Рішення № 42087488, 23.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21851/14 23.12.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Стенойл»Простягнення 34 303,78 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: Момотюк Л.І. - за довіреністю;

від відповідача: Ляхов І.О. - за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго», позивач у справі, звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенойл», відповідач у справі, про стягнення 34 303,78 грн.

Ухвалою від 13.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.10.2014 р.

28.10.2014 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов, в якому останній зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

У судовому засіданні 28.10.2014 р. було оголошено перерву до 27.11.2014 р.

Ухвалою від 27.11.2014 р. продовжено строк розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні було оголошено перерву до 23.12.2014 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 23.12.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді матеріалів справи встановлено, наступне.

13.01.2014 р. між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю товарів № 50-14.

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. договору, п. 1 Специфікації, відповідач зобов'язався протягом 2014 року поставити позивачу паливно-мастильні матеріали, а саме 60 тонн оливи трансформаторної Т-1500 за ціною 13 645,00 грн. без ПДВ.

Як вбачається, згідно п. 5.3. договору, поставка товару здійснюється в порядку, строки та на умовах, погоджених Сторонами у Специфікації до цього договору; строк постачання партії товару згідно п. 5.4. цього договору протягом 10 робочих днів з моменту отримання письмової заявки на конкретну партію товару.

Пунктом 11.3.11. договору передбачено, що відповідач вбачається повідомленим з моменту направлення позивачем відповідного листа (передавання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання відповідачем).

Відповідно до п. 3.1. договору, сторони узгодили товар - Олива трансформаторна Т-1500 за ціною 13 645,00 грн. за одну тону.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.01.2014 р. на виконання умов договору відповідачем здійснено постачання товару позивачу в об'ємі 6,648 тон. Зазначене підтверджується видатковою № 17 від 30.01.2014 р., довіреністю № КЕМ-81 від 23.01.2014 р. та Актом прийому-передавання № 1 від 30.01.2014 р.

У відповідності до умов договору (п. 5.3.), позивач листом від 06.02.2014 р. № 63/1-1606 замовив 13 т. Оливи трансформаторної № 1500.

Дане замовлення передано до поштового відділення зв'язку 11.02.2014 р., що підтверджується чеком та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 2770, зворотнім повідомленням про вручення.

Як зазначалось вище, відповідач, скориставшись п. 6.4.2., достроково здійснив поставку товару; залишено недопоставлено 6,352 т. на загальну сум 104 007,61 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до умов договору, зобов'язання мало бути виконане до 25.02.2014 р. включно, тобто починаючи з 26.02.2014 р. виникає прострочення зобов'язання. Станом на 16.06.2014 р. відповідач прострочив 110 днів.

Наступне замовлення на поставку визначеного договором товару, позивач здійснив листом від 06.03.2014 р. за № 163/4-2892, який переданий до поштового відділення зв'язку 11.03.2014 р., що підтверджується чеком та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 4474, зворотнім повідомленням про вручення.

Відповідно до умов договору, зобов'язання мало бути виконано до 25.03.2014 р. включно, тобто, починаючи з 26.03.2014 р. виникає прострочення зобов'язання щодо поставки 3т Оливи трансформаторної Т-1500.

Матеріали справи свідчать про те. що відповідачем взагалі дана поставка здійснена не була.

Так, станом на 16.06.2014 р. відповідач прострочив 82 дні.

Отже, зважаючи на те, що відповідач частково виконав зобов'язання в частині поставки Оливи трансформаторної Т-1500 по першій заявці та не приступив до виконання другої заявки, він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, що є підставою для застосування санкцій, передбачених договором.

У відповідності до п. 7.3.2. договору, у разі відмови від здійснення поставки або прострочення поставки або недопоставки товару відповідно до умов та строків, передбачених відповідною Специфікацією до цього договору, відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 5% вартості недопоставленого товару.

Крім того, у разі прострочення поставки або недопоставки товару в терміни, передбачені Специфікацією, відповідач сплачує позивачеві неустойку в розмірі 0,01% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення його поставлення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не заперечує факту недопоставки товару за заявками позивача, і водночас посилається на падіння курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют, що як вважає відповідач, підпадає під дію форс-мажорних обставин, та дані обставини останній підтверджує довідкою Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати, якою встановлено, що розділом 8 договору про закупівлю товарів № 50-14 від 13.01.2014 р., укладеного між позивачем та відповідачем передбачено обставини непереборної сили, а саме: «Під непереборною силою в цьому договорі розуміються … обставини громадського життя (війна, військові дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки)».

З даним запереченням відповідача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», засвідчення форс-мажору віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України.

Стаття 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначає права регіональних торгово-промислових палат. З зазначеної статті вбачається, що останні не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.

Зазначене також підтверджується Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 р. у справі № 5006/16/117/2012.

Крім того, Міністерство юстиції України листом від 30.05.2014 р. № 6602-0-26-14/8.1 повідомило, що Міністерство юстиції України опрацювало питання розірвання або невиконання договорів купівлі-продажу за фактом встановлення форс-мажорних обставин у зв'язку із тимчасовою окупацією території України, регіональні торгово-промислові палати консультують заявників та здійснюють допомогу у підготовці та передачі пакета відповідних документів до ТПП України з метою підтвердження форс-мажорних обставин.

Отже, станом на 15.07.2014 р. Київська обласна (регіональна) ТПП не мала повноважень щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

Також, як свідчать матеріали справи, відповідач не звернув уваги на п. 8.2. Договору, відповідно до якого Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж 14 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, проте, з боку відповідача цього зроблено не було.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стенойл» (02140, м. Київ, вул. Руденко,6-А; код ЄДРПОУ 35198832) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5; код ЄДРПОУ 00131305) 7 656 (сім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 48 коп. штрафу, 26 647 (двадцять шість шістсот сорок сім) грн. 30 коп. неустойки та 1 827 (одну тисячу вісімсотсот двадцять сім) грн. 00 коп. суму судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.12.2014 р.

Суддя І.О. Домнічева