Рішення № 42096523, 18.12.2014, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5167/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі:головуючого-судді ОСОБА_1,

секретаря Олексюк Г.І.,

з участю: представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовом ПАТ Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2014 року позивач звернувся з даним позовом до суду, підтримуючи який в судовому засіданні його представник пояснила, що 04 грудня 2006 року між банком Фінанси та Кредит та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2116 рv 3-06, на підставі якого банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 12 101 дол. США в тимчасове користування на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності з оплатою за процентними ставками, встановленими договорами.

Позичальником не виконано вимоги кредитного договору, а саме порушено графік повернення основної суми кредиту та відсотків за користування ним, в результаті чого на час подання позовної заяви за ОСОБА_4 рахується заборгованість за основною сумою кредиту та заборгованість за відсотками.

В силу вищевказаних норм права та згідно умов укладеного Кредитного договору, банк має право вимагати виконання боргових зобовязань, шляхом повного погашення заборгованості за договором, тобто повернення отриманих кредитних ресурсів та сплати всіх процентів.

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 30.11.2009 р. задоволено позов АТ Банк Фінанси та Кредит при цьому стягнуто із відповідача суму заборгованості за основною сумою (тілом) кредиту № 2116 рv 3-06 в розмірі 10045,79 дол. США, а також відсотків за користування кредитними коштами у період по 16.07.2009 р. у сумі 725,97 дол. США, щомісячної комісії - 275,01 грн. та пені - 15 637,44 грн.

Право банку стягувати штрафні санкції, передбачені п. 6.1. розділу 6 кредитного договору № 2116 рv 3-0б. Так даним пунктом кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів і/або сплати відсотків, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1% річних від простроченої суми за кожний день прострочки.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а тому відповідно до кредитного договору, позичальнику нарахована пеня в розмірі 231 460 грн. 68 коп.

Заборгованість позичальника по кредитному договору становить: сума заборгованості за відсотками (строковими та простроченими) за період з 17.07.2009р. по 01.08.2014р. - 1 059,26 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 13 913,91 грн., з розрахунку 1 USD = 13,1355 UAH.; сума заборгованості по комісії (строкової та простроченої) за період з 17.07.2009р. по 01.08.2014р. - 1 466,72 грн.; пеня-231 460,68 грн. Загальний розмір заборгованості за кредитним № 2116 pv 3-06. в гривневому еквіваленті становить 246 841 грн. 31 коп.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх зобовязань, то просить суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит заборгованість за кредитним договором № 2116 pv 3-06 від 04 грудня 2006 року в сумі 246 841 грн. 31 коп. та 2468,42 грн. судового збору.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову та пояснив, що дійсно, через фінансові труднощі та сімейні обставини в нього виникла прострочка по даному кредиту. Курс долара підріс, а зарплата в гривнях залишилась на попередньому рівні. На утриманні має двох неповнолітніх дітей.

Кредит оформлявся в 2006 році на суму 12101 дол. США на купівлю автомобіля, вартість якого на той час була 61 000грн., а курс долара 5,05 грн..

В листопаді 2009 року банк звернувся до суду про стягнення з нього боргу по тілу кредиту, відсоткам і пені в сумі 10 045 дол. США. З того часу він оплатив: 4326.94дол. США тіла кредиту, 3306,23 дол. США - відсотків за користування кредитом. Всього 7633 дол. США та 4125,00 грн. - щомісячної комісії.

Зараз банк у вересні звернувся з позовом, щоб стягнути з нього тільки пеню в розмірі 231 460 грн. Це при тому, що залишок по кредиту - 5718 дол. США. Тобто, явно суперечить вимогам Закону України Про захист прав споживачів, а саме: несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад пятдесят відсотків вартості продукції чи послуг) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність строком один рік. Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, так як строк виконання кредитного договору закінчився 4 грудня 2012 р. (п. 3.2 кредитного договору №2116 pv 3-06), то банк з вимогою про стягнення неустойки повинен був звернутись до суду до 4 грудня 2013 року, а звернувся тільки 23.09.2014 року., тобто пропустив визначений законодавством строк, а тому просить суд відмовити у позові ПАТ Банк Фінанси та кредит в частині стягнення з нього неустойки в сумі 234 841.47 грн., в решті позову (стягнення відсотків) не заперечує.

Зясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.

Встановлено, що 04 грудня 2006 року між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 2116 рv 3-06, на підставі якого банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 12 101 дол. США в тимчасове користування на умовах забезпеченості поворотності, строковості, платності з оплатою за процентними ставками, встановленими договорами.

Пунктом 3.2. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується повністю повернути кредитні ресурси, отримані за договором до 04.12.2012р., а пунктом 7.2. передбачено, що він набуває чинності з моменту першої видачі кредитних ресурсів і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Порядок сплати процентів за користування кредитними коштами визначений розділом 4 кредитного договору. Так, пунктом 4.1 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними ресурсами у валюті кредиту за процентною ставкою 11 % річних.

Згідно п. 3.2.2. та п. 4.3 кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно, в термін до 10 число кожного місяця здійснювати погашення позичкової заборгованості та відсотків за користування кредитними ресурсами. Пунктом 4.7 кредитного договору визначено, що позичальник щомісячно в строк з 0 по 10 число кожного місяця сплачує комісійну винагороду за надання кредитних ресурсів у розмірі 91,67 грн..

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання в строк встановлений договором або законом.

Відповідачем не виконано вищенаведеної вимоги кредитного договору, а саме порушено графік повернення основної суми кредиту та відсотків за користування ним, в результаті чого за ОСОБА_4 рахується заборгованість за основною сумою кредиту та заборгованість за відсотками.

Статтею 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

В силу вищевказаних норм права та згідно умов укладеного кредитного договору, банк має право вимагати виконання боргових зобовязань, шляхом повного погашення заборгованості за договором, тобто повернення отриманих кредитних ресурсів та сплати всіх процентів.

Згідно рішення Коломийського міськрайонного суду від 30.11.2009 р. задоволено позов АТ Банк Фінанси та Кредит при цьому стягнуто із відповідача суму заборгованості за основною сумою (тілом) кредиту № 2116 рv 3-06 в розмірі 10045,79 дол. США, а також відсотків за користування кредитними коштами у період по 16.07.2009 р. у сумі 725,97 дол. США, щомісячної комісії - 275,01 грн. та пені - 15 637,44 грн.

Право банку стягувати штрафні санкції, передбачені п. 6.1. розділу 6 кредитного договору № 2116 рv 3-0б. Так даним пунктом кредитного договору встановлено, що за прострочення повернення кредитних ресурсів і/або сплати відсотків, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 1% річних від простроченої суми за кожний день прострочки.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а тому відповідно до кредитного договору, позичальнику нарахована пеня в розмірі 231 460 грн. 68 коп. Однак, відповідно до ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється спеціальна позовна давність строком один рік. Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Так як строк виконання кредитного договору закінчився 4 грудня 2012 р. (п. 3.2 кредитного договору №2116 pv 3-06), то банк з вимогою про стягнення неустойки повинен був звернутись до суду до 4 грудня 2013 року, а звернувся тільки 23.09.2014 року., тобто пропустив визначений законодавством строк, а тому у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки в сумі 234 841.47 грн. слід відмовити.

Отже, заборгованість відповідача по кредитному договору на день звернення до суду становить: сума заборгованості за відсотками (строковими та простроченими) за період з 17.07.2009р. по 01.08.2014р. - 1 059,26 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 13 913,91 грн., з розрахунку 1 USD = 13,1355 UAH, та сума заборгованості по комісії (строкової та простроченої) за період з 17.07.2009р. по 01.08.2014р. - 1 466,72 грн., яку він на даний час не погасив, а тому суд приходить до висновку, що необхідно в цій частині позов задоволити.

Крім того, згідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 243,60 грн. судового збору.

Наведене стверджується: копією кредитного договору /а.с.4-6/, копією рішення Коломийського міськрайонного суду /а.с.7/, копією розрахунку суми заборгованості /а.с.8-13/, копією паспорта /а.с.14/, копіями свідоцтв про народження /а.с.34-35/.

На підставі ст.,ст. 258, 261, 525, 526, 536, 546, 554, 611, 615 ЦК України та керуючись ст.,ст. 88, 209, 214-218, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит, юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, 60, ЄДРПОУ 09807856, заборгованість за кредитним договором № 2116 pv 3-06 від 04 грудня 2006 року в сумі 15380 (пятнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 63 коп. та 243,60 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал рішення зберігається в матеріалах справи № 346/5167/14-ц.

Суддя: Хільчук І. І.