Рішення № 42089008, 01.10.2014, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/2078/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"01" жовтня 2014 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління Держземагенства в Іршавському районі Закарпатської області, ТОВ «Моя земля», де третя особа: Іршавська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів та третьої особи про визнання права власності на спадкове нерухоме майно земельну ділянку площею 1,08 га, розташовану в с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 032557, виданим 23 липня 1999 року Греблянською сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 244; - земельну ділянку площею 0,4318 га, розташовану на території Греблянської сільської ради, Іршавського району, Закарпатської області, передану для: присадибної ділянки № 1 0,1300 га, для ведення особистого підсобного господарства № 2 0,1023 га, № 2 «а» - 0,1337 га та № 2 «б» - 0,0658 га, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК № 005-14199, виданим 16 жовтня 1997 року Греблянською сільською радою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 199.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що її мати ОСОБА_2 померла 29 грудня 2010 року та після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить закінчений будівництвом житловий будинок з надвірними спорудами під № 6 у с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області, на який вона отримала у Іршавській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом та земельні ділянки, а саме: площею 1,08 га, розташованої в с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 032557; площею 0,4318 га, розташованої на території Греблянської сільської ради, Іршавського району, Закарпатської області, передану для: присадибної ділянки № 1 0,1300 га, для ведення особистого підсобного господарства № 2 0,1023 га, № 2 «а» - 0,1337 га та № 2 «б» - 0,0658 га, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК № 005-14199. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані земельні ділянки нотаріус відмовила з тих підстав, що земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери. Оскільки подати заяву про присвоєння кадастрового номеру може лише власник земельної ділянки, яким була її мати, а на даний час матері немає в живих, то успадкувати вказані земельні ділянки можливо лише в судовому порядку. Позивач вступила у фактичне володіння спадковим майном після смерті матері, факти оспорювання її права власності на це майно відсутні.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позову підтримала та просить позов задовольнити.

Представники відповідачів управління Держземагенства в Іршавському районі Закарпатської області та ТОВ «Моя земля» в судове засідання не з»явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що стверджується розписками про отримання ними судових повісток, а тому, суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Представник третьої особи Іршавської державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явилася, однак, подала суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, в заяві зазначила, що доповнень та заперечень по справі не має.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні належними доказами, позивач являється єдиною спадкоємицею і відноситься до кола спадкоємців за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, вступила у фактичне володіння спадковим майном, звернулася до Іршавської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про на спадщину за заповітом на житловий будинок № 6 в с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області.

Про те, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2, стверджено свідоцтвом про її народження (а.с. 7).

Про зміну прізвища позивача після укладення шлюбу на Антолик, стверджено свідоцтвами про укладення шлюбу (а.с. 8).

Смерть матері позивача ОСОБА_2 29 грудня 2010 року, стверджено свідоцтвом про смерть (а.с. 6).

Про наявність спадкового майна, а саме: земельної ділянки площею 1,08 га, розташованої в с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, та земельної ділянки площею 0,4318 га, розташованої на території Греблянської сільської ради, Іршавського району, Закарпатської області, переданої для: присадибної ділянки № 1 0,1300 га, для ведення особистого підсобного господарства № 2 0,1023 га, № 2 «а» - 0,1337 га та № 2 «б» - 0,0658 га, стверджено державними актами на право приватної власності на землю (а.с. 4-5).

Як вбачається із постанови завідуючої Іршавською державною нотаріальною конторою, остання 23 травня 2014 року відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 з тих підстав, що не надано витягу з державного земельного кадастру на спадкові земельні ділянки з присвоєнням кадастрового номеру.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частина перша статті 1223 ЦК України визначає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно пункту «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Про прийняття позивачем спадщини земельних ділянок після матері, свідчить та обставина, що позивач у відповідності з вимогами ст. 1268 ч.3 ЦК України в редакції 2004 року прийняла спадщину, звернулася до нотконтори із заявою про прийняття спадщини, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, що є доведеним в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає, що позивач навела допустимими доказами те, що вона як спадкоємець після смерті матері вправі набути право власності на спадкове нерухоме майно земельну ділянку площею 1,08 га, розташовану в с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 032557, виданим 23 липня 1999 року Греблянською сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 244; - земельну ділянку площею 0,4318 га, розташовану на території Греблянської сільської ради, Іршавського району, Закарпатської області, передану для: присадибної ділянки № 1 0,1300 га, для ведення особистого підсобного господарства № 2 0,1023 га, № 2 «а» - 0,1337 га та № 2 «б» - 0,0658 га, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК № 005-14199, виданим 16 жовтня 1997 року Греблянською сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 199.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 80, 169 ч.4, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1218, 1220, 1223, 1225, 1268, 1269 ЦК України (ред. 2004 року), суд,-

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право приватної власності на спадкове нерухоме майно - земельну ділянку площею 1,08 га, розташовану в с. Гребля, Іршавського району, Закарпатської області, для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 032557, виданим 23 липня 1999 року Греблянською сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 244; та - земельну ділянку площею 0,4318 га, розташовану на території Греблянської сільської ради, Іршавського району, Закарпатської області, передану для: присадибної ділянки № 1 0,1300 га, для ведення особистого підсобного господарства № 2 0,1023 га, № 2 «а» - 0,1337 га та № 2 «б» - 0,0658 га, посвідчену державним актом на право приватної власності на землю серії ЗК № 005-14199, виданим 16 жовтня 1997 року Греблянською сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 199.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.