ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2014 рокуСправа № 912/3710/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3710/14
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж", м. Київ
до відповідача: приватного акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград
про стягнення 634 003,72 грн.
Представники сторін:
від позивача - Дорофєєв О.О., довіреність № 3 від 24.11.14 р.;
від позивача - Шкільний В.В., довіреність № 1 від 24.11.14 р.;
від відповідача - Щербак Г.М., довіреність № 741-12/кр від 28.04.14 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Новотех-Монтаж" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою стягнення з приватного акціонерного товариства "Креатив" на користь позивача заборгованості в сумі 634 003,72 грн.
У судовому засіданні 26.12.14 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач в наданому до суду відзиві позов заперечив, з тих підстав, що позивачем роботи за договором виконані не належним чином, недоліки, що не дозволяють належним чином експлуатувати обладнання не усунуто. У зв'язку з викладеним, у відповідача відсутні підстави для підписання актів виконаних робіт за договором. В свою чергу, оскільки роботи не вважаються прийнятими, відсутні підстави для оплати (а.с. 160-161).
В ході судового розгляду справи відповідачем подавались до суду заяви б/н від 22.12.14 р. та № 1319-10 від 25.12.14 р. про залучення до участі справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (далі - ТОВ "МК "Соколівський", а.с. 110, 177).
25.12.14 р. відповідачем подано клопотання № 1318-10 від 25.12.14 р. про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи та наведено перелік питань, вирішення яких слід доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (а.с. 178).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.
01.04.13 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" (далі - Виконавець) та приватним акціонерним товариством "Креатив" (далі - Замовник) укладено договір монтажу обладнання № 01/04 (далі - Договір, а.с. 8-11).
Відповідно до умов Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання по монтажу, пусконалагоджувальним роботам, вводу в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирових емульсій (спредів), і автоматизації жиросховища (далі - обладнання), надати необхідну проектну і технічну документацію на обладнання, що поставляється, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і здійснити оплату на умовах даного Договору (п. 1.1. Договору).
Згідно п.п. 2.1., 2.2. Договору, загальна сума даного Договору визначається Кошторисом - Специфікацією (Додаток 1) і складає 623082,20 грн., у тому числі ПДВ - 20% - 103847,03 грн.; Замовник зобов'язується здійснити оплату по даному Договору наступним чином: платіж в розмірі 623082,20 грн., в тому числі ПДВ - 20% - 103847,03 грн. на протязі трьох календарних днів після підписання акта виконаних робіт по даному Договору.
Порядок приймання робіт погоджено сторонами у розділі 5 Договору.
Так, у відповідності до п.п. 5.1. - 5.5. Договору, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, введення обладнання в експлуатацію і навчання персоналу Замовника роботі на обладнанні, здійснюється Замовником по місцю монтажу обладнання, на території Замовника - Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, пр-т Комсомольський, 1-А; після закінчення монтажу обладнання по даному Договору, якщо на думку Виконавця та Замовника, все обладнання працює стабільно, Виконавець надає Замовнику акт введення обладнання в експлуатацію в кількості 2-х екземплярів; Замовник на протязі 3-х робочих днів з дня отримання акту введення обладнання в експлуатацію зобов'язаний направити Виконавцю один екземпляр підписаного акту або вмотивовану відмову від прийняття робіт. Акти вводу обладнання в експлуатацію підписуються сторонами тільки після досягнення обладнанням технологічних параметрів, під час експлуатаційних випробувань на протязі 72 годин безперервної роботи обладнання; у випадку вмотивованої відмови, сторонами складається двосторонній акт фіксації недоліків з переліком необхідних доопрацювань і строків виконання; після підписання акту введення обладнання в експлуатацію, Виконавець надає Замовнику акт здачі - приймання робіт в 2-х екземплярах; Замовник на протязі 5-ти робочих днів з дня отримання акта здачі-приймання робіт зобов'язаний направити Виконавцю один екземпляр підписаного акта або вмотивовану відмову від прийняття.
Даний Договір діє з моменту його підписання сторонами, вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.5. Договору).
Договір підписаний повноважними представниками Замовника та Виконавця, скріплений круглими печатками сторін.
Сторонами також підписано Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору, якими є Кошторис-Специфікація № 1 на суму 623082,20 грн. та технічні характеристики обладнання (а.с. 12-13).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини за якими регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Договором виконав належним чином та в повному обсязі, виконавши повний обсяг передбачених Договором робіт на суму 623 082,20 грн., на підтвердження чого надав до суду підписані ним акт вводу обладнання в експлуатацію від 24.04.14 р. (а.с. 31), а також акти надання послуг № 21 від 05.05.14 р. на суму 311541,10 грн. та № 36 від 05.08.14 р. на суму 311541,10 грн. (а.с. 14-15).
Виконавець зазначає, що акт вводу обладнання в експлуатацію від 24.04.14 р. направлявся Відповідачу повторно супровідним листом № 10/09-1 від 10.09.14 р. (а.с. 79-80) та отриманий відповідачем 17.09.14 р. (100а), акт виконаних робіт № 21 від 05.05.14 р. був направлений відповідачу поштою 07.05.14 р. і отриманий відповідачем 14.05.14 р., акт виконаних робіт № 36 від 05.08.13 р. направлений відповідачу 05.08.14 р. так отриманий відповідачем 11.08.14 р. (а.с. 16-19).
Також позивачем на адресу відповідача направлявся рахунок на оплату № 72 від 13.06.14 р. на суму 623 082,20 грн., Керівництво по експлуатації "Лінія виробництва спредів", Інструкція для оператора "Жиросховище", Інструкція для оператора "Лінія по виробництву спредів" (а.с. 78-79).
Проте, відповідач не підписав ані акту вводу обладнання в експлуатацію, ані актів виконаних робіт за Договором, а також не оплатив виконані роботи в повному обсязі.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, претензіями та вимогами про погашення заборгованості за Договором (а.с. 20-26, 136-137).
На претензію від 05.09.14 р., отриману Замовником 10.09.14 р., про що свідчить вхідний штамп підприємства, відповідачем надано відповідь № 15 від 15.09.14 р., у відповідності до якої претензію позивача відхилено з підстав невідповідності її вимогам ст. 6 ГПК України та у зв'язку з тим, що твердження ТОВ "Новотех-Монтаж" про надсилання на адресу ПрАТ "Креатив" актів виконаних робіт є безпідставними та документально не підтвердженими, так як монтажні роботи за Договором не проводились та докази на підтвердження виконання п. 1.2. Договору не надавались (а.с. 135-138).
Оскільки, відповідач заборгованість не сплатив, позивач з метою захисту порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач позовні вимоги заперечив у повному обсязі, стверджуючи, що роботи по Договору позивачем виконані не належним чином, на численні письмові та усні звернення позивач не реагував та не здійснив усунення недоліків, що не дозволяє належним чином експлуатувати обладнання та досягнути технічних характеристик, вказаних у Додатку № 2 до Договору.
Так зокрема, відповідач вказує, що 30.09.13 р. відбулися збори між сторонами, за результатами яких було складено протокол, в якому зазначено перелік недоліків в роботах та строків їх усунення, але до цього часу недоліки не усунуті (а.с. 162-163).
Відповідно до договору генерального підряду № 29/3/13 від 29.03.13 р., укладеного між ТОВ "МК "Соколівський" та ПрАТ "Креатив", останній, в порядку та на умовах визначених договором, зобов'язався виконати роботи по монтажу, пусконаладці та введенні в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирових емульсій (спредів) та автоматизації жиросховища замовника. Отже, фактичним замовником робіт є ТОВ "МК Соколівський", що пояснює факт листування між даним підприємством та позивачем.
Враховуючи, що зазначені в протоколі зборів від 30.09.14 р. недоліки не усунуті, у відповідача відсутні підстави для підписання актів виконаних робіт за Договором. В свою чергу, оскільки роботи не вважаються прийнятими, відсутні підстави для їх оплати (а.с. 160-161).
Господарський суд вважає доводи відповідача необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту, про це вказується в акті і його підписує друга сторона.
Як вже зазначалось, згідно п.п. 5.3. - 5.4. Договору, Замовник на протязі 3-х робочих днів з дня отримання акту введення обладнання в експлуатацію зобов'язаний направити Виконавцю один екземпляр підписаного акту або вмотивовану відмову від прийняття робіт. Акти вводу обладнання в експлуатацію підписуються сторонами тільки після досягнення обладнанням технологічних параметрів, під час експлуатаційних випробувань на протязі 72 годин безперервної роботи обладнання; у випадку вмотивованої відмови, сторонами складається двосторонній акт фіксації недоліків з переліком необхідних доопрацювань і строків виконання; після підписання акту введення обладнання в експлуатацію, Виконавець надає Замовнику акт здачі - приймання робіт в 2-х екземплярах.
Пункт 5.5. Договору передбачає обов'язок Замовника на протязі 5 робочих днів з моменту отримання актів приймання-передачі робіт підписати їх або надати вмотивовану відмову від їх прийняття.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства та умов Договору, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Оскільки відмови Замовника від прийняття робіт Підряднику надано не було, позивач обґрунтовано вважає роботи прийнятими без зауважень.
При цьому, відповідач визнає факт отримання ним актів вводу в експлуатацію та виконаних робіт та їх не підписання. Разом з цим, будь-яких зауважень до зазначених актів або недоліків виконаних позивачем робіт відповідачем, всупереч вимог чинного законодавства та умов Договору, надано не було.
Господарський суд звертає увагу на те, що за доводами та поясненнями представника відповідача в судових засіданнях, відповідач, як Замовник, не заперечує факт використання ним встановленого позивачем, як Підрядником за Договором, обладнання у своїй господарській діяльності, вказуючи лише на недоліки в його роботі, що відображається на його технічній потужності.
Вимога ПрАТ "Креатив" № 17 від 17.09.14 р. про виправлення позивачем у 10-денний термін недоліків, що були виявлені Замовником згідно з Переліком (Додаток № 1), на яку в тому числі посилався відповідач заперечуючи позов, не містить переліку таких недоліків (а.с. 141). Відсутній в матеріалах справи також визначений у вимозі Додаток № 1, який, виходячи зі змісту вимоги мав містити такий перелік.
З усних пояснень представника позивача вбачається, що на неодноразові звернення Підрядника з проханням надати перелік недоліків обладнання, Замовником цього виконано не було.
Більш того, такий перелік недоліків обладнання як Додаток № 1 до вимоги № 17 від 17.09.14 р., був витребуваний у відповідача ухвалою від 26.11.14 р., однак, на вимогу суду останнім не наданий (а.с. 207).
Таким чином, відповідач, всупереч вимог ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду належних доказів на підтвердження своїх доводів, що свідчить про не доведення відповідачем обґрунтованості відмови від прийняття обладнання в експлуатацію та відповідно від підписання актів вводу в експлуатацію та приймання-передачі виконаних за Договором позивачем робіт.
Отже, Замовник в порушення вимог ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), а тому не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані Підрядником на виконання умов Договору.
Аналогічна правова позиція викладена в оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.13 р. № 01-06/374/2013 "Про практику спорів, пов'язаних із виконанням договорів підряду (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".
Що ж до протоколу зборів від 30.09.13 р., на який посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, господарський суд звертає увагу на той факт, що він датується вереснем 2013 року, тоді як акт вводу в експлуатацію та приймання-передачі робіт за Договором позивачем складено та підписано, а також отримано відповідачем у квітні-вересні 2014 року.
За поясненнями представників позивача в судовому засіданні, збори від 30.09.13 р., за участю позивача, вказують лише на виконання проміжних робіт за Договором, які були в послідуючому виконанні у повному обсязі.
Крім того, в матеріалах справи містяться докази направлення працівників Підрядника для огляду виконаних робіт та відповідності їх технічним характеристикам обладнання (а.с. 146-148).
За доводами представників позивача в судовому засіданні, позивачем було прийнято рішення відрядити повноважних представників Підрядника на об'єкт виконаних ним за Договором робіт, з метою з'ясування із Замовником наявності можливих недоліків змонтованого за Договором обладнання. Однак, за доводами позивача, відповідач відмовився довести наявність будь-яких недоліків.
Так, у відповідності до акту огляду виконаних робіт від 29.09.14 р., технічні характеристики обладнання відповідають вимогам, до них встановленим. Від підписання зазначеного акту представники Замовника також відмовились без будь-яких зауважень.
На підтвердження належного виконання Підрядником своїх зобов'язань за Договором, позивачем також надано до суду довідки ТОВ "Еліт-Гарант Буд" № 20/12-1 від 20.12.14 р., ТОВ "Сі Трансфер Сучасних Технологій" № 17-12-5 від 17.12.14 р., ТОВ "Фуд-Процесинг Інсталейшн" № 207/1 від 05.12.14 р., які на виконання договорів, укладених з позивачем, здійснювали роботи з монтажу обладнання, що результати виконаних робіт були оглянуті та проінспектовані комісією з представників ТОВ "Новотех-Монтаж" та представників ТОВ "МК "Соколівський", на території якого було змонтоване обладнання. За результатами огляду обладнання було протестоване в роботі. Під час випробувань обладнання жодних відхилень від встановлених технологічних вимог та показників роботи обладнання виявлено не було, жодних претензій з боку представників ТОВ "Новотех-Монтаж" та ТОВ "МК "Соколівський" не надходило (а.с. 149, 151, 154).
При цьому, господарським судом не приймаються до уваги також твердження відповідача про те, що фактично господарські відносини у позивача існували з ТОВ "МК "Соколівський", оскільки Договором, укладеним між позивачем та відповідачем, існування чи виникнення прав чи обов'язків ТОВ "МК "Соколівський" по відношенню до сторін Договору у ході його виконання, умовами Договору не передбачено.
У відповідності до вимог п. 2.2. Договору, Замовник мав розрахуватись з Підрядником:
- за актом № 21 від 05.05.14 р. на суму 311541,10 грн. - до 22.05.14 р.;
- за актом № 36 від 05.08.14 р. на суму 311541,10 грн. - до 19.08.14 р., всього на суму 623 082,20 грн.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів сплати суми боргу в розмірі 623 082,20 грн. грн. відповідач до суду не подав, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 6901,36 грн. та 3% річних в сумі 4020,16 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 17.05.14 р. по 20.09.14 р. в сумі 6901,36 грн. та 3% річних за період з 17.05.14 р. по 20.09.14 р. в сумі 4020,16 грн. відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства (а.с. 7), позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Отже, позов слід задовольнити повністю.
Щодо поданих відповідачем до суду заяв про залучення до участі справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "МК "Соколівський" (а.с. 110, 177), господарський суд зазначає наступне.
Заяви позивач обґрунтовує тим, що відповідно до договору генерального підряду № 29/3/13 від 29.03.13 р., укладеного між ТОВ "МК "Соколівський" та ПрАТ "Креатив" останній в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язався виконати роботи по монтажу та пусконаладці та введенні в експлуатацію ліній зважування і приготування високо жирових емульсій (спредів) та автоматизації жиросховища.
Таким чином, фактичним замовником робіт з монтажу, пусконаладці та введені в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирових емульсій (спредів) та автоматизації жиросховища є ТОВ "МК "Соколівський". Вказані в договорі роботи проводились на території ТОВ "МК "Соколівський", під контролем керівництва та технічних спеціалістів ТОВ "МК "Соколівський". Підприємство самостійно здійснювало листування, переговори з представниками та керівництвом позивача, інші заходи, направлені на виконання робіт з монтажу та введення в експлуатацію обладнання, самостійно висувало позивачу претензії та направляло повідомлення стосовно недоліків робіт та необхідності їх усунення.
У зв'язку з тим, що контроль за повнотою виконання робіт, їх відповідності технічним характеристикам здійснювалось ТОВ "МК "Соколівський", відповідач вважає, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки товариства.
Заяви відповідача, подані до суду відповідачем у справі на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
В силу вимог ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.
Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи на підставі укладеного між ТОВ "Новотех-Монтаж" та ПрАТ "Креатив" договором монтажу обладнання № 01/04 від 01.04.13 р., відповідно до якого позивач прийняв на себе зобов'язання по монтажу, пусконалагоджувальним роботам, вводі в експлуатацію ліній зважування і приготування високожирних емульсій (спредів) та автоматизації жиросховища, надання необхідної проектної та технічної документації на обладнання, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконані роботи і здійснити оплату на умовах даного Договору (а.с. 8-11).
Як вбачається з договору монтажу обладнання № 01/04 від 01.04.13 р., існування чи виникнення прав чи обов'язків ТОВ "МК "Соколівський" по відношенню до сторін договору у ході його виконання, умовами договору не передбачено.
Господарський суд звертає увагу на зміст абзацу другого ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України, відповідно до якого замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається за змістом укладеного сторонами у даній справі Договору, правовідносин крім сторін, з іншими особами, зокрема ТОВ "МК Соколівський" не узгоджувались, а тому в силу положень ч. 2 ст. 838 Цивільного кодексу України відповідач, як генеральний підрядник відповідає перед позивачем, як субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в постанові пленуму суду касаційної інстанції від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (зі змінами та доповненнями) питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Рішення суду у даній справі не змінює для відповідача обсягу взятих на себе зобов'язань за договором, що укладений між ТОВ "МК "Соколівський" та відповідачем у справі, саме на який і вказує останній обґрунтовуючи заявлене відповідачем у справі клопотання на підставі ст. 27 ГПК України.
Разом з цим, заявником не доведено та не надано до суду жодного доказу на підтвердження свого твердження, що рішення суду у даній справі може вплинути на права та обов'язки ТОВ "МК "Соколівський" щодо відповідача, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для задоволення заявлених відповідачем клопотань.
Клопотання № 1318-10 від 25.12.14 р. відповідача про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи (а.с. 178) також не підлягає задоволенню.
Так, в обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що сторонами виконувався договір № 01/04 від 01.04.13 р., але у зв'язку із взаємно суперечливими доказами належного виконання робіт за договором, виникла необхідність в експертному дослідженні результату виконання зазначених робіт.
Приймаючи до уваги той факт, що від вирішення експертом питання про виконання/невиконання умов договору в технічній частині, стосовно можливості належної експлуатації обладнання, залежить вирішення питання про те, чи належним чином позивач виконав умови договору та чи виник обов'язок відповідача сплачувати вартість робіт за договором та у зв'язку з тим, що сторони не проводили спільних дій, направлених на встановлення фактичного стану виконаних робіт та не залучали сторонніх спеціалістів, тому підтвердити вищевказані факти може виключно особа із спеціальними знаннями, тобто судовий експерт.
Господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення даного клопотання, оскільки відповідачем у справі, крім формальної заяви про те, що змонтоване за Договором обладнання фактично ним експлуатується, однак із обмеженими потужностями, не надано до суду підтверджуючих тому доказів, зокрема, письмових претензій Замовника щодо виявлених ним недоліків, що, в свою чергу, вказує на ухилення відповідача, як Замовника за Договором, від взятого на себе за Договором, а також обумовленого законом (ч. 1 ст. 853 ЦК України) зобов'язання.
Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 6 250,00 грн., про що ним заявлено усне клопотання у судовому засіданні 26.12.14 р.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.
У відповідності до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Як вбачається із наданого до суду позивачем договору про надання правової допомоги від 07.11.14 р. № 07-11/2014-1, укладеного між адвокатом Дорофєєвим Олегом Олександровичем (далі - Адвокат) та позивачем (Клієнт), Адвокат надає правову допомогу Клієнтові, а Клієнт приймає правову допомогу та оплачує її надання на підставах, встановлених даним договором та додатками до нього (а.с. 181).
Крім того, 07.11.14 р. Адвокатом та Клієнтом підписано Додаток № 1 до договору, у відповідності до якого Адвокат надає Клієнтові правову допомогу щодо юридичного аналізу, розроблення правової позиції та здійснення юридичних дій, спрямованих на стягнення дебіторської заборгованості з ПрАТ "Креатив" за договором монтажу обладнання № 01/04 від 0-1.04.13 р. в рамках справи № 912/3710/14, що знаходиться в провадженні господарського суду Кіровоградської області; вартість послуг Адвоката за даним Додатком розраховується на підставі погодинної ставки роботи Адвоката, яка складає 575,00 грн. (а.с. 182-183).
В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я Дорофєєва Олега Олександровича (а.с. 184.).
У відповідності до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 11.07.13 р. у справі № 1-4/2013, положення ч. 1. ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті ст. 59 Конституції України, потрібно розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.
Згідно п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України за № 01-8/1270 від 14.07.04 р. "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями), судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що відшкодування витрат учасників господарського процесу на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Таким чином, необхідною передумовою стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на послуги адвоката є, зокрема, платіжний документ, який підтверджує сплату позивачем таких послуг.
Разом з цим, позивачем до суду надано копії квитанції від 18.11.14 р. на суму 3125,00 грн. та квитанції від 12.12.14 р. на суму 3125,00 грн., що засвідчують сплату позивачем зазначених коштів, за реквізитами, що не співпадають з реквізитами Адвоката, зазначеними у Додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 07.11.14 р. № 07-11/2014-1 (а.с. 180).
До того ж, призначення платежу, вказане в квитанціях, не дає змоги господарському суду встановити факт сплати позивачем коштів в загальній сумі 6 250,00 грн. Дорофєєву О.О. саме за надання останнім правової допомоги у даній справі, оскільки містить у своєму змісті посилання лише на поповнення рахунку останнього.
Оскільки доказування в господарському процесі полягає не лише в поданні особою доказів, а й доведенні їх переконливості, що у даному випадку позивачем зроблено не було, в задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката слід відмовити.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 24.12.14 р. оголошувалась перерва до 26.12.14 р.
Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, пр-т Промисловий, 19, код ЄДРПОУ 31146251, р/р 26008052701310 в філії АТ "Укрексімбанк" м. Кіровоград, МФО 323389) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новотех-Монтаж" (02660, м. Київ, вул. Пухівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 38402719, р/р 26001056103603 в ПАТ "Приватбанк" м. Київ, МФО 380775) заборгованість в сумі 634 003,72 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 12 680,07 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.
Повне рішення складено 30.12.2014 року.
Суддя Л.С. Вавренюк
Судове рішення № 42087544, Господарський суд Кіровоградської області було прийнято 26.12.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 912/3710/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: