Ухвала суду № 42092910, 26.12.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2246/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

26 грудня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

при секретарі Бевз О.А.,

за участю:

боржника ОСОБА_1,

представника боржника ОСОБА_2,

державного виконавця Літвиненко Я.В.,

представників стягувача ОСОБА_3,

заінтересована особа ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області ОСОБА_5, заінтересовані особи ОСОБА_4, ОСОБА_6, кредитна спілка «Благо», ОСОБА_7,

ВСТАНОВИВ:

Улютому 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, яка в ході розгляду справи була уточнена, на дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_5 У скарзі зазначала, що заочним рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2013 року на користь кредитної спілки «Благо» було стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 23 450 грн. 27 коп. та судовий збір по 114,70 грн. з кожного.

На виконання зазначеного рішення у ВДВС Бердянського міськрайонного районного управління юстиції були відкриті виконавчі провадження. При цьому з грудня 2013 року стягнення проводилося з пенсій ОСОБА_6, ОСОБА_4

Зазначає, що про відкриття виконавчого провадження щодо неї, вона не була повідомлена, строк на добровільне виконання їй не надавався.

Проте, актом опису та арешту майна від 06.02.2014 року описано та накладено арешт на належний їй автобус пасажирський марки БАЗ моделі А 079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску, встановлено обмеження її права користування ним - заборона відчуження, і передано автобус на відповідальне зберігання ОСОБА_7

Вважає, що при складанні акту опису та арешту майна, його вилученні, транспортуванні евакуатором і передачі на зберігання ОСОБА_7 державний виконавець порушив вимоги закону і її права, як власника автобусу і сторони виконавчого провадження. Так акт було складено з порушенням вимог ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» ( далі Закон) у період зупинення виконавчого провадження.

При складанні акту опису та арешту майна від 06.02.2014р. державний виконавець порушив вимоги ч.6 ст. 52, ч.5 ст. 57 Закону, за якими стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з проведенням виконавчих дій, штрафів, з урахуванням властивості арештованого майна, його значення для власника, необхідності його використання та інших обставин. Державним виконавцем при складанні акту не було враховано, що арештований автобус використовувався для перевезення пасажирів на маршруті загального користування і пристосований для перевезення інвалідів, а також те, що цей автобус вона використовує у господарській діяльності.

В акті опису та арешту майна державний виконавець не вказала її батька ОСОБА_4, який є солідарним боржником, і водія автобуса ОСОБА_8, які були присутні під час складання акту, не передала на зберігання автобус цим особам.

В акті опису та арешту майна державний виконавець не зазначила все майно, що знаходилося в автобусі, не розяснила зберігачеві майна ОСОБА_7 обовязків зі збереження майна і не попередила його про кримінальну відповідальність, акт не підписаний ОСОБА_7

Крім того, вона неодноразово заявляла державному виконавцю про наявність у неї іншого майна: автобусу ПАЗ державний номер АР 3604АА, автобусу ПАЗ державний номер НОМЕР_2, але запити щодо цих автобусів державний виконавець направив тільки 04.04.2014 року. Також вона заявляла про наявність у неї майна, що відповідає розміру заборгованості, а саме двох кондиціонерів на суму 13280 грн., ювелірних виробів на суму 13765 грн. Але державний виконавець дій щодо заміни арештованого автобусу, страхова вартість якого становить 3050000 грн., на інше майно, яке було нею запропоновано, не здійснила.

Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця зі складання акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року щодо транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ моделі А079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, його вилучення, транспортування евакуатором й передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_7; зобов'язати посадову особу начальника відділу ДВС поновити її права і свободи: замінити описане та арештоване майно автобус пасажирський марки БАЗ моделі А079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, на інше майно два кондиціонери виробництва Тошиба, ювелірні вироби в розмірі та обсязі, необхідному для виконання за виконавчим документом, з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, та з урахуванням погашення суми боргу іншими боржниками ОСОБА_4 і ОСОБА_9, але без урахування оплати вартості евакуатора та зберігання автобусу зберігачем ОСОБА_7 за період з 06 лютого 2014 року і до повернення автобусу; звільнити автобус з під-арешту, накладеного згідно акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року та повернути їй зазначений транспортний засіб.

Також звернулась до суду з заявою про зупинення реалізації арештованого майна.

Ухвалою судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 лютого 2014 року зобов'язано державного виконавця ВДВС Бердянського МУЮ Запорізької області Котенко В.В. зупинити реалізацію арештованого транспортного засобу: автобусу пасажирського марки БАЗ, моделі А 079.45, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, яке належить на праві власності ОСОБА_1

У судовому зсіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 скаргу підтримали, просять її задовольнити з підстав викладених у скарзі від 25.12.2014р. Надали суду пояснення ідентичні, викладеним у скарзі.

З пояснень представника ВДВС ОСОБА_10 вбачається, що державний виконавець Котенко В.В. у відділі ДВС не працює, виконавче провадження передано їй для подальшого виконання. Проти задоволення скарги представник заперечує, посилаючись на те, що акт опису та арешту майна від 06.02.2014р. був складений державним виконавцем з дотриманням вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Так, 06.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме на транспорті засоби ПАЗ 3205 СПГ, д.н. АР 3604АА, ПАЗ 3205 СПГ д.н. НОМЕР_3, БАЗ А079.45 д.н. АР 2076АА, і постанову про розшук автотранспортних засобів. 06.02.2014р. інспектором ДАІ було затримано автобус БАЗ і повідомлено державного виконавця про затримання. Того ж дня державним виконавцем був складений акт опису та арешту майна, згідно з яким автобус був описаний і доставлений евакуатором на автостоянку і передано ПП ОСОБА_7 на відповідальне зберігання. 07.02.2014р. цей акт був направлений сторонам виконавчого провадження для відома. ОСОБА_1 отримала цей акт особисто 07.02.2014р. у відділі ДВС. Транспортний засіб був вилучений і поставлений на стоянку, було обмежено право користування ним: заборона відчуження. Такі заходи були прийняті задля усунення можливого пошкодження майна та його знецінення. Під час складання акту опису та арешту майна ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_4, ні водій автобуса не були присутні, тому їх прізвища в акті відсутні. ОСОБА_1 дійсно 11.02.2014р. зверталася до відділу ДВС з заявою про заміну арештованого автобусу БАЗ на інші два автобуси ПАЗ. Державним виконавцем був здійснений огляд одного з автобусів ПАЗ 3205 і виявлено, що автобус знаходиться у неробочому стані, він стояв на схилі гори, що унеможливлювало його транспортування на стоянку евакуатором. Було запропоновано боржнику самостійно доставити цей автобус на стоянку, але вона цього не зробила. Ці дії державного виконавця були зафіксовані в акті від 12.02.2014р. Державним виконавцем були винесені постанови про арешт коштів боржника і виставлені платіжні вимоги. З рахунків боржника було перераховано на погашення боргу всього 3 гривні. На цей час точного розрахунку боргу нею не здійснено. За довідкою КС «Благо» борг за виконавчим листом становить 13900,81 грн., а за довідкою ПП Холод заборгованість за послуги зі зберігання майна на 01.12.2014р. становить 15900 грн. Просить у задоволенні скарги відмовити.

Представник стягувача ОСОБА_3, в присутності якої складався акт опису і арешту майна, суду пояснила, що на час здійснення примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь КС «Благо» місце проживання боржника не було відомо, оскільки в м. Бердянську вона не була зареєстрована, на телефонні дзвінки не відповідала. Батько боржника ОСОБА_4 і водій автобусу перешкоджали арешту майна, забрали ключі від автобусу, заблокували його і з місця проведення виконавчих дій пішли. Тому при складанні акту ці особи не були присутні. Автобус довелося доставляти на стоянку евакуатором. Вважає, що при складанні акту опису та арешту майна 06.02.2014р. державний виконавець діяв у відповідності із законом. За підрахунком КС «Благо» борг ОСОБА_1 за виконавчим листом на 25.12.2014р. становить 13900,81 грн. Просить відмовити у задоволенні скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_4 суду пояснив, що про затримання автобусу його повідомив водій ОСОБА_8 і він одразу приїхав. Він повідомляв державного виконавця про те, що автобус перебуває у заставі банка. Також пропонували передати автобус на зберігання водію або ж йому, але державний виконавець відмовив, тому вони пішли з місця події. При складанні акту він не був присутній.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та оригінал виконавчого провадження ЄДВП 41942530, суд встановив наступне.

Відповідно до вимогст. 383 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11«Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Боржник, згідно зі ст. 12 Закону, зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця; письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Заходами примусового виконання рішень, відповідно до ст. 22 Закону, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

За статтею 33 Закону у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Згідно зі ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Судом встановлено, що 21.08.2013 року Бердянським міськрайонним судом було видано виконавчі листи про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 боргу за кредитним договором у розмірі 23450,27 грн. і судового збору по 114,00 грн. з кожного боржника.

05.09.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Бердянського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду про стягнення 23450,27 грн. з ОСОБА_11 Вказана постанова направлялася боржнику за адресою, вказаною у виконавчому листі, але не була вручена, оскільки боржник з листопада2012 року за вказаною адресою не проживала.

13.09.2013р. винесено постанову про обєднання виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 боргу 23450,27 грн. і судового збору 114,00 грн. в одне провадження. Також винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 2345,02 грн.

У вересні 2013 року державним виконавцем були направлені запити до управління пенсійного фонду, управління держземагенства, управління державної податкової служби, отримано витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Майна, грошових коштів чи інших доходів боржника не виявлено.

18.10.2013р. складено акт про вихід державного виконавця за адресою боржника, вказаною у виконавчому листі.

За даними відділу ГІРФО ОСОБА_1 з 06.11.2012р. в м. Бердянську не зареєстрована.

З управління державтоінспекції надійшло повідомлення про те, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби- автобуси: ПАЗ 3205 СПГ, д.н АР3604АА, ПАЗ 3205 СПГ, д.н АР2131АА, БАЗ А 079.45АА.

06.11.2013р. винесено постанову про арешт майна боржника транспортних засобів ПАЗ 3205 СПГ, д.н АР3604АА, ПАЗ 3205 СПГ, д.н АР2131АА, БАЗА 079.45АА, д.н.НОМЕР_4 і про заборону здійснювати відчуження майна. Того ж дня винесено постанову про розшук цих транспортних засобів.

Також 06.11.2013р. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.38, ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у звязку з оголошенням розшуку майна.

06.02.2014 року було виявлено і затримано автобус БАЗ А079.45АА. Того ж дня державний виконавець вийшла на місце затримання і у присутності представника стягувача та понятих склала акт опису та арешту майна. Боржник ОСОБА_1 не була присутня при складанні цього акту. При складанні акту майно попередньо було оцінено у 50000 грн. На описане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним: заборона відчуження. Описане майно передано на відповідальне зберігання ФОП ОСОБА_7, який був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна, про що свідчить його особистий підпис.

В акті опису та арешту майна державний виконавець не вказала ОСОБА_4, який є солідарним боржником, і водія автобуса ОСОБА_8, оскільки ці особи під час складання акту не були присутні. Це було підтверджено у судовому засіданні ОСОБА_4, який пояснив суду, що при складанні акту ні він, ні водій автобусу не були присутній, тому що пішли з місця події ще до складання акту.

Посилання заявника на те, що під час зупинення виконавчого провадження державний виконавець не мав права складати цей акт, оскільки попередньо мав винести постанову про відновлення провадження, а потім проводити виконавчі дії зі складання акту, є безпідставними з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що 06.11.2013р. було зупинено виконавче провадження на підставі п.4 ч.1 ст.38, ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у звязку з оголошенням розшуку майна боржника транспортних засобів.

За приписами ч. 2. ст. 39 Закону виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 38 цього Закону, - до закінчення строку дії зазначених обставин.

Пунктом 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події (пункт 1.5.2. Інструкції).

Пунктом 4.2.1. Інструкції передбачено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо складання акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року відносяться до дій з організації розшуку майна боржника, тому були вчинені правомірно і у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо складання акту опису та арешту майна від 06.02.2014р. були вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, а тому вимоги заявника в частині визнання цих дій неправомірними задоволенню не підлягають.

Однак судом було також встановлено, що боржник ОСОБА_1 11.02.2014р. подала державному виконавцю заяву про заміну описаного та арештованого автобусу БАЗ А079.45АА, д.н.НОМЕР_4 на майно іншого характеру або автобус ПАЗ 3205 СПГ, д.н АР3604АА, ПАЗ 3205 СПГ, д.н АР2131АА, які не знаходяться у заставі і більш підходять до суми стягнення. Повідомила державного виконавця про те, що цей автобус перебуває у заставі ПАТ «МетаБанк» і його страхова вартість становить 3050000 грн.

До обовязку державного виконавця, згідно з ч.2 ст. 11 Закону, віднесено розгляд заяв і клопотань сторін та інших учасників виконавчого провадження.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 52 Закону встановлено право боржника запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на

боржника під час виконавчого провадження.

У пункті 23 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.14р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» розяснено, що боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. У будь-якому випадку черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Проте відмову державного виконавця задовольнити зазначену вимогу боржника може бути визнано у судовому порядку необґрунтованою, коли очевидно, що цією вимогою не порушено інтересів стягувача й не ускладнено виконання рішення.

На час звернення боржника з цією заявою, розмір боргу за виконавчими листами становив 23450,27 грн. і 114.00 грн., виконавчий збір 2345,02 грн.

Тобто вартість арештованого автобусу більш ніж у 11 разів перевищувала розмір стягнень за цим виконавчим провадженням.

Однак державний виконавець подану боржником заяву у встановленому Законом порядку не вирішив, відповідної постанови не виніс, обмежившись складанням акту огляду автобусу ПАЗ 3205 д.н АР2131АА.

З часу подачі заяви від 11.02.14р. про заміну описаного та арештованого державним виконавцем не було вчинено жодних дій щодо встановлення іншого майна і здійснення заміни арештованого майна на інше майно в розмірі і обсязі, необхідному для виконання за виконавчим документом.

На час розгляду скарги заборгованість за виконавчим провадженням державним виконавцем не визначена. За підрахунком боржника ОСОБА_1, в рахунок погашення боргу, нею та солідарними боржниками було внесено 14883,56 грн. За довідкою КС «Благо» залишок боргу за виконавчим листом складає 13900,81 грн.

Така бездіяльність державного виконавця щодо не розгляду заяви боржника про заміну майна є неправомірною, тому суд вважає за необхідне зобовязати посадову особу відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області здійснити заміну описаного і арештованого 06.02.2014 року транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ моделі А 079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску, на інше належне боржнику ОСОБА_1 майно в межах існуючої на час проведення такої заміни заборгованості за виконавчим листом, з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, звільнити з під арешту транспортний засіб автобус пасажирський марки БАЗ моделі А 079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску і повернути ОСОБА_1

При цьому суд не може зобовязати державного виконавця здійснити заміну описаного майна на те майно, яке просить заявник ( два кондиціонери Тошиба, ювелірні вироби), оскільки визначення кількості, вартості та виду майна є виключним правом державного виконавця.

Що стосується витрат по евакуації автомобіля і зберіганню його на стоянці ФОП ОСОБА_7, то ці витрати було віднесено до витрат на проведення виконавчих дій, що підтверджується актом державного виконавця від 01.07.2014р. і постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 01.07.2014р. Вказана постанова державного виконавця боржником не оскаржувалася і на сьогодні є чинною. Тому у задоволенні цих вимог заявника необхідно відмовити.

Керуючись ст.. 386,387 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження, Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 512/5 від 02.04.2012р., суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області ОСОБА_5 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про заміну описаного та арештованого 06.02.2014р. майна - транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ моделі А 079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску.

Зобовязати посадову особу відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізькій області здійснити заміну описаного і арештованого 06.02.2014 року транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ моделі А 079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску, на інше належне боржнику ОСОБА_1 майно в межах існуючої на час проведення такої заміни заборгованості за виконавчим листом , з урахуванням виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, звільнити з під арешту транспортний засіб автобус пасажирський марки БАЗ моделі А 079.45 реєстраційний номер НОМЕР_1 2011 року випуску і повернути ОСОБА_1.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя:

ОСОБА_12