Ухвала суду № 42096545, 18.12.2014, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5949/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі : головуючого-судді Пятковського В.І.,

секретаря Реви М.М.,

з участю прокурора Паньківа П.Д., захисника ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Коломиї клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженні № 12014090180000419 стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, інваліда другої групи, за ознаками суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння у вигляді умисного заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження.

Дані дії було скоєно при наступних обставинах.

Так 09 травня 2014 року о 18:00 год., Стасюк, знаходячись у під»їзді свого будинку, що у м. Коломиї по вул. Франка, 84/2, вчинив словесний конфлікт зі своїм сусідом, потерпілим ОСОБА_2, в ході якого на ґрунті неприязних відносин наніс останньому удар молотком в область голови та удар рукою в обличчя, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений зазначив, що потерпілий зловживає алкогольними напоями, агресивно поводиться по відношенню до нього, час від часу вламується у його оселю. Ці дії і спровокували його протиправну поведінку. Також зазначив, що його собака хворіє, однак є спокійною і на людей не кидається.

Показання обвинуваченого не знайшли підтвердження у показаннях потерпілого, який зазначив, що з обвинуваченим проживають по сусідству, у них спільне подвір»я. Він, потерпілий, має двох малолітніх дітей, за яких дуже непокоїться через собаку обвинуваченого, яка є хворою, може бути переносником інфекцій, а також інколи кидається на дітей. Обвинувачений поводить себе агресивно по відношенню до нього, потерпілого. Того дня обвинувачений постукав у його двері, а коли він відкрив наніс декілька ударів молотком по голові та грудях.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4, сусідка обвинуваченого та потерпілого, та ОСОБА_5, родичка свідка ОСОБА_4 та колишня сусідка обвинуваченого, також підтвердили, що собака обвинуваченого є хворою на невідому їм хворобу, а тому у спільному подвір»ї можуть бути інфекції. ОСОБА_4 зазначила, що її дитина відвідує школу, а через собаку боїться вийти з дому і зайти назад. З цих підстав не одноразово скаржилися до відповідних органів, однак жодного реагування не було.

Свідок ОСОБА_6, керівник організації товариства червоно хреста України, у судовому засіданні охарактеризувала обвинуваченого позитивно. Зазначила, що він спокійний, врівноважений, любить тварин. Їй відомо про це, оскільки з 2008 року він знаходиться на обліку у їхній організації.

Розуміє сусідів ОСОБА_3, оскільки дійсно його собака хворіє на авітаміноз, однак просить не застосовувати відносно ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру лікування у психіатричному відділенні із звичайним наглядом, та бере на себе відповідальність з метою недопущення вчинення подібного зі сторони ОСОБА_3 у майбутньому. Також ставитиме питання про встановлення над ним опіки та надданню необхідної допомоги по утриманню квартири та собаки.

Свідок ОСОБА_7 вказала, що живе неподалік обвинуваченого та потерпілого. Обвинуваченого знає багато років, допомагає йому по господарству. Їй відомо, що обвинувачений хворіє, однак наголосила, що він дуже спокійний, врівноважений, зовсім не агресивний. Натомість його сусіди, в тому числі потерпілий, який випиває, інколи чіпляються до ОСОБА_3, якось побили вікна у його домівці.

Допитаний у якості свідка ДІМ Коломийського МВ УМВС Пилецький зазначив, що час від часу від мешканців будинку, де живуть обвинувачений та потерпілий, до відділення міліції надходили скарги, які зазвичай стосувалися собаки обвинуваченого. Стосовно самого обвинуваченого, то зазначив, що він спокійний та врівноважений, однак дуже впертий.

Письмовими доказами, які підтверджують вчинення обвинуваченим протиправних дій являються :

- висновоки експертів №№ 102, 184/102-д від 07 червня і 03 вересня 2014 року, відповідно, згідно якого у потерпілого наявні тілесні ушкодження у вигляді забійної рани лівої тім»яно-вискової ділянки, синця навколо правого ока, садна в ділянці правої надбрівної дуги, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 16, 19).

Таким чином в судовому засіданні знайшла підтвердження вина обвинуваченого у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто кримінальному правопорушенні передбаченому ст. 125 ч. 1 КК України.

Беручи до уваги наведене, та те, що дані дії вчинено в стані неосудності, так як згідно акту № 297 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 24 вересня 2014 року Стасюк хворіє психічним розладом у формі простої шизофренії. На період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину перебував і перебуває на даний час у стані, при якому не здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Виходячи із досліджених доказів суд не вбачає доцільності у застосуванні до ОСОБА_3 примусових заходів у вигляді поміщення до спеціального лікувального закладу. Рахує, що виходячи із суспільної небезпечності його особи та вчиненого діяння, достатнім медичним заходом примусового характеру може бути надання йому допомоги у амбулаторному порядку.

Речовий доказ знищити.

На підставі наведеного та ст. 93-94 КК України, керуючись ст.ст. 512-513 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні суспільно небезпечного діяння передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України та застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Речовий доказ бувший у використанні молоток, який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів при Коломийському МВ УМВС, -знищити.

Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня проголошення.

Суддя: П'ятковський В. І.