Рішення № 42087539, 24.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" грудня 2014 р. Справа № 911/4443/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ,

до відповідачів: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом", с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області,

2) арбітражного керуючого, ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" Богомазова Павла Сергійовича, м. Київ,

3) приватного підприємства "Торги.УА", м. Харків,

4) товариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013", м. Харків,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1: 1) приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості Зіневича», м. Київ

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», с. Чайки Києво-Святошинського району

про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Фурсов В.В. уповноважений, довіреність від 06.08.2013р. №010-01/5352;

від відповідача 1: Ющенко В.М. арбітражний керуючий, свідоцтво від 07.05.2013р. №756;

від відповідача 2: Филик А.І., уповноважений, довіреність від 27.11.2014р. б/н;

від відповідача 3: не з'явився;

від відповідача 4: не з'явився;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: Закутій О.М., уповноважена, довіреність від 19.05.2014р. б/н;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 07.10.2014р. № 176-04/498, в якому просив суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» від 16.05.2014р. та укладений 16.05.2014р. на його підставі договір купівлі-продажу майна, до відповідачів: - 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" (підприємство-банкрут, власник майна), 2) арбітражного керуючого, ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" Богомазова Павла Сергійовича, 3) приватного підприємства "Торги.УА" (організатора торгів), 4) товариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013" (набувач майна).

Позов обґрунтований тим, що позивач є іпотекодержателем за іпотечним договором від 22.08.2007р., укладеним з іпотекодавцем товариством з обмеженою відповідальністю «Автодом» та відповідно заставним кредитором у справі господарського суду Київської області № Б3/128-11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом». 19.01.2013р. набрала чинності нова редакція Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтями 43, 44 якої було визначено порядок проведення оцінки та продажу майна банкрута, відповідно до якої продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Всупереч зазначеним нормам та в порушення прав заставного кредитора ліквідатором Богомазовим Павлом Сергійовичем та приватним підприємством «Торги.УА» було організовано проведення 26.03.2014р. повторного та 16.05.2014р. другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, до складу якого включено і майно, передане в іпотеку позивачу, без погодження умов та ціни продажу із заставним кредитором публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України».

Крім того, позивач твердить, що договором про проведення відкритих торгів, укладеним ліквідатором Богомазовим Павлом Сергійовичем та приватним підприємством «Торги.УА», було передбачено неможливість зниження ціни продажу в процесі проведення аукціону. Однак, всупереч даним умовам договору про проведення відкритих торгів та положенням частини 3 ст. 65 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» початкова вартість майна встановлювалась без її зниження на рівні 234000737,86 грн., як для першого аукціону, так і для повторного та другого повторного аукціонів, що обмежувало доступ потенційних покупців через надто високий реєстраційний та гарантійний внесок. Разом із тим, проведення другого повторного аукціону всупереч умовам договору про проведення відкритих торгів було здійснено і зниженням вартості, в результаті чого майно було продано за дуже заниженою ціною 1 170 737,86 грн., що суперечить інтересам позивача як заставного кредитора та унеможливлює погашення кредиторських вимог інших кредиторів. Крім того, позивач твердить, що ліквідатором майно було продано єдиним лотом, без визначення вартості складових цілісного майнового комплексу. Також позивач твердить про те, що на момент проведення аукціону та укладення договору купівлі-продажу у ліквідатора Богомазова Павла Сергійовича завершився строк повноважень, визначений ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2014р. у справі № Б3/128-11 до 12.05.2014р., відповідно ліквідатор не був вправі вчиняти будь-яких дій від імені товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом», в тому числі і укладати оскаржуваний договір купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.10.2014р. порушено провадження у справі № 911/4443/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 11.11.2014р. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою від 10.10.2014р. суд вжив заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, реалізоване на оскаржуваному аукціоні. Також ухвалою від 10.12.2014р. суд за клопотанням відповідача 1 в порядку ст. 69 ГПК України продовжив строк розгляду справи на пятнадцять днів, в порядку ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі в якості третіх осіб кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» приватне підприємство «Бюро комерційної нерухомості Зіневича» та товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К» та в порядку ст. 77 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 24.12.2014р.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву від 11.11.2014р. №02 позов підтримав, просив суд визнати результати аукціону з продажу майна банкрута 16.05.2014р. недійсними, просив також визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, укладений за результатами вказаного аукціону мід товариством з обмеженою відповідальністю «Автодом» та товариством з обмеженою відповідальністю «ТАО-2013».

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву від 24.12.2014р. № 81 проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити. Заперечення мотивовані тим, що в порядку ст.ст. 203, 215 ЦК України підставою для визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу має бути порушення закону саме в момент їх проведення або укладення. Разом із тим, відповідач 1 твердить, що станом на дату проведення аукціону жодних порушень закону ліквідатором банкрута або організатором торгів допущено не було. Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Автодом» було визнано банкрутом 15.11.2011р., тобто до набрання чинності нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» 19.01.2013р.. відповідно ліквідаційна масса банкрута була сформована за правилами редакції закону до 19.01.2013р., яка не вимагала від ліквідатора згоди заставного кредитора на продаж майна. Крім того, на момент проведення аукціону 16.05.2014р. була чинною постанова Київського апеляційного госпродарського суду від 09.04.2014р. у справі № Б3/128-11, якою було встановлено відсутність обов'язку ліквідатора погоджувати із заставним кредитором порядок реалізації та вартість заставного майна при продажу. За твердженням відповідача, оскільки Закони України та судові рішення не мають зворотньої дії в часі, відсутні підстави для визнання результатів прилюдних торгів та укладеного за їх результатами договору купівлі-продажу недійсними.

Представник третьої особи 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К» в усних поясненнях позов підтримав.

Представники відповідача 3, відповідача 4 та третьої особи 1 своїх представників в судові засідання не направили, відзив на позов та витребувані судом документи та докази не подали.

Згідно позиції, викладеної у пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи обмежений строк розгляду справи, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ (далі по тексту - ПАТ «Укрексімбанк») до відповідачів: - 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом", с. Чайки Києво-Святошинськоно району Київської області (далі по тексту ТОВ «Автодом»), 2) арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ "Автодом" Богомазова Павла Сергійовича, м. Київ (далі по тексту - ліквідатор Богомазов П.С.) 3) приватного підприємства "Торги.УА", м. Харків (далі по тексту - ПП «Торги.УА»), 4) товариства з обмеженою відповідальністю "ТАО-2013", м. Харків (далі по тексту ТОВ «ТАО-2013»), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - приватного підприємства «Бюро комерційної нерухомості Зіневича», м. Київ (далі по тексту - ПП «Бюро комерційної нерухомості Зіневича») та товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К», с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області (далі по тексту - ТОВ «Артур-К»), вислухавши пояснення представників учасників провадження, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.08.2007 між ВАТ «Укрексімбанк» (іпотекодержатель) та ТОВ «Автодом» (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір № 151307Z118 (далі - Іпотечний договір), відповідно до якого іпотекою були забезпечені вимоги іпотекодержателя, що випливають з Генеральної угоди від 09.09.2005 № 5105N2 з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди їй підпорядковуються та є додатками до Генеральної угоди, є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ, укладений між ТОВ «Артур-К» (боржник), та іпотекодержателем, відповідно до якої іпотекодержатель здійснює фінансування боржника в межах кредитного договору з загальним лімітом, еквівалентним 20 300 000,00 євро, на умовах, передбачених кредитним договором, строком погашення 31.12.2012р.

Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань боржника, є нерухоме майно - нежитлові приміщення та земельна ділянка, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Чайки Валентини, буд. 4, а саме:

- нежиле приміщення, що складається з виробничої бази зі складами (літ. А) загальною площею 10 707, кв.м.; навісу (літ. Г); свердловини (№1); замощення (№11);

- земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222485900:04:001:0013 (цільове призначення - розміщення виробничої бази).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.10.2011р. порушено провадження у справі № Б3/128-11 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" про його банкрутство в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діяла до 19.01.2013).

Постановою господарського суду Київської області від 15.11.2011р. у справі № Б3/128-11 ТОВ "Автодом" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Дранченко В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2013р. повноваження ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" арбітражного керуючого Дранченко В.М. припинено, новим ліквідатором призначено арбітражного керуючого Богомазова Павла Сергійовича.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2014р. у справі № Б3/128-11 клопотання ліквідатора ТОВ "Автодом" про продовження строку ліквідаційної процедури банкрута задоволено частково; продовжено строк ліквідаційної процедури ТОВ "Автодом" до 12.05.2014р.; у задоволенні клопотання АТ "Укрексімбанк" про припинення повноважень ліквідатора товариства з обмеженою відповідальністю "Автодом" відмовлено; затверджено оплату послуг ліквідатора ТОВ "Автодом" - арбітражного керуючого Богомазова П.С.; зобов'язано ліквідатора банкрута узгодити з заставним кредитором порядок реалізації та вартість заставного майна при продажу; за клопотанням ліквідатора банкрута визнано організатора аукціону - ПП "Торги.УА", учасником провадження у справі про банкрутство.

В подальшому, постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. у справі № Б3/128-11 апеляційну скаргу ТОВ "Артур-К" задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2014р. скасовано в частині зобов'язання ліквідатора банкрута узгодити з заставним кредитором порядок реалізації та вартість заставного майна при продажу, справу передано на розгляд до господарського суду Київської області.

Ліквідатором Богомазовим П.С. 01.11.2013р. було укладено договір № 01/011113 про проведення прилюдних торгів у формі аукціону з виконавцем - організатором аукціону ПП «Торги.УА», відповідно до якого виконавець за свій рахунок зобов'язався провести аукціони відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в провадженні у справі про банкрутство з продажу майна замовника. Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що виконавець проводить аукціон з продажу цілісного майнового комплексу та/або окремих лотів без можливості зниження початкової вартості.

Додатком №1 до договору № 01/011113 від 01.11.2013р. сторони погодили найменування об'єкту аукціону - цілісний майновий комплекс - нежиле приміщення, що складається з виробничої бази зі складом-магазином літ. «А», навісу літ. «Г», свердловини №1, замощення №ІІ загальною площею 11868,4 кв.м., земельна ділянка загальною площею 20000,00 кв.м., кадастровий номер 3222485900:04:001:0013), частка (1/3) в праві спільної часткової власності на трансформаторну підстанцію літ. «Б», частка (1/3) в праві спільної часткової власності на станцію зовнішнього пожежегасіння, що знаходиться за адресою 08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул.. Валентини Чайки буд.4 літера А. Початкову вартість продажу сторони визначили в сумі 234000737,86 грн. (пункт 1 Додаткової угоди), продаж без можливості зниження початкової вартості (пункт 4 Додаткової угоди).

16.05.2014р. був проведений повторний аукціон із продажу майна банкрута - ТОВ "Автодом", в тому числі заставного, за результатами якого переможцем аукціону було визнано ТОВ «ТАО-2013». Згідно з Протоколом №1 з проведення другого повторного аукціону, ціна продажу об'єкта аукціону становила 1 170 737,86 грн.

16.05.2014р. за результатами проведеного другого повторного аукціону ліквідатором Богомазовим П.С. та переможцем аукціону - ТОВ «ТАО-2013» було укладено договір купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні).

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2014р. у справі № Б3/128-11 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014р. Постанова обґрунтована тим, що висновок апеляційного господарського суду про незаконність зобов'язання судом першої інстанції ліквідатора узгодити із заставним кредитором порядок реалізації та вартість заставного майна при продажу є хибним та таким, що не відповідає чинному законодавству.

Позивач вважає проведення другого повторного аукціону 16.05.2014р., а також подальше укладення за результатами цього аукціону договору купівлі-продажу, такими, що відбулися з порушенням прав заставного кредитора, що стало підставою звернення до суду з вимогою про визнання результатів аукціону та договору купівлі-продажу недійсними.

Зазначені вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

19.01.2013р. набрала законної сили нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до п. 1 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Пунктом 3 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Суд звертає увагу на те, що постанову про визнання банкрутом боржника ТОВ «Автодом» у справі господарського суду Київської області Б3/128-11 прийнято 15.11.2011р., тобто до набрання чинності Законом в новій редакції.

У Прикінцевих та перехідних положеннях Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, що діє з 19.01.2013) вказано, що положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

За приписами ст. 41 зазначеної редакції Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 зазначеної редакції Закону, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Згідно положень ст. 43 зазначеної редакції Закону, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.

Продаж майна банкрута відбувається за результатами проведеної ліквідатором інвентаризації та оцінки майна, з забезпеченням його відчуження за найвищою ціною (ст.44 Закону).

Ліквідатором в ході оскаржуваного аукціону серед іншого було реалізовано майно, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ "Укрексімбанк" без надання на те згоди заставного кредитора та суду.

Крім того, ліквідатором не виконано вимоги ухвали суду від 12.02.2014р. (яка залишена в силі Вищим господарським судом України постановою від 17.06.2014 у справі № Б3/128-11) щодо погодження з заставним кредитором порядку реалізації та вартість заставного майна при продажу, у зв'язку з чим, зокрема, ухвалою від 24.10.2014р. у справі № Б3/128-11 господарським судом було усунуто арбітражного керуючого Богомазова П.С. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Автодом" та призначено ліквідатором ТОВ "Автодом" арбітражного керуючого Ющенко Віталіну Михайлівну.

Разом із тим, відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину, у зв'язку з чим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину.

На момент проведення другого повторного аукціону 16.05.2014р. набрала законної сили в момент її прийняття (частина друга ст. 105 ГПК УКраїни) та була чинною постанова Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 у справі № Б3/128-11 якою було скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 12.02.2014р в частині зобов'язання ліквідатора банкрута узгодити з заставним кредитором порядок реалізації та вартість заставного майна при продажу, та фактично встановлено відсутність такого обов'язку у ліквідатора.

За таких обставин, станом на момент проведення другого повторного аукціону у ліквідатора Богомазова П.С. та організатора торгів ПП «Торги.УА» фактично були відсутні підстави відкладати або змінювати умови призначеного аукціону для додаткового узгодження його умов із заставним кредитором. Закони України та судові рішення, а відтак і Постанова ВГСУ від 17.06.2014р., не мають зворотньої дії в часі, відповідно твердження позивача про порушення ліквідатором та організатором аукціону на момент проведення прилюдних торгів чинного законодавства України в частині погодження з заставним кредитором порядку реалізації та вартості заставного майна є безпідставними.

Також, спростовуються й доводи позивача стосовно порушенням умов Додатку № 1 до Договору про проведення відкритих торгів у формі аукціону від 01.11.2013 № 01/011113 укладеного між ліквідатором банкрута та Приватним підприємством «ТОРГИ.УА», стосовно неможливості зниження початкової вартості реалізації майна.

Як свідчить протокол №1 з проведення другого повторного аукціону, оригінал якого судом досліджено в судовому засіданні, другий повторний аукціон 16.05.2014р. був проведений без зниження початкової вартості, тобто із встановленням початкової вартості на рівні, визначеному Договором № 01/011113 про проведення прилюдних торгів у формі аукціону 234000737,86 грн. Організатором аукціону було встановлено крок аукціону в 0,1% від початкової вартості лоту, при проведенні торгів було визначено переможця, який запропонував за лот найвищу ціну.

Позивач твердить, що виходячи із змісту пункту 2.2 Договору № 01/011113 про проведення прилюдних торгів від 01.11.2013р. та пункту 1 Додатку №1 в ході аукціону ліцитатор не мав права знижувати вартість продажу майна. За твердженням позивача, при відсутності покупців за початкову ціну аукціон мав бути визнаний таким, що не відбувся, в наступному комітетом кредиторів за згодою заставного кредитора мала встановлюватись нова початкова вартість і повторний аукціон мав проводитись із встановленням нової початкової вартості без права її зниження в процесі проведення аукціону.

Разом із тим, таке трактування умов договору та значення термінів не відповідає чинному законодавству.

Так, визначення терміну прилюдні торги наведено, зокрема, в пункті 2.2 пункту 2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Мін'юсту від 27.10.1999р. № 68/5 - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Пунктом 2.6 вказаного Положення визначено поняття стартова ціна лота - ціна, яка дорівнює початковій вартості майна, що виставляється на торги. Також пунктом 2.7 Положення визначено, що продажна ціна лота - фактична ціна реалізації лота на прилюдних торгах.

Тобто змістом аукціону є саме можливість коригування стартової ціни лоту, яка дорівнює початковій вартості майна, що виставляється на торги, в залежності від пропозицій, що надходять від учасників аукціону, з метою продажу майна за максимально можливу прийнятну для покупця ціну - продажну ціну лота.

Можливість коригування ціни в ході аукціону в сторону збільшення або зменшення визначається терміном крок аукціону (або крок торгів), розмір якого встановлюється організатором торгів в залежності від початкової ціни продажу. Зокрема, у наказі Мін'юсту від 16.04.2014р. № 656/5 "Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" крок електронних торгів визначений як фіксована Організатором електронних торгів надбавка, на яку під час торгів здійснюється підвищення стартової та кожної наступної ціни лота. Крок електронних торгів становить 5 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 1 грн до 10000 грн включно; 3 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 10001 грн до 100000 грн включно; 2 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 100001 грн до 1000000 грн включно; 1 % від стартової ціни, якщо вартість майна становить від 1000001 грн та більше.

Таким чином, умовами пункту 2.2 Договору № 01/011113 про проведення прилюдних торгів від 01.11.2013р. та пункту 1 Додатку №1 сторонами встановлено неможливість зниження саме початкової вартості, тобто стартової ціни лоту, однак, жодним чином не обмежено право та можливість організатора аукціону встановлювати крок аукціону та на основі наявних пропозицій визначати остаточну продажну ціну лота.

Така ж позиція викладена в пункті 15.4 Інформаційного Листа ВГСУ від 28.03.2013р. N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" в редакції листа ВГСУ від 26.12.2013р. № 01-06/1862/2013 "Про внесення змін і доповнень до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: положеннями статей 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання стосовно можливості зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні.

Вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону.

У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості (наприклад, майно має початкову вартість 100 грн.; відповідно на першому повторному аукціоні вартість майна становить 80 грн., але може бути знижена до 40 грн.). При цьому про наведене зазначається у відповідному оголошенні.

Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір (відповідно на другому повторному аукціоні вартість майна становить 60 грн., але може бути знижена до 1 грн.).

Можливості проведення третього повторного аукціону Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено.

Суд також відхиляє твердження позивача у позовній заяві про відсутність повноважень ліквідатора Богомазова П.С. на момент укладання спірного договору купівлі-продажу, оскільки закінчився строк ліквідаційної процедури, який був продовжений ухвалою господарського суду Київської області від 12.02.2014р. у справі №Б3/128-11 до 12.05.2014р.

Закінчення строку ліквідаційної процедури не може бути додатковою підставою припинення повноважень Богомазова П.С. як ліквідатора боржника, оскільки відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваження ліквідатора не припиняються автоматично зі спливом строку на який його було призначено. Ліквідатор припиняє виконувати свої повноваження лише з моменту винесення відповідної ухвали суду. В матеріалах справи відсутні докази винесення судом ухвали про припинення повноважень ліквідатора Богомазова П.С. на момент проведення оскаржуваного аукціону укладання спірного договору купівлі-продажу.

Статтею 203 ЦК України визначено перелік загальних умов, необхідних для чинності правочину. Відповідно до частин 1, 2, 3 зазначеної статті, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частиною першою - третьою, пятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, виходячи із заявлених підстав позову, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що вимога позивача про визнання результатів проведеного Приватним підприємством «Торги.УА» 16.05.2014 аукціону з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодом» недійсним не підлягає задоволенню.

Частина 3 статті 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо вказує, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Враховуючи вищевикладене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність та невідповідність законодавству України проведення спірного аукціону, а тому і вимога про визнання недійсним Договору купівлі-продажу майна банкрута на відкритих торгах (аукціоні), укладеного 16.05.2014р. між ТОВ «Автодом» та ТОВ «ТАО-2013» з підстав, викладених у позовній заяві, не підлягає задоволенню.

У зв'язку з відмовою в позові судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові публічному акціонерному товариству «Державний експортно-імпортний банк України» у справі № 911/4443/14 відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 30.12.2014р.