ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
01 грудня 2014 року № 826/11699/14
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТТЕС» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НОТТЕС» (далі по тексту також – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту також – відповідач), в якому просило:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТТЕС» (код ЄДРПОУ 38978551), результати якої оформлені актом від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року»;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 28 березня 2014 року №941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року»;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року».
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги мотивовані тим, що дії ДПІ у Печерському районі щодо проведення звірки є протиправними, оскільки вчинені з порушенням встановленого порядку, а в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки викладені суб'єктивні та помилкові висновки щодо господарської діяльності ТОВ «НОТТЕС».
Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначав, що позовні вимоги стосовно протиправності дій по проведенню зустрічної звірки підприємства є необґрунтованими, оскільки проведення звірки є неможливим у зв'язку з відсутністю позивача за місцезнаходженням. Разом з тим, як додаткове підтвердження правомірності дій покликався на те, що Акт про неможливість проведення зустрічної звірки взагалі не створює для позивача жодних обов'язків, тому звернення з даним позовом відповідач вважає недоцільним.
Вирішуючи спір по суті суд виходив із наступного.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року», за результатами яких відповідачем складено акт від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року» (надалі – акт).
В ході вчиненні дій, спрямованих на проведення зустрічної звірки позивача, відповідачем не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «НОТТЕС» за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 138, 185 Податкового кодексу України (по тексту також - «ПКУ»). Також відповідачем встановлено, нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року та порушення ТОВ «НОТТЕС» вимог п. 45.2 ст. 45 ПКУ.
Водночас, зі змісту акту слідує, що підставою його складення слугувало неможливість вручення позивачу запиту про надання інформації від 21.03.2014р. № 14088/10/26-55-22-01.10 під час виходу працівників відповідача за податковою адресою ТОВ «НОТТЕС».
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду про наступне.
Згідно даних Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням позивача є наступна адреса: 01014, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, будинок 16. Записів щодо відсутності позивача за місцезнаходженням чи про повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, Єдиний державний реєстр не містить.
Відповідно до 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки.
У разі ненадання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, встановленою для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Таким повідомленням, відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, для податкового органу є повідомлення за формою № 18-ОПП.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення державному реєстратору відповідного повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. №19-ОПП (додаток 25).
Згідно пункту 45.2 статті 45 ПКУ податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
У відповідності із частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру та були внесені до нього вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, зі змісту акту про неможливість проведення зустрічної звірки встановлено, що запит про встановлення місцезнаходження платника податків, відповідно, був направлений до СУФР ДПІ - 28.03.2014 року, тобто в день складання акту звірки.
В сукупності вищевикладеного, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про неможливість провести зустрічну звірку позивача з посиланням на відсутність позивача за місцезнаходженням, є безпідставним.
Аналізуючи правомірність дій щодо проведення зустрічної звірки позивача суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно п.п.21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов’язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених н контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.
Правовий механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232 (далі - Порядок).
Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Крім того, відповідно до положень чинного законодавства, яке регулює порядок проведення зустрічних звірок, зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань (п.2 Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача на момент здійснення зустрічної звірки не проводилася.
Відповідно до п.3 Порядку, з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
При цьому, згідно пп.3.1. Методичних рекомендацій з метою забезпечення результативності та оперативності проведення зустрічної звірки орган ДПС – ініціатор повинен максимально чітко та повно навести у запиті інформацію щодо здійснених господарських операцій платника податків із суб’єктом господарювання та навести повний і чіткий перелік питань, дослідити які необхідно при проведенні зустрічної звірки для з’ясування реальності здійснених операцій та повноти їх відображення в обліку платника податків.
У акті та матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо надходження запиту від іншого органу державної податкової служби (ініціатора) про необхідність проведення зустрічної звірки позивача, що могло б розцінюватися як підтвердження розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань та, відповідно, як підстава для проведення зустрічної звірки позивача.
Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.
При цьому, згідно пп.3.3. Методичних рекомендацій, обов’язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС – ініціатора. Разом з тим, обов’язок направлення запиту на адресу суб’єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС – виконавця, в якому такий суб’єкт господарювання перебуває на обліку.
У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку (п.4 Порядку).
Відповідно до п.73.3. ст.73 Кодексу, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин, зокрема, у разі проведення зустрічної звірки. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.
Проте відповідачем не надано суду доказів направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідного запиту позивачу про надання інформації та її документального підтвердження, як того вимагають норми чинного податкового законодавства. Також не надані докази, що такий запит вручався позивачу шляхом його вручення під розписку його уповноваженому представнику.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність реального характеру здійснення господарських операцій ТОВ «НОТТЕС» за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року та визнання таких правочинів недійсними, з огляду про наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Згідно ч. 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).
Таким чином, головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом.
Крім того, згідно постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року, вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову н цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися па відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину і повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК Україні вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемною правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину.
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства посилаючись на їх нікчемність.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем не прийнято до увагу принцип презумпції правомірності правочину, визначеного на законодавчому рівні ст. 204 ЦК України.
Крім того, в силу положень ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.
У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб’єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.
З огляду на вищевикладене, доводи про недійсність правочинів позивача з його контрагентами є такими, що не носять правового підґрунтя.
Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що за наслідками аналізу положень додатку 3 до Методичних рекомендацій в зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки» не передбачено викладення інформації про реальність господарських операцій та укладених угод.
Висновки податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість, не передбачено чинним законодавством.
З урахуванням того, що податком органом фактично зустрічної звірки проведено не було, однак викладено судження що стосуються здійснення позивачем господарських правовідносин із його контрагентами, що не узгоджується з імперативними приписами чинного законодавства, суд дійшов до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТТЕС» (код ЄДРПОУ 38978551), результати якої оформлені актом від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року».
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 28 березня 2014 року №941/26-55-22-01 та зобов'язання Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Виходячи з аналізу положень статті 74 ПК України, інформаційна система «Податковий блок» повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її корегування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.
Чинне податкове законодавство виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.
Отже, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.
Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались, а дії відповідача по коригуванню задекларованих податкових зобов'язань податкового кредиту призвели до негативних правових наслідків (у вигляді зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту), суд дійшов висновку, що відповідачем порушено права та інтереси позивача, оскільки такі зміни несуть за собою податкові зобов'язання.
Відтак позовна вимога про зобов’язання вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01, є такою, що підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірність оспорюваних дій.
Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НОТТЕС» (код ЄДРПОУ 38978551), результати якої оформлені актом від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року».
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо внесення до інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформації на підставі акту від 28 березня 2014 року №941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року».
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з інформаційних баз даних АС «Податковий блок», АС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 28 березня 2014 року № 941/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НОТТЕС» (податковий номер 38978551), щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2013 року, січень, лютий 2014 року».
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А.Качур
Судове рішення № 42091723, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 01.12.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/11699/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: