю по сусідству однак вони знаходились в неприязних відносинах, практично не спілкувались в наслідок частих конфліктів, а тому а ні самому позивачу, який так і не прийшов на похорони своєї матері, а ні членам його сімї, не могло бути відомо про реальний стан здоровя чи самопочуття ОСОБА_6

Сумнів позивача та його представника в дієздатності та неграмотності ОСОБА_6 на момент складання заповіту 11.04.2011 року не знайшов свого підтвердження а є виключно припущенням останніх. Вiдповiдно до ч. 4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.60 ЦПК Українивипливає, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак , позивачем не надано суду доказів на підтвердження тих обставин, якими він обґрунтовуєсвої позовні вимоги. Зокрема, позивачем не надано суду доказівтого, щопідпис у заповітівиконано не його матір»ю.

В судовому засіданні оглянуто спадкову справу предявлену Косівською державною нотаріальною конторою. В матеріалах спадкової справи знаходяться заяви сторін в справі ОСОБА_1, ОСОБА_2 про прийняття спадщини; заява на видачу свідоцтва на спадщину за заповітом; свідоцтво про право на спадщину за заповітом на імя ОСОБА_2, заява ОСОБА_1 про зупинення видачі спадщини в користь ОСОБА_2, постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій в звязку із поступленням заяви ОСОБА_1 і оригінал заповіту.

Свідок ОСОБА_7 надала суду пояснення, що вона являється секретарем Старокутської сільської ради, та по суті справи пояснила, що 11.04.2011 року до неї в сільську раду звернулася ОСОБА_4, яка пояснила, що хоче скласти заповіт в користь дочки ОСОБА_8, мотивуючи, що остання не забезпечена житлом. Вона в службовому кабінеті під час посвідчення заповіту була тільки із ОСОБА_4 на одинці. ОСОБА_2 чекала свою матір в коридорі. Заповіт вона складала при закритих дверях. При розмові із ОСОБА_4 остання добре себе почувала, пояснювала причину складання заповіту тим, що вона часто конфліктує із сином ОСОБА_9 та його дружиною ОСОБА_3, останні під різними приводами влаштовують сварки, викидають сміття на її земельну ділянку, претендують на частину її земельної ділянки. Після її розяснень та уточнень її волевиявлення ОСОБА_4Ю, наполягала на складанні заповіту в користь дочки ОСОБА_8. Підготовивши текст заповіту вона прочитала його ОСОБА_4 і остання особисто підписала такого змісту заповіт. До дня смерті із ОСОБА_4 проживала її дочка ОСОБА_2

Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він являється рідним братом сторін в справі. Із матірю проживала та доглядала її, ОСОБА_2, їх сестра, в той час як їх брат разом із дружиною тільки періодично створювали конфліктні ситуації. Мати їх була грамотною, до дня смерті вона була при свідомості, повністю усвідомлювала значення своїх дій. Вони із матірю обговорювали про складання заповіту, при чому вона сама говорила, що має скласти заповіт в користь ОСОБА_2, про що вони всі не заперечували. Із сімєю брата ОСОБА_1 вони майже не спілкуються, так як він часто зловживає спиртним а його дружина періодично влаштовує сварки майже із всіма родичами.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що в день складання заповіту ОСОБА_4 вона знаходилась в приміщенні Старокутської сільської ради. Бачила, як прийшла ОСОБА_2 із матірю до секретаря сільської ради, після чого секретар Палчинська Я. оголосила, щоб ніхто до неї не заходив, так як вона має посвідчити заповіт. В момент посвідчення заповіту секретар сільської ради зачинила свій кабінет та знаходилась там тільки із ОСОБА_4, в цей час її дочка ОСОБА_2 знаходилась в коридорі разом із нею.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він являється рідним братом сторін в справі. Сімя його брата ОСОБА_1 проживає по сусідству із матірю, однак вони часто влаштовували сварки, мати постійно жалілась на ОСОБА_1, який зловживав спиртним. Мати за життя висловлювала свою волю, щодо складання заповіту, говорила, що все майно заповість ОСОБА_2. Їх мати була грамотною, читала і писала. Він із своєю сімєю проживає неподалік і практично щодня навідувався до матері. Мати за життя повністю усвідомлювала значення своїх дій.

Свідок ОСОБА_12, пояснив, що він являється депутатом Старокутської сільської ради, і йому добре відомі сімї сторін. Ствердив, що з приводу неодноразових конфліктних ситуацій, ініціатором яких в основному була ОСОБА_3 він навідувався до обидвох господарств сторін в справі. Йому добре відомо, що доглядала ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_2. За життя ОСОБА_4 говорила, що склала заповіт в користь своєї дочки ОСОБА_8, яка проживала із нею.

Свідок ОСОБА_5 дав пояснення, що являється родичем сторін в справі, а саме племінником. Так 11.04.2011 року він на прохання баби ОСОБА_4, відвозив її із тіткою ОСОБА_2 в Старокутську сільську раду. По виході із приміщення сільської ради баба пояснювала, що склала заповіт в користь тітки ОСОБА_2, бо вона її доглядала. Баба себе почувала нормально розмовляла, пригніченою не була, повністю усвідомлювала значення своїх дій. Ствердив, що із сімєю позивача ОСОБА_1 баба знаходилась в неприязних відносинах, вони часто сварились. До сільської ради вони приїхали перед обідом, він чекав на вулиці, до приміщення сільської ради не заходив. Він був в баби за три дні до її смерті, вона розмовляла із ним, впізнавала його, тобто була при свідомості.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що вона проживає по сусідству із сторонами в справі, і їй відомо, що із самого одруження ОСОБА_1 із ОСОБА_3 остання створювала і створює в їх сімї сварку, в основному із матірю ОСОБА_1 - ОСОБА_4. Вона неодноразово чула від ОСОБА_4, що вона має намір скласти заповіт в користь дочки ОСОБА_2, при чому ніхто із її дітей не заперечували. ОСОБА_4 була грамотною, вона особисто бачила, що остання читала щонеділі молитви. До дня смерті ОСОБА_4 була при свідомості, останніх три місяці вона вже лежала.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що являється родичкою сторін в справі, дружиною брата сторін. Мати чоловіка - ОСОБА_4. говорила, що склала заповіт в користь дочки ОСОБА_8. Мати була грамотною, читала, писала. Про заповіт знала вся родина ще за життя їх матері, ніхто із них не заперечував проти такого заповіту.

Пояснення вказаних свідків підтверджено також долученими до матеріалів справи їх письмовими поясненнями (т.1 а.с.22-25)

Довідкою Старокутської сільської ради від 09.04.2013 року (т.1 а.с.28) стверджено, що ОСОБА_2 дійсно здійснювала постійний догляд за покійною мамою ОСОБА_4 з серпня 2010 року по день її смерті.

Факт неприязних, недобросусідських відносин сімї позивача із його матірю підтверджується окрім пояснень свідків і письмовими доказами в справі а саме відношенням Косівської РДА від 14.03.2011 року (т.1 а.с.29) , рішенням Старокутської сільської ради від 11.03.2011 року (т.1 а.с.30), копією скарги (т.1 а.с.162), копіями постанов суду (т.1 а.с.168, 169) Ухвалою суду від 18.06.2013 року судом призначено проведення почеркознавчої експертизи. та відповідно до наданого суду висновку експерта № 536 від 03.12.2013 року (т.1 а.с.111-113) вбачається, що підпис від імені ОСОБА_4 у оспорюваному позивачем заповіті, що посвідчений 11.04.2011 року секретарем Старокутської сільської ради , зареєстрований в реєстрі за № 36 виконаний ОСОБА_4.

При вивченні матеріалів справи судом виявлено допущення механічної помилки, що була допущена в ухвалі суду від 18.06.2013 року (т.1 а.с.83) та відповідно у висновку почеркознавчої експертизи (т.1 а.с. 111-113), в яких помилково вказано рік посвідчення оспорюваного заповіту 2012 замість правильного 2011. Разом із тим, із наявної у висновку почеркознавчої експертизи фотокопії досліджуваного заповіту (т.1 а.с.112 зв) предметом дослідження був саме оспорюваний позивачем заповіт, що посвідчений секретарем Старокутської сільської ради 11 квітня 2011 р (дві тисячі одинадцятого року) та зареєстрований в реєстрі за № 36, що не ставить під сумнів висновок експерта.

У відповідності до вимог ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими , службовими особами, визначеними у статтях 1251 -1252 цього Кодексу.

Пунктами 16, 17, 18 «Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419, заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складення, дати та місця народження заповідача і підписується заповідачем власноручно. Заповідач може написати заповіт власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. Посадова, службова особа може на прохання заповідача записати заповіт з його слів власноручно або надрукувати за допомогою технічних засобів. У такому разі заповіт вголос зачитується заповідачем, який робить запис перед своїм підписом. Текст заповіту складається так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи сумнівів під час оформлення спадщини.

Як встановлено судом оспорюваний заповіт складено відповідно до вимог ст. 1247 ЦК України та пунктів 16, 17, 18 «Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 419, зокрема, заповіт складено в письмовій формі зі слів та на прохання заповідача ОСОБА_4, секретарем Старокутської сільської ради і підписаний заповідачем власноручно.

Згідно вимогч. 2 ст.1257 ЦК України,суд визнає заповіт недійснимякщо буде встановлено , щоволевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Як встановлено судом, оспорюваний заповітскладеновідповідно до вимог ст.1247 ЦК Українита Інструкції «Про порядок вчиненнянотаріальнихдійпосадовими особами виконавчихкомітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України», зокрема,заповіт складенов письмовій форміта посвідченоуповноваженою на це посадовою особою відповідного органумісцевого самоврядування - секретарем виконкому Старокутської сільської ради ОСОБА_7

Доказів того , щозаповідач ОСОБА_4 не підписувала заповіт, або підписала його під впливом обману, абовсуперечїї волевиявленню, що могло б свідчитипро нікчемність заповіту,суду не надано, як і не надано доказів недієздатності заповідача.

Оскільки в суді не знайшло свого підтвердження посилання представника позивача на те, що заповітпосвідченийз порушенням вимог нормцивільного законодавства всупереч волевиявленню заповідача,в позові про визнаннязаповіту недійснимслід відмовити.

На підставі наведеного, ст. ст. 202, 203, 215, 1233, 1247, 1251, 1257 ЦК України , керуючись ст.ст. 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту посвідченого 11.04.2011 року Старокутською сільською радою за реєстром № 36 від імені ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Б.М.Цалин