Ухвала суду № 42092394, 26.12.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8321/14-а

У Х В А Л А

Іменем України

26 грудня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Пустовіт З.П.

при секретарі Гоноболіній О.І.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську заяву Бердянської міської ради Запорізької області про розяснення рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач по справі, Бердянська міська рада Запорізької області, звернулася до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з заявою, в якій просив розяснити рішення суду від 04.12.2014 року по цій справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бердянської міської ради про визнання недійсним та скасування розпоряджень міського голови, поновлення на роботі, оплаті вимушеного прогулу, а саме в частині: «стягнення з Бердянської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 05.09.2014 року по 04.12.2014 року за 65 робочих днів в розмірі 15401 грн.10 коп. з відрахуванням з цієї суми прибуткового податку та інших обовязкових платежів. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_4 з моменту прийняття її на посаду начальника управління комунальної власності Бердянської міської ради не отримувала заробітну плату безпосередньо в Бердянській міській раді, оскільки нарахування заробітної плати проводиться саме Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради, яке є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в управлінні Державного казначейства України в Запорізькій області. Підпунктом 6.1 Положення передбачено, що Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету та є розпорядником коштів згідно чинного законодавства. Посада начальника Управління комунальної власності Бердянської міської ради входить до штатного розпису Управління. Кошторисом Управління на 2014 рік за кодом класифікації видатків 2000 передбачено такий видаток як оплата заробітної плати. У звязку з цим заявник просив розяснити судове рішення в частині стягнення з Бердянської міської ради суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 підтримала заяву про розяснення постанови суду, пояснила по її суті, додатково пояснивши, що заявник не відмовляється від виконання судового рішення, але просить суд розЯснити, яким чином його можна виконати без порушення бюджетного законодавства.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заяви, вважаючи, що винесене рішення є повним, зрозумілим і може бути виконане. З довідки, яку вона долучила вбачається, що фінансування на заробітну плату працівникам управління комунальної власності Бердянської міської ради надходить з рахунку фінансового управління виконкому Бердянської міської ради, відкритому в Бердянському управлінні Державної казначейської служби України в Запорізькій області та перераховується на рахунок Управління комунальної власності Бердянської міської ради. Компенсація середнього заробітку за незаконне звільнення стягується саме зі сторони, яка допустила порушення закону. Позивач, згідно записів в трудовій книжці, була прийнята на роботу саме відповідачем. Також зазначила, що виконавчий лист до примусового виконання позивачем ще не предявлявся, оскілки намагалися вирішити це питання в добровільному порядку.

Суд розглянувши заяву, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про роз'яснення постанови Бердянського міськрайонного Запорізької області від 04.12.2014 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як вбачається із заяви відповідача, підписаної міським головою, останній по суті просить надати розясення з питання, яким чином виконувати судове рішення в частині стягнення з Бердянської міської ради на користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого у зв'язку з поновленням на роботі ОСОБА_3, яка працювала на посаді Управління комунальної власності Бердянської міської ради, яке є юридичною особою та самостійно здійснює виплату заробітної плати своїм працівникам.

Враховуючи положення ст. 258 КАС України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Підставою для видачі виконавчого листа є заява особи, на користь якої таке рішення ухвалено. З власної ініціативи суд не видає виконавчого листа.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 05 грудня 2014 року отримала два виконавчі листи щодо поновлення на роботі ОСОБА_3 та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу на її користь .

Даних про те, що вони предявлені до виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, матеріали справи не містять, так само як і звернень державного виконавця щодо труднощів виконання судового рішення. В судовому засіданні представник позивача пояснила, що виконавчий лист у виконавчу службу не предявлявся.

Бердянська міська рада у виконавчому документі є боржником, а Лєбєдєва ОСОБА_5 стягувачем, тобто, не є установою, яка має виплачувати заробітну плату своєму працівникові, як помилково вважає заявник.

Слід нагадати, що порядок виконання рішень про стягнення коштів державного або місцевого бюджетів або бюджетних установ, врегульований постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року №45, в якій вказано, що рішення про стягнення коштів виконується органами Казначейства шляхом безспірного списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет та на зазначену мету або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

У даному випадку, розглянувши заяву, суд не вбачає підстав для роз'яснення судового рішення, яке прийнято в межах заявлених вимог та викладено чітко і зрозуміло, з урахуванням положень трудового законодавства, тому приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись вимогами статей 170, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви відповідача про роз'яснення судового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 КАС України. Ухвала про відмову у роз'ясненні судового рішення може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені статтею 185-187 КАС України.

Суддя:

ОСОБА_6