Постанова № 42091735, 29.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року 08:03 № 826/16811/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В. В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1доСлужби зовнішньої розвідки Українитретя особаВійськова частина К1410провизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач/ОСОБА_1) до Служби зовнішньої розвідки України (надалі - Відповідач/СЗР України), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Відповідача (вул. Нагірна, 24/1, м. Київ, 04170) в частині відмови ОСОБА_1 (підполковнику запасу СЗР України (особистий номер НОМЕР_1), в здійснені виплати одноразової допомоги при звільнені з військової служи за п/п. «в» п.66 ( у зв'язку зі скороченням штатів) в запас, виплата якої передбачена п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон №2011), ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон №2262), п.5.4.1 Наказу Голови СЗР України №45 від 28.02.2008 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України №246/14937 від 25.03.2008 р.) «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцями СЗР України» (надлам - Інструкція №45), який перебував на військовій службі з 18.04.1994 р. по 18.04.2014 р.

2. Зобов'язати Відповідача (вул. Нагірна, 24/1, м. Київ, 04170) вчинити дії передбачені п.2 ст.15 Закону №2011, ст.9 Закону №2262, п.5.4.1 Інструкції №45 в частині перерахування одноразової грошової допомоги при звільнені військовослужбовця ОСОБА_1 (підполковнику запасу СЗР України (особистий номер НОМЕР_1) шляхом зарахування на картковий рахунок №0382004287, МФО 380333, код ЄДРПОУ 26296587 у філії АТ «Укрексімбанк», м. Київ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні Відповідача Військову частину №1410.

В судове засідання не з'явився представник Позивача, подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, в адміністративному позові зазначає про порушення Відповідачем положень Конституції України, Закону №2011, Закону №2262, Закону України «Про службу зовнішньої розвідки» (надалі - Закон №3160), Закону України «Про розвідувальні органи України» (надалі - Закон №2331), Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України, затвердженого указом Президента України №619/2006 від 17.07.2006 р. (надалі - Положення №619) щодо не проведення виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.

В судове засідання з'явився представник Відповідача, щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить в задоволенні позовних вимог відмовити із підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що виплата не проводилась у чіткій відповідності до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (надалі - Закон №1207), яким передбачено, що військовослужбовці військових формувань та правоохоронних органів України, які прибули з тимчасово окупованої території і виявили бажання (за наявності підстав) звільнитися з військової служби, звільняються з військової служби, у тому числі в особливий період, за наявних підстав, а при їх відсутності - у зв'язку із скороченням штатів, якщо вони звернулися з клопотанням про звільнення протягом трьох місяців після прибуття з тимчасово окупованої території.

В судове засідання не прибули представники Третьої особи, про час та місце були повідомлені належним чином, причини неявки в судове засідання не повідомили.

В зв'язку із неявкою в судове засідання представника Позивача та Третьої особи, та відсутністю потреби заслуховування свідка або експерта, суд, відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) перейшов до письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається із письмових пояснень Позивача, ОСОБА_1 перебував на військовій службі та проходив службу в органах державної безпеки України з 18.04.1994 р. по 18.04.2014 р.

Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України №293-ОС від 18.04.2014 р. «По особовому складу. По військовослужбовцях», у зв'язку з організаційно-штатними заходами, проведеними наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України №92/ДСК від 03.04.2014 р. та відповідно до Положення №619 з 03.04.2014 р. підполковника ОСОБА_1 зараховано в розпорядження директора 5 департаменту за пп. «б» п.44-1 зі збереженням розмірів встановлених додаткових видів грошового забезпечення, звільнивши зі займаних посад.

Наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України №297-ОС від 18.04.2014 р. Позивач був звільнений з військової служби за пп. «в» п.66 (у зв'язку із скороченням штатів) в запас Служби безпеки України з правом носіння військової форми одягу.

Листом №5/2/4698/Г від 28.08.2014 р. Відповідач, серед іншого, повідомив про неможливість здійснення виплати одноразової грошової допомоги.

Вважаючи, що Відповідачем було порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача в зв'язку із не перерахуванням одноразової виплати під час його звільнення, ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність Відповідача в судовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.8 Закону №3160 соціальний захист співробітників Служби зовнішньої розвідки України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Законів №2331 та №2011

В ч.1 ст.21 Закону №2331 визначено, що соціальний захист співробітників розвідувальних органів України та членів їх сімей, а також цивільних працівників, які уклали трудовий договір з розвідувальними органами України, гарантується законом.

Водночас, ст.1 Закону №2011 передбачає, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

В ч.1 ст.15 Закону №2011 (в редакції чинній на момент звільнення Позивача) визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону №2262.

Водночас, ч.2 ст.15 Закону №2011 (в редакції чинній на момент звільнення Позивача) зафіксовано, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону №2262 (в редакції чинній станом на момент звільнення Позивача) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Одночасно, порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України визначено в Інструкції №45.

Так, в п.5.4.1 Інструкції №45 передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за віком, за станом здоров'я, після закінчення строку контракту, у зв'язку із скороченням, за станом здоров'я, після проведення організаційних заходів, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби відповідно до законодавства.

Згідно із п.6.6.1 Інструкції №45 при звільненні військовослужбовців з військової служби грошове забезпечення виплачується їм до дня виключення наказом зі списків особового складу.

З матеріалів справи вбачається, що на день звільнення позивач мав вислугу 20 років.

Таким чином, суд погоджується із посиланням Позивача що у Позивача виникло право на отримання одноразової допомоги при звільненні у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з моменту прийняття наказу про звільнення (18.04.2014 р.).

При цьому, відповідач відповідно до п.6.6.1 Інструкції №45 Відповідач зобов'язаний був виплатити одноразову грошову допомогу разом із належним грошовим забезпеченням до дня виключення наказом зі списків особового складу.

Водночас, судом встановлено та сторонами не заперечується, що Позивачу не була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідач в судовому засіданні повідомив про відсутність правових підстав для виплати одноразової грошової допомоги, посилаючи на Закон №1207.

Відповідно до норм Закону №1207 одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, не виплачується військовослужбовцям, які станом на 16.03.2014 р. проходили службу на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і в установленому порядку не продовжили її проходження за межами тимчасово окупованої території України.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що станом на 16.03.2014 р. Позивач проходив службу з місцем дислокації в АР Крим.

Проте, відповідно до ч.ІІ Закону №1207 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Таким чином, суд приймає до уваги, що даний Закон набрав чинності 29.05.2014 р. (тобто після дати звільнення Позивача зі служби).

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України акти законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності, і не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Аналогічну позицію щодо незворотності дії нормативно-правових актів в часі зазначено і в рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. по справі №1-рп/99 «У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)».

За загальним положенням, встановленим цією статтею, закони та інші нормативно-правові акти (укази Президента, постанови Кабінету Міністрів, накази міністерств та держкомітетів тощо), не мають зворотної сили в часі, тобто не поширюються на поведінку, що мала місце /в той період, коли відповідний акт ще не був прийнятий або ще не набрав чинності.

Враховуючи, що Позивач був звільнений з військової служби 18.04.2014 р., суд дійшов висновку що ОСОБА_1 в той же день набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п.2 ст.15 Закону №2011, ст.9 Закону №2262, п.5.4.1 Інструкції №45. Таким чином, відмова Відповідача у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі Закону №1207, який набув чинності 29.05.2014 р. є протиправною.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд вважає, що належним способом захисту порушеного права Позивача є визнання протиправною відмови Відповідача у здійсненні виплати одноразової грошової допомоги Позивачу при звільненні з військової служби за пп. «в» п.66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас, оформленої листом №5/2/4698/Г від 28.08.2014 р.

Крім того, суд вважає за можливе зобов'язати Відповідача виплати Позивачу одноразову грошову допомоги при звільненні з військової служби за пп. «в» п. 66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас відповідно до п.2 ст.15 Закону №2011, ст.9 Закону №2262, п.5.4.1 Інструкції №45 шляхом перерахування коштів на картковий рахунок Позивача №0382004287, МФО 380333, код ЄДРПОУ 26296587 у філії АТ «Укрексімбанк», м. Київ.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною1 ст.6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.

Частиною 1 ст.11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Крім того, в ч.2 ст.72 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.

Керуючись положеннями ст.2, ст.17, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Служби зовнішньої розвідки України задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Служби зовнішньої розвідки України, оформлену листом№5/2/4698/Г від 28.08.2014 р., у здійсненні ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби за пп. «в» п.66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас відповідно до п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», п.5.4.1 наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України №45 від 28.02.2008 р. «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцями СЗР України».

3. Зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України розрахувати та виплати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за пп. «в» п.66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас відповідно до п.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», п. 5.4.1 наказу Голови Служби зовнішньої розвідки України №45 від 28.02.2008 р. «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцями СЗР України» шляхом перерахування коштів на картковий рахунок №0382004287, МФО 380333, код ЄДРПОУ 26296587 у філії АТ «Укрексімбанк», м. Київ

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін