Постанова № 42089587, 25.12.2014, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 0707/1756/2012

№ 1/303/4/14

Рядок стат. звіту - 3

ПОСТАНОВА

іменем України

25 грудня 2014 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В., при секретарі Фозекош І.І., з участю прокурора Гнідого О.Ю., захисника ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 А кв.6, фактично проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, в силу ст.89 КК України не судимого

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що знаходячись 24 березня 2010 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин на робочому місці на території водозабору «Ключарки», який підвідомчий Мукачівському міському комунальному підприємству «Мукачівводоканал» і розташований в с.Павшино, по вулиці Лісна, б/н Мукачівського району, на ґрунті особистих неприязних відносин, затіяв сварку з ОСОБА_4, в процесі якої, діючи умисно, з метою вбивства, кухонним ножем наніс два удари потерпілому ОСОБА_4 в область грудної клітки, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_4 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді множинних (не менше двох) проникаючих торакоабдомінальних колото-різаних поранень з ушкодженням лівого купола діафрагми, серцевої сорочки, наскрізних (2) поранень стінки правого шлуночка серця, що супроводжувався гострою внутрішньо-грудною кровотечею у ліву плевральну порожнину, з розвитком травматичного та гіповолемічного шоку, що і явилося безпосередньою причиною його смерті.

Після цього ОСОБА_2, впевнившись у тому, що ОСОБА_4 помер і бажаючи приховати сліди злочину, з шафи приміщення машиністів, яка розташована на території водозабору «Ключарки», взяв скляну банку з олією, облив тіло потерпілого в області грудей і підпалив, чим самим спричинив потерпілому ОСОБА_4 посмертні тілесні ушкодження у вигляді опіків ІІ-ІV ступеня приблизно 80% поверхні тіла з обвугленням шкірних покривів та підшкірної клітковини, розтріскуванням мяких тканин та евентрацією петель кишківника.

Дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікуються за ст. 115 ч. 1 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину не визнав та показав, що працює на водозаборі з 2003 року. Зранку 24.03.2010 року на велосипеді поїхав з дому на роботу на водозабірну станцію Ключарки, що знаходиться в с.Павшино. По дорозі зупинився в магазині в с.Павшино, де купив сигарети, після чого, десь біля 07.50 години, приїхав на роботу. ОСОБА_4 приїхав хвилин через пять. Вони прийняли зміну від ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розписалися в журналах. Біля 11 години ОСОБА_4 пішов хлорувати воду, хвилин за тридцять повернувся та сказав, що йде прибирати територію. Біля 12.30 години він виходив покурити, та бачив, як ОСОБА_4 порався біля вуликів. Він повернувся у сторожку та задрімав, прокинувся біля 14 години, зробив розчин хлорки та поніс його до 3 свердловини. Біля вуликів побачив ОСОБА_4, який лежав обличчям вниз, а навколо нього горіла трава. Він підійшов ближче і побачив, що у ОСОБА_4 обгорів одяг і він не подає ознак життя, тоді повернувся у сторожку та зателефонував на водозабір Чернишевського, де повідомив про те що трапилося.

Про причину смерті дізнався від працівників міліції, а покази на досудовому слідстві про те, що він убив ОСОБА_4 писав під диктовку та під фізичним та психологічним тиском працівників міліції.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він не бачив як батько того дня йшов на роботу. 24 березня 2010 року приблизно в обід йому передзвонили працівники міліції та повідомили, що його батько помер на роботі від серцевого нападу, після цього він одразу поїхав на роботу до батька, куди приїхав близько 14-15:00 години, але на місці події вже нічого не побачив, пізніше експертизою було встановлено, що його батька було вбито. Через деякий час в міліції йому повідомили, що його батька вбив напарник. ОСОБА_2 він знає як співпрацівника покійного батька та людину, яка інколи зловживає алкогольними напоями і як наслідок стає агресивним. Про те, чи брав його батько з собою на роботу алкогольні напої йому не відомо, також йому не відомо чи вживав батько того дня алкоголь і з ким. Ніякі особисті речі батька він не забирав, у його шкафчик не заглядав.

Потерпіла ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_4 був її батьком, якого востаннє бачила, коли той йшов на роботу. Батько ніколи не приходив з роботи пяним, однак міг трохи випити, у нього не було ворогів. 22 березня 2010 року її чоловік поїхав в м.Київ встановити сантехніку, а 24.03.2010 року ранком повернувся. Вона його зустріла на вокзалі в м. Мукачево, після чого вони пішли на ринок купили дитині одяг, на таксі поїхали в с.Бобовище, де в знайомого купили пральну машину і привезли додому в с. Шенборн. ОСОБА_8 після 15 години їм повідомили, що на роботі помер її батько.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що померлий був її чоловіком. Того дня він пішов на роботу, в нього була їжа та 200 грамова пляшка горілки. Їі чоловік ні з ким не конфліктував, вживав алкогольні напої дуже рідко, при цьому ніколи не напивався.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що точно не пригадує якого дня її чоловіку подзвонив дільничний та попросив приїхати у водозабор в якості понятого, а так як вона вміє читати та писати, то вона поїхала разом з чоловіком. Коли вони приїхали на місце події, то там були судмедексперти та працівники міліції, які розяснили їм їхні права, потерпілих і підсудного там не було. Погода була суха без дощу. На місці події вона бачила участки обгорілої трави з лівої сторони. Працівники міліції оглядали територію, перевіряли чи хтось посторонній міг проникнути на територію водокачки, шукали ніж, яким було скоєно злочин та оглядали різні предмети на наявність відбитків пальців. Чи були на території водокачки вулики вона не памятає та не памятає чи вилучали працівники якісь речі, їм показували якусь брудну тряпку. Після цього вона прочитала вголос та підписала протокол і їх відпустили.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що йому подзвонив участковий та попросив прийти в ліс біля с. Павшино, де знаходиться водокачка, в якості понятого. Коли вони разом з дружиною туди прийшли, то там були працівники міліції, які розяснили їм їхні права та пояснили, що вони в якості понятих мають дивитися за діями міліціонерів. Того дня була хороша погода, дощу не було. Працівники міліції ходили по території водокачки, шукали знаряддя вбивства, фотографували різні місця події в тому числі обгорілу траву, огорожу, сторожку, піднімалися на огорожу, оглядали кущі та прилеглу до огорожі територію. Після цього його дружина прочитала вголос та підписала протоколи за себе і за нього і їх відпустили.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що точної дати не пригадує, коли його забрали з роботи на водокачку для участі в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події з участю підсудного ОСОБА_2, де останній показував на манекені з допомогою палиці в якості ножа як саме він вчинив злочин, як саме вдарив ножем потерпілого, показав, що вдарив потерпілого ножем один раз. При цьому на нього кричали, він був у наручниках. Чи показував ОСОБА_2, що між ним та потерпілим перед тим була суперечка він не памятає. Увесь період під час відтворення він не відходив. Працівники міліції ОСОБА_2 не змушували нічого показувати він показував все добровільно, як бив, куди викинув ніж, але про підпал нічого не казав. Весь процес відтворення фіксувався за допомогою відео та протоколом, який він в кінці підписав. Відео під час відтворення не виключалося, принаймні він цього не бачив, ніякі предмети не вилучалися. Коли вони зайшли в приміщення (сторожку), то у звязку з тим, що там було багато людей він зайшов лише на 3 метри і можливо він щось не почув чи не побачив.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що точної дати не пригадує, коли йому подзвонили та повідомили, що у них на водокачці сталася надзвичайна подія. Після того як вони з директором туди приїхали, то там був змінний машиніст та ОСОБА_2 Коли вони туди вийшли, то побачили обгорілий труп на траві (трава обгоріла на метрів 40-50 в радіусі) в якого були вивернуті кишки, біля нього лежали граблі, які трохи обгоріли та відро, яке значно більше обгоріло. При цьому звернув увагу, що трава під трупом не була пошкоджена вогнем. На їх запитання ОСОБА_2 відповідав спокійно, але трішки схвильовано від того, що сталося, ознак спяніння не було видно, ОСОБА_2 казав, що він нічого не знає, оскільки лежав в кімнаті і нікуди не виходив, а тому нічого не бачив, коли він звідти вийшов, то побачив на траві труп, після цього він подзвонив на станцію на Чернишевського машиністу, а потім диспетчеру, вони викликали швидку та міліцію. Разом із швидкою та міліцією приїхав і криміналіст. Після цього вони погрузили труп в машину, яка поїхала в морг. ОСОБА_2 того дня вони залишили продовжувати працювати. На наступний день їм стало відомо, що це не нещасний випадок, а вбивство. ОСОБА_2 він знав як робітника у якого не було ніяких дисциплінарних стягнень, нічого погано сказати про нього не може, проте міг із старшими на «ти».

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні показав, що йому подзвонив ОСОБА_2 та сказав, що ОСОБА_9 помер, на що він сказав йому, щоб той дзвонив у диспетчерську, ОСОБА_2 говорив нормальним спокійним голосом, а він у свою чергу і не питав при яких обставинах загинув ОСОБА_9, так як останнього він взагалі не знав, а з ОСОБА_2 йому доводилося лише кілька разів чергувати. ОСОБА_2 він знав як нормальну людину, яка виконує свої обовязки та у випадку чого помагає по роботі, у пяному вигляді останнього він ніколи не бачив та не бачив щоб він колись з кимось випивав. Декілька разів вони косили траву на роботі, але скошену траву не спалювали, бо це їм заборонено, оскільки та територія відноситься до санітарної зони. На роботі у них є ножі, які в них там завжди лежать.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 24 березня 2010 року вранці з ОСОБА_5 здавали зміну ОСОБА_4 та ОСОБА_2. Того дня він пішов з роботи трохи скоріше, тому їх не бачив. Свідком вбивства він не був. При цьому додав, що на територію водозабору на його думку могли б потрапити через огорожу сторонні особи.

Свідок ОСОБА_15 показав, що тримає вулики на території водозабору станції Ключарки, навідувався туди раз-двічі на місяць. Підсудного та покійного ОСОБА_4 знав, але відносно. Пяних їх не бачив, одного разу відчув від підсудного запах алкоголю, і зробив йому зауваження. 25.03.2010 року приїжджав на водозабор, і йому повідомили, що там сталося вбивство. Проте на територію тоді не заходив, і тому нічого не бачив.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що померлий ОСОБА_4 був його тестем, з яким у них були нормальні відносини, хоч і траплялися якісь конфлікти. В день коли тесть помер він повернувся з м. Києва, на вокзалі його зустріла дружина, а близько 16 години їм повідомили, що ОСОБА_4 помер на роботі і його відвезли у морг.

Свідок ОСОБА_17 показав, що працює машиністом на водозаборі. Доводилося працювати із різними машиністами, в тому числі із підсудним. З ним чергував дві зміни. В роботі підсудний ОСОБА_2 поводився нормально. Біля нього на робочому місці ОСОБА_2 не вживав алкоголь. Потерпілий якого також знав, не був агресивний. Свідком події він не був.

Свідок ОСОБА_8 показав, що підтримує показання дані ним на досудовому слідстві, тепер вже не памятає точно дати, але в той день, коли вбили ОСОБА_4 бачив ОСОБА_2 по вул. Головній в Шенборні до обіду. Він іхав на велосипеді в напрямку дому. На велосипеді була також сумка базарка з полосками, у ній щось було. Був одягнутий у куртку зеленого кольору, «хакі». Йому здалося, що ОСОБА_2 був чимось дуже наляканий. Також він бачив як ОСОБА_2 заходив у свій двір.

Свідок ОСОБА_18 показала, що точної дати не пригадує, коли разом з сусідкою Катею поверталися із псавтирі за покійним ОСОБА_4 і коли проходили біля будинку ОСОБА_2, то було чути запах горілої одежі. Про обставини вбивства ОСОБА_4 їй нічого не відомо, свідком не була.

Свідок ОСОБА_19 показав, що на ММКП «Мукачівводоканал» йому доводилося працювати із різними машиністами, у тому числі і з підсудним. Про події, які відбулися 24 березня 2010 року, йому стало відомо від напарника, який повідомив, що ОСОБА_4 палив траву та згорів. Ворота постійно замкнені, і територія водозабору огороджена високим забором до двох метрів. Вся територія освітлюється. Він заступив на зміну після ОСОБА_2, який в той день був одягнутий в чорну шкіряну куртку.

Свідок ОСОБА_20 показав, що працює на водоканалі, підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були його колегами. У березня 2010 року (числа не памятає), до нього додому на велосипеді приїхав потерпілий ОСОБА_4 та привіз йому кущі малини, після чого поїхав на роботу. Алкоголь вони не вживали. Після обіду йому зателефонував колега та сказав, що ОСОБА_4 помер. Він відразу ж поїхав на водоканал, ворота йому відчинив підсудний ОСОБА_2. Він був збуджений, не міг пояснити, що трапилося. Одягнений був у кофті та синіх штанах. Пояснив, що коли ніс хлорку до 3 свердловини і побачив ОСОБА_4, який лежав на землі. Вони вдвох пройшли на територію водозабору, і біля вуликів він побачив ОСОБА_4, який лежав на животі, а навколо нього горіла трава, лежали граблі. Йому здалося дивним положення померлого. Також обгорілою була і частина тіла ОСОБА_4, місцями біля нього продовжувала тліти трава. Коли зайшов у приміщення сторожки, то обстановка там була звичайна, не порушена, речі ОСОБА_4 висіли на вішалці.

Також показав, що на водозабір не може зайти непоміченою стороння людина так як територія повністю огороджена, зайти можна тільки через ворота, які знаходяться біля сторожки. Також показав, що у нього на роботі була банка з під майонезу обємом, здається як півлітрова, у якій знаходилося біля 200 грам соняшникової олії. Коли він заступив на чергування 28.03.2010 року, то виявив, що банка на місці, однак олії у ній не було, хоча напередодні, а саме 16 числа, коли здавав чергування, вона точно була.

Свідок ОСОБА_21 показала що того дня зранку підсудний зайшов до магазину і купив сигарети. Він був одягнений в чорну, балоневу куртку та джинси. Після цього підсудного більше не бачила.

Свідок ОСОБА_22 показав що на водозаборі Ключарки працює з 1998 року. 24 березня 2010 року не працював, тому про події, які відбувалися того дня йому нічого не відомо. Територія водозабору становить близько 5 гектарів і загороджена бетонним парканом висотою до 2 метрів. На території водозабору ворота постійно закриті, однак не має ніяких матеріальних цінностей. Також він чув від ОСОБА_20, що із його шафи зникла олія. Вийти із території водозабору можна через калітку, на якій висить ланцюг із саморобним навісним замком. Прийшов на водозабор зранку 25 березня 2010 року, ОСОБА_2 був схвильований, одягнутий був в курточку темну, джинси та чоботи.

Свідок ОСОБА_23 показав, що працює на посаді начальника відділу охорони праці в Мукачівводоканал. Підсудного ОСОБА_2 знає візуально, коли проводив навчання з питань охорони праці. В той день йому передзвонив головний інженер і повідомив, що на водозаборі Ключарки виявлено труп машиніста ОСОБА_4 Він відразу поїхав на місце події. Коли приїхав, то там вже були працівники міліції та швидка допомога. На території водозабору горючих речовин не мало б бути. Територія водозабору огороджена забором висотою до 2 метрів, тому досить складно потрапити туди, щоб ніхто не помітив.

Свідок ОСОБА_24 показала, що працювала завклубом у с.Шенборн. Про події, які відбулися 24 березня 2010 року їй нічого не відомо. По селу говорили різні чутки про підсудного, але особисто не бачила, щоб той був агресивний. Декілька разів бачила підсудного в стані алкогольного спяніння. Очевидцем вбивства не була.

Свідок ОСОБА_25 суду показала, що працює на посаді слідчого міліції та розслідувала дану справу. Факт алкогольного спяніння встановила зі слів підсудного, однак документально факт спяніння ОСОБА_2 у момент скоєння злочину доведений не був. Також вона проводила відтворення обстановки та обставин події з підсудним. На пропозицію розповісти про обставини справи ОСОБА_2 розповідав та показував, що померлий ОСОБА_4 заставляв його робити роботу, між ними сталася сварка, в ході якої підсудний вирвав у ОСОБА_4 з руки ніж і наніс останньому кілька ножових ударів. Потім підсудний вилив на ОСОБА_4 певну легкозаймисту речовину, як показала експертиза, то була олія, та підпалив труп. ОСОБА_2 вказав куди викинув ніж, однак цей ніж не було знайдено. До підсудного не застосовувалося фізичне насильство, на відтворенні були поняті, які бачили, що ніякого насильства відносно підсудного не було. Відносно зупинки відеозапису під час відтворення обставноки та обставин події пояснила, що то експерти передавали один одному камеру. Матері ОСОБА_2 вона повідомила, що йому потрібен захисник, однак так як необхідно було проводити слідчі дії, після обіду вона викликати захисника ОСОБА_26. Записи з відеокамер банкомату в с. Павшино не вилучалися, оскільки коли зверталися в службу безпеки, цей банкомат не працював, були виключені світлофори. Від ОСОБА_2 було вилучено дві куртки пятниста та чорна, які були надані експерту.

Свідок ОСОБА_27 пояснив суду, що приймав участь у розслідуванні кримінальної справи відносно ОСОБА_2, який свою вину визнав, був присутній, коли той писав явку з повинною, яку написав добровільно, тиск на нього не чинився, при цьому не бажав мати захисника, відбирав пояснення у підсудного у райвідділі. Той давав пояснення добровільно, до нього ніхто не застосовував будь-якого насильства.

Свідок ОСОБА_28 показав, що він особисто заповнював протокол явки з повинною у кабінеті ОСОБА_27. Дані в протокол заносив зі слів ОСОБА_2, який все розповідав спокійно, скарг не заявляв, захисника не просив, ніхто до нього заборонених методів дізнання чи будь-якого насильства не застосовував. Відносно дати у протколі отримання явки з повинною зазначив, що міг помилитися, а тому можливо і сам виправив.

Свідок ОСОБА_29 показав, що памятає як у 2009-2010 році на насосній станції виявлено труп людини. Наступного дня при розтині було виявлено, що це вбивство. Того ж дня був доставлений ОСОБА_2 до відділку. Наступного дня було відтворення обстановки та обставин події, ОСОБА_2 була написана явка з повинною, при отриманні якої він ніби був, яку підсудний давав начебто добровільно. При відтворенні він особисто був присутній, під час якого ОСОБА_2 розповідав, що ОСОБА_4 заставляв його косити, внаслідок цього між ними виникла суперечка. Перед цим, як він розповідав, вони вживали горілку. Під час відтворення тиск на ОСОБА_2 не чинився, проводилася відеозйомка, однак не знає чи зупинялася вона.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що приймав участь у відтворенні, хоча був за воротами. Чи був захисник не бачив. Відтворення проводилося нормально, спокійно, ніхто підсудного не бив. Також він виїжджав на місце події. Коли приїхали на місце події, підсудного там не було. Особи, які там чергували, розповідали, що ніхто не може потрапити на територію водозабору, так як там висока огорожа. Фізичне насильство до підсудного не застосовувалося. Не памятає чи пропонували йому шукати ніж. На території, яка входить в зону його діяльності, є декілька відеокамер, однак не памятає, чи були вони в той час.

Свідок ОСОБА_31 показав, що був присутній при відтворенні, далі здійснював супровід справи. За підозрою у вбивстві було затримано ОСОБА_2, який під час відтворення показував, як наносив удари на манекені, куди викинув ніж. Всі дії показував добровільно, в присутності захисника, проводилася відеозйомка, яку здійснював ОСОБА_32.

Свідок ОСОБА_32 показав, що брав участь у відтворенні обставновки та обставин події в якості експерта криміналіста. Проводив фотозйомку. Під час відтворення ОСОБА_2 показував як наніс удари ножем, куди його викинув. При цьому були присутні захисник та поняті. Відносно нього тиск не чинився.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_33 показав, що проводив розтин тіла ОСОБА_4. При дослідженні було виявлено 2 колото-різані рани, що стали причиною смерті. Труп був з наявними опіками тіла, які виникли після смерті. Візуально виявити рани було не можливо. Час смерті визначити неможливо, оскільки трупні плями збереглися ферментарно, тобто вони візуально невидимі. Можливо визначити дату, і то приблизно. Також може сказати, що опіки у потерпілого внаслідок дії відкритого полумя. Не знає, чи могло 120-130 грам олії розвести полумя, але думає, що ні.

Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_35 відмовилися давати показання на підставі ст. 63 Конституції України.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_36, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що той працював машиністом на водоканалі. 24.03.2010 року працював на водозаборі «Чернишевського». Після 14 години його подзвонив ОСОБА_2, який питав як подзвонити майстру ОСОБА_16 та повідомив, що помер ОСОБА_4 - спалюючи траву обгорів (т. 1 а.с. 78-80).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_16 вбачається, що той працював на посаді майстра Мукачівводоканалу. У його віданні є 5 водозаборів, один з яких Ключарківський на території с.Павшино. 24.03.2010 року він перебував на водозаборі на вул.І.Франка в м.Мукачево, йому зателефонували на мобільний та повідомили про смерть ОСОБА_4. Вони з ОСОБА_1 відразу поїхали в с.Павшино. Коли приїхали, то побачили підсудного ОСОБА_2, який пояснив, що о 14 годині він хотів обідати та став шукати ОСОБА_4, якого знайшов біля вуликів. При цьому ОСОБА_2 був розгубленим, в неадекватному стані (т. 1 а.с. 67-69) .

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що той працював машиністом водозабору Ключарки. 24.03.2010 року він здав зміну ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Того дня на роботу першим прийшов підсудний, хвилин через 5 також на велосипеді приїхав ОСОБА_4. В чому був одягнутий ОСОБА_2, не звернув увагу, у що перевдягався на роботі та яким ножем користувався також не знає. В роботі машиністи не використовують паливно-мастильні матеріали, окрім хлорки (т. 1 а.с. 81-83).

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_37 вбачається, що його запросили в село Павшино бути понятими при відтворенні з підсудним. Підсудний розповідав, що посварився з померлим, так як останній заставляв його працювати, після чого наніс тому удари ножем в серце. Також на відтворенні підсудний показував, як та куди він наносив удари ножем, а також пояснював, що якоюсь прозорою рідиною поливав з пляшки, яку узяв з хлораторної, труп, пляшку кинув в сторону трупа, після чого його підпалив. Також розповідав, що ніж викинув за огорожу. Підсудного не примушували давати покази, він розповідав все добровільно (т. 3 а.с. 45-47).

Дослідивши усі докази по даній кримінальній справі, суд приходить до такого висновку.

За змістом норм КПК України (1960 року) досудове слідство в кримінальній справі має бути проведено в точній відповідності із законом, - прокурор та слідчі зобов'язані вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, її належного спрямування, забезпечення прав усіх учасників справи. Предметом доказування в кримінальній справі у відповідності до ст.64 КПК України(1960 року) є: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, характер і розмір шкоди, заподіяної злочином тощо.

Разом з тим, в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» звернено увагу судів на те, що згідно з вимогами ст. 323 КПК України в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.

Згідно п.8, 10 Постанови ПВС України № 2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. При цьому повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду можливе як за клопотаннями учасників процесу, так і з ініціативи суду.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Разом з тим, п.9 цитованої Постанови ПВС України визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише тоді, коли неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

Також в п.9 цієї Постанови ПВС України звернено увагу судів на те, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.

З матеріалів справи вбачається, що під час досудового слідства не було встановлено часу смерті потерпілого ОСОБА_4, більш того, таке питання органом досудового розслідування не ставилося перед експертами (т. 2 а.с. 36, 39-43). В судовому засіданні без призначення додаткової судово-медичної експертизи ця неповнота досудового слідства усунута бути не може. При цьому, під час судового розгляду клопотання про призначення такої його учасниками не заявлялося.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 26.03.2010 року ОСОБА_2 вказав, що після нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 він облив тіло потерпілого рідиною, яка містилася в пластиковій пляшці і яка знаходилася в хлораторній (т.1 а.с. 161-173).

Натомість, органом досудового розслідування не встановлювалося, що це була за рідина.

Також органом досудового розслідування не встановлено яким чином відбулося загорання трупа.

Згідно висновку пожежно-технічної експертизи № 720 від 19.04.2010 року джерелом виникнення пожежі могло б викоритовуватися як малокалорійне джерело (сірник, недопалок, гніт), так і засоби, що викликать потужни вогневий імпульс (термітні суміші, піротехнічні вироби, легкозаймисті чи горючі речовини ЛЗР чи ГР), проте органом досудового слідства так і не було встановлено, що було джерелом виникнення пожежі на території водозабору в с. Павшино.

Крім того, з місця події не вилучалися залишки від обгорівшої пляшки, не зясовувався хімічний склад залишків у ній.

Так само як і не встановлювалося чи відповідає хімічний склад речовини на одязі потерпілого, хімічному складу залишків речовини, яка містилася у банці, яка була вилучена з місця події.

Також органом досудового слідства не виявлено та не вилучено пляшку з-під горілки, сумку з продуктами харчування, які за показаннями потерпілої ОСОБА_9 24.03.2010 року ОСОБА_4 узяв на роботу, велосипед, на якому потерпілий приїхав на роботу. Не вилучалися також граблі, відро, з якими працював потерпілий ОСОБА_4 Хоча на цих предметах могли міститися сліди злочину, і які могли істотно вплинути на зясування фактичних обставин справи. Органом досудового розслідування не встановлено, час, місце, з ким та при яких обставинах вживав спиртне. Хоч відповідно до висновку експерта № 11/2010 від 29.03.2010 року у трупній крові ОСОБА_4 було виявлено 2,35 проміле алкоголю, що відноситься до середнього ступеня алкогольного спяніння. Також органом досудового слідства не встановлювалось кількість горілки, вживання якої призводить до середнього ступеня алкогольного спяніння.

Крім того, не було знайдено знаряддя злочину ніж, а як вбачається з матеріалів справи органом досудового розслідування не вживалося заходів для пошуку такого на території водозабору, окрім місця, що вказав під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_2 При цьому прокурор в судовому засіданні висловив свою думку, щодо того, що ніж міг бути викинутий і у один з резервуарів з водою, які знаходяться на території водозабору.

Також з матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколу обшуку одяг ОСОБА_2 було вилучено 30 березня 2010 року, а згідно постанови про призначення судово-імунологічної експертизи від 29 березня 2010 року вже тоді був наданий цей одяг експертам.

Крім того, органом досудового розслідування не було встановлено одяг, в якому був в день скоєння злочину одягнутий ОСОБА_2, не перевірені показання свідка ОСОБА_8, який бачив ОСОБА_2 24.03.2010 року біля 10-12 години в с. Шенборн по дорозі до свого дому на велосипеді та з сумкою.

З вищезазначеного слідує, що досудове слідство в даній справі проведено однобічно, поверхово та неповно і наявність суперечливих доказів не дає можливості зробити категоричний висновок про винність підсудного ОСОБА_2, а відтак є необхідним проведення додаткових слідчих та оперативних дій з метою встановлення істини у справі, проведення відтворення обстановки та обставин події для визначення хронології подій, встановлення точного часу вчинення злочину; проведення повторної судово-медичної експертизи; провести комплекс слідчих дій з метою перевірки версії підсудного про те, що можливість потрапляння сторонньої особи на територію водозабору; здійснити всебічну перевірку показів свідка ОСОБА_8, встановлення інших очевидців події, а також інших слідчих дій, у проведені яких виникне необхідність для встановлення істини по справі.

Крім того, під час додаткового розслідування також підлягають до ретельної перевірки та відповідної оцінки показання ОСОБА_2 про те, що під час отримання від нього явки з повинною застосовувалося до нього фізичний та моральний тиск з боку працівників міліції, а відтворення обстановки та обставин події з його участю проводилось з порушенням вимог кримінально-процесуального закону; проте під час цього до нього застосовувалося насильства та примус, і для цього відеозйомка зупинялася. Крім цього, згідно висновку експерта № 19/13-75 від 05.11.2014 року на касеті з відеозаписом проведеного відтворення обстановки та обставин події від 26.03.2014 року присутні ознаки електронного монтажу.

Також з матераілів справи вбачається, що при розясненні прав підозрюваному ОСОБА_2 26 березня 2010 року останній заявив про своє бажання мати захисника (т. 1 а.с. 143-144). Того ж дня старшим слідчим СВ Мукачівського РВ УМВС України ОСОБА_25 було призначено ОСОБА_2 захисника ОСОБА_26 (т. 1 а.с. 146). За його участі і було проведено відтворення обстановки та обставин події від 26.03.2010 року. Натомість, 26 березня 2010 року родичі ОСОБА_2 уклали угоду про його захист із захисником ОСОБА_1, якого слідча ОСОБА_25 допустила до участі у справі постановою від 26.03.2010 року. З цього випливає, що органом досудового слідства було порушено право на захист підозрюваного ОСОБА_2

Без з'ясування вищезазначених обставин об'єктивна оцінка показань підсудного є неможливою. Між тим їх спростування або підтвердження має істотне значення для встановлення фактичних обставин справи.

Отже, з урахуванням функцій покладених державою на органи досудового слідства у проведенні слідчих та інших процесуальних дій, спрямованих на збирання, дослідження, перевірку, оцінку та використання доказів, необхідних для встановлення істини в справі, які не повноважений здійснювати суд, тому дана справа підлягає направленню на додаткове розслідування.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 281 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 115 ч. 1 КК України повернути прокурору Мукачівського району для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.

На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом семи діб з моменту її проголошення.

Головуюча О.В.Гутій