Ухвала суду № 42087718, 17.12.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1776/2014(м)

263/11857/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Богуславська І.А.

Категорія № 24 Доповідач Мальцева Є.Є.

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Мальцевої Є.Є.

суддів - Баркова В.М., Ткаченко Т.Б.

при секретарі - Брежнєві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту (недораховану) електричну енергію, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2012 року представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиту, але невраховану приладом електричну енергію у сумі 722,38 грн. на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», а також стягнути на користь позивача витрати на судовий збір у розмірі 214,60 грн. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 21.04.2012 року представником енергопостачальника складено акт № 170391 про порушення ПКЕЕН, що виразилось у пошкодженні приладу обліку. Згідно з актом проведеної експертизи лічильника № 4164 від 21.06.2012 року були виявлені порушення, які підтверджують втручання в роботу лічильного механізму приладу обліку, внаслідок чого була нарахована заборгованість за спожиту, але не враховану приладом електричну енергію.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 грудня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту (недораховану) електричну енергію задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» нарахування за спожиту (недораховану) електричну енергію у розмірі 722,38 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 214,60 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21.11.2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 21 грудня 2012 року залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати, відмовивши позивачеві в задоволені позовних вимог, покласти на ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» судові витрати, пов'язані з розглядом справи. Вказує, що суд постановив рішення на неповно встановлених обставинах, не врахував, що вона є власником квартири тільки з 1990 року, не може нести відповідальність за можливі порушення попереднім власником житла правил користування електроенергією. Також посилається на те, що акт від 21.04.2012 року був складений без її участі, підпис в акті їй не належить, про існування акту вона дізналася тільки в 2014 році, коли їй відключили електропостачання, і вона змушена була з'ясовувати причину відключення в організації електропостачальника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки ОСОБА_1, яка просила апеляційну скаргу задовольнити, заперечення представника позивача Кабанової Л.О., яка просила скаргу відхилити, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані належні та переконливі докази наявності факту порушення відповідачем правил користування електроенергією, тому обґрунтованими є вимоги про стягнення з неї заборгованості за спожиту (недораховану) електроенергію, що відповідно до розрахунку складає 722,38 грн..

З такими висновками суду першої інстанції колегія судів погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального права.

За положеннями ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п.42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі Правила) споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об'єкті споживача; невідкладно повідомляти електропостачальника про недоліки в роботі приладу обліку та інше.

Пунктами 48, 53 Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Абзацами 7, 9, 10 п. 53 Правил визначено, що рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ України від 4 травня 2006 року № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. У разі відмови споживача від сплати не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 21.04.2012 року представниками ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» складений акт № 170391 про порушення ПКЕЕН споживачем ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням пошкодження приладу обліку.

Зазначений акт складено у присутності ОСОБА_1 та засвідчено її особистим підписом. Зауважень до акту немає.

Як пояснила колегії суддів апелянт, вона дійсно є власником квартири АДРЕСА_1 з 1990 року, але вона ніколи не пошкоджувала навмисно прилад обліку, не виключаючи таких дій з боку попереднього власника квартири. ОСОБА_1 пояснила, що сама викликала комісію для заміни старого приладу обліку, в її присутності був обстежений комісією її лічильник, і давала згоду на його зняття і направлення на експертизу, але заперечує факт складання акту в її присутності, належність їй підпису в акті, оскільки претензій до неї під час перевірки не було.

В матеріалах справи є акт-повідомлення про направлення лічильника відповідача на експертизу від 21.04.2012 року. Акт підписаний відповідачем, і свій підпис в цьому документів вона не оспорює.(а.с.8)

Згідно з висновком експертизи від 21 червня 2012 року в приплід обліку, що належить ОСОБА_1, виявлено, що пломба з відбитком тавра тримається на дроті без фіксації, збільшені отвори в тілі пломби. Пошкоджено обв»язка лічильника. Виявлено також порушення зчеплення передавальної шестерні лічильного механізму з черв»яком на осі диска, що дає негативну похибку (недооблік електроенергії). Пошкоджені гвинти кріплення лічильного механізму на станині лічильника. Послаблено кріплення лічильного механізму на станині лічильника. На диск сліди гальмування від стороннього предмету.(а.с.9)

07 серпня 2012 року комісією РЕС з розгляду актів про порушення ПКЕЕН для населення складений протокол № 1217, яким зазначено, що комісія вважає акт таким, що відповідає вимогам п.53 ПКЕЕН, розраховані збитки за актом № 170391 від 21.04.2012 року в сумі 722,38 грн..(а.с.10)

Зі справи вбачається, що відповідача було викликано на комісію, про що свідчить її підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, але ОСОБА_1 на комісію не явилася, правом надати пояснення з приводу встановленого порушення правил не скористалася.

Посилання відповідача на те, що вона отримала квартиру у власність разом із приладом обліку, в роботу якого не втручалася, висновків суду щодо покладання на неї зобов»язань по відшкодуванню збитків не спростовують, оскільки пошкодження роботи лічильника, що призвело до порушень обліку електроенергії було виявлене в її квартирі, вона не заперечувала, що з її згоди і в її присутності прилад обліку був направлений на експертизу.

Врахувавши наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що факт порушення та заподіяння позивачеві діями відповідача збитків в розмірі 722,38 грн доведений, відповідач має нести відповідальність перед енергопостачальником ПАТ «ДТЕК «Донецькобленерго».

Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції ухвалив незаконне рішення, не прийнявши до уваги можливу позицію відповідача, оскільки з оскаржуваного рішення вбачається, що суд у відповідності до норм закону прийняв обґрунтоване рішення, і висновки суду відповідач нічим не спростував.

Доводи апеляційної скарги і зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Нових доказів чи обставин, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції та могли вплинути на рішення суду відповідачем апеляційному суду не надано.

Таким чином, колегія суддів, переглядаючи справу в межах апеляційного оскарження та заявлених позовних вимог, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачає, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 21 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді