Ухвала суду № 42089412, 05.12.2014, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа 216/7133/14-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2014 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бутенко М.В.

при секретарі Кузь А.Ю.,

за участі:

прокурора Сокальського Т.М.,

захісника-адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 42014040770000042 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженому, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого генеральним директором ПАТ Криворізький турбінний завод «Констар», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Незалежності України, 5/136, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 ч.1 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, працюючі, відповідно до контракту від 28.04.2011 року на посаді генерального директора Публічного акціонерного товариства «Криворізький турбінний завод «Констар»» (код ЄДРПОУ 13461621), далі за текстом - ПАТ «Констар», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Окружна, 127, займаючи, відповідно до статуту ПАТ «Констар», посаду повязану із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обовязків, зокрема, повязану із вирішенням всіх питань, повязаних з управлінням поточною діяльністю ПАТ «Констар», відкриттям рахунків у банківських установах, а також розпорядженням майном та коштами ПАТ «Констар», тобто будучи службовою особою, достовірно знаючи про наявність в період часу з травня 2014 року по липень 2014 року заборгованості перед працівниками підприємства із заробітної плати, скоїв умисний злочин проти трудових прав громадян за наступних обставин.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, як і ст. 15 Закону України «Про оплату праці» закріплює положення про те, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до п.3.19 колективного договору ПАТ «Констар» за 2011 рік, заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів: першу частину до 22 числа поточного місяця, другу до 7 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Однак, генеральний директор ПАТ «Констар» ОСОБА_2, достовірно знаючи про наявність заборгованості перед працівниками підприємства із заробітної плати станом на 11.09.2014 року за травень 2014 року в сумі 101 029,76 грн., за червень 2014 року в сумі 1 329 828,84 грн., за липень 2014 року в сумі 1 531 326,49 грн., в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, здійснюючи загальне керівництво фінансово-господарською діяльністю підприємства, умисно допустив використання грошових коштів, наявних на розрахункових рахунках підприємства №26009302057301 відкритому в ПАТ «ПтБ», №26001095105001 відкритому в ПАТ «ОСОБА_3 кредит», на сплату за поковки постачальнику «Галіон-Україна», на сплату за енергоносії, здійснення інших платежів, повязаних з діяльністю підприємства, виплат на відрядження та придбання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 12 304 300 грн., таким чином, безпідставно не виплативши нараховану до сплати заробітну плату працівникам ПАТ «Констар» в сумі 3 025 185, 09 грн. за травень-липень 2014 року, в т.ч. начальнику бюро відділу зарплати бухгалтерії ПАТ «Констар» ОСОБА_4 в сумі 9 961, 02 грн., касиру фінансового відділу ПАТ «Констар» ОСОБА_5 в сумі 3 346, 01 грн., начальнику бюро маркетингу ПАТ «Констар» ОСОБА_6 в сумі 2 061, 02 грн., оператору компютерного набору ПАТ «Констар» ОСОБА_7 в сумі 2 510, 89 грн., спеціалісту з соціальних питань ПАТ «Констар» ОСОБА_8 в сумі 2 858, 32 грн., бухгалтеру ПАТ «Констар» ОСОБА_9 в сумі 5 278, 77 грн., тобто більш ніж за 1 місяць, при цьому маючи реальну можливість її сплати.

В судовому засіданні захисник заявив клопотання щодо звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 в порядку ст. 48 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання, суду пояснив, що під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження заборгованість по заробітній платі за період з квітня по липень виплачена у повному обсязі, що підтверджується відповідними довідками та заявами потерпілих. Крім того, захисник зазначив, що злочин, у вчиненні яких обвинуваться ОСОБА_2 є злочином невеликої тяжкості, раніше ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався, с 01.10.2013р., згідно довідки № 5-120/2244 від 03.12.2014 року заборгованість по заробітній платі за квітень-липень 2014 року погашена у повному обсязі.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника, надав суду пояснення щодо обставин викладених у клопотанні.

Прокурор проти заявленого захисником клопотання не заперечував, суду пояснив, що дійсно, відповідно до представлених документів свідчать про усунення за подіяної шкоди, шляхом погашення заборгованості по заробітній платі у повному обсязі за період, що інкримінується обвинуваченному. Зазначений факт підтверджує що вчиненє ОСОБА_2 діяння втратило суспільну небезпеку, а відтак клопотання захісника підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши захисника, обвинуваченого ОСОБА_2, захісника, прокурора, та приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України - ч.1 ст.175 КК України є злочинами невеликої тяжкості, раніше ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався, відповідно до представлених суду доказів : довідки та заяв потерпілих, заборгованість по заробітній платі виплачено.

Відповідно до ст. 48 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною, суд вважає необхідним закрити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 175 ч.1 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.48 КК України, ст. 284 ч.2 п. 1, КПК України (2012), -

УХВАЛИВ:

Звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.175, КК України, у зв'язку з тим, що діяння в якому обвинувачується ОСОБА_2 втратило суспільну небезпеку, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.2ст.191 КК України - закрити.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя М.В. Бутенко