Вирок № 42094378, 26.12.2014, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1573/14-к

Провадження № 1-кп/316/151/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2014 м. Енергодар

Енергодарський міський суд

Запорізької області

в складі головуючого судді: Куценка М. А.,

при секретарі : Терещенко О. П.,

за участю прокурора: Тендеренка В. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду м. Енергодар Запорізької області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013080160000184 від 30.01.2013 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черняховськ, Калінінградської обл., Російської Федерації, громадянина України, освіта вища, не працюючого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 10 жовтня 2014 року Енергодарським міським судом Запорізької області за ч.1 ст.366 КК України до штрафу у розмірі 1700 грн. що складає - сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк один рік,

обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 172 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, працюючи з 05.10.2010, на підставі наказу від 05.10.2010 №1-К, на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Монолітбуд ЛТД А» (код ЄДРПОУ 37122168), що здійснює господарську діяльність у сфері будівництва та знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 44-б, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являючись керівником та службовою особою юридичної особи публічного права, маючи повноваження по вирішенню кадрових та фінансових питань, грубо порушив законодавство про працю при наступних обставинах.

Так, директор ТОВ «Монолітбуд ЛТД А» ОСОБА_1, здійснюючи господарську діяльність з метою отримання прибутку, діючи умисно, з метою ухилення від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб, у порушення положень ст. 46 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 14, 15, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 5, 6, 7, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», використовував найману працю 11 працівників, а саме: ОСОБА_2 з 04.01.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_3 з 04.04.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_4 з 04.04.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_5 з 04.04.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_6 з 04.04.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_7 з 04.04.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_8 з 04.04.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_9 з 10.08.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_10 з 13.09.2011р. по 18.12.2012р., ОСОБА_11 з 15.05.2012р. по 18.12.2012р., ОСОБА_12 з 06.08.2012р. по 18.12.2012р., не здійснюючи обов'язкових відрахувань з нарахованої та виплаченої їм заробітної плати, чим грубо порушив законодавство про працю.

Використовуючи найману працю громадян без подання до державних органів та фондів відповідної звітності щодо застрахованих осіб та без нарахування та сплати страхових внесків за вищевказаних працівників ТОВ «Монолітбуд ЛТД А», що передбачено вищевказаними нормами законодавства, своїми діями ОСОБА_1 заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам зазначених осіб, у вигляді порушення їх прав, передбачених ст. 46 Конституції України на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, дав показання, які фактично відповідають вищезазначеним обставинам. У скоєному розкаявся.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні інкримінованого злочину, провина обвинуваченого у скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст. 172 КК України підтверджується:

показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка в судовому засіданні пояснила, що працювала в ТОВ «Монолітбуд ЛТД А» на посаді інженера з квітня 2011 року по грудень 2012 року. Керівником підприємства на той час був ОСОБА_1 Про те, що не здійснювалось відрахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб за час роботи не знала, дізналась про це вже пізніше;

показаннями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що працював в ТОВ «Монолітбуд ЛТД А» на посаді електрослюсаря з квітня 2011 року по грудень 2012 року. Керівником підприємства на той час був ОСОБА_1 Розмір заробітної плати складав приблизно 2000 грн. Про те, що не здійснювалось відрахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб за час роботи не знав, дізнався про це вже пізніше;

показаннями потерпілого ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що працював в ТОВ «Монолітбуд ЛТД А» на посаді водія з квітня 2011 року по грудень 2012 року. Керівником підприємства на той час був ОСОБА_1 Про те, що не здійснювалось відрахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб за час роботи не знав, дізнався про це вже пізніше;

показаннями потерпілого ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що працював в ТОВ «Монолітбуд ЛТД А» на посаді інженера проектувальника з 2010 року по 2013 рік. Керівником підприємства на той час був ОСОБА_1 Про те, що не здійснювалось відрахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування для фізичних осіб за час роботи не знав, дізнався коли звільнився з вищезазначеної роботи та звернувся до служби зайнятості для отримання допомоги по безробіттю. На даний час претензій до обвинуваченого не має.

Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 172 КК України, як інше грубе порушення законодавства про працю.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 не встановлено.

З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який являється особою раніше не судимою, позитивно характеризується, також суд враховує повне визнання вини у скоєному, щире розкаяння, обставини скоєння злочину, його відношення до скоєного, та вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому в рамках санкції статті кримінального кодексу України, у вигляді штрафу.

Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів. Більш суворе покарання з числа передбачених за скоєний злочин, призначається лиш у випадку, якщо менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.

Крім того, ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від відбування покарання за ч.1 ст. 172 КК України, яке буде призначено судом, на підставі п.п. «г» «е» ст.. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на день набрання чинності цим законом він досяг пенсійного віку та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відповідно до п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Відповідно до положень ст.. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років.

Відповідно до п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19.04.2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України підлягають особи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.

На підтвердження вищезазначених обставин, обвинуваченим надано суду пенсійне посвідчення НОМЕР_1, а також посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р. серії НОМЕР_2

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників. Застосування цього Закону здійснюється щодо осіб, щодо яких судом ухвалені вироки, які не набрали законної сили за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості до набрання чинності Законом України „Про амністію у 2014 році" досяг пенсійного віку та являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986р.

Відповідно до ст.. 85 КК України - на підставі закону про амністію або акта помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.370, 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень, що дорівнює розміру - п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення призначеного покарання більш суворим покаранням призначеним за вироком Енергодарського міського суду від 10 жовтня 2014 року, остаточно визначити покарання ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень, що дорівнює розміру - сто неоподаткованих мінімумів доходів громадян) з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк один рік.

На підставі п.п. «г», «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 - звільнити від призначеного основного та додаткового покарання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку, до апеляційного суду Запорізької області через Енергодарський міський суд шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя М. О. Куценко