Рішення № 42087465, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/25868/14 17.12.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 7 495,06 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача: Чекалов А.В. дов. №0113-346 від 27.12.2013р.

від відповідача: не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 7 495,06 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2801-13-00405, укладеного між позивачем і страхувальником, позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 7 495,06 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2014 порушено провадження у справі №910/25868/14, призначено розгляд справи на 17.12.2014, крім того зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України (02002, м. Київ, а/с 272) в порядку підготовки справи до судового розгляду надати письмову інформацію, щодо умов Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу "Фольксваген", державний номер АА 8000 КМ, станом на дату ДТП - 14.12.2013.

Представник позивача в судове засідання 17.12.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, додаткові документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі №910/25868/14 та підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 17.12.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/25868/14 від 25.11.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.

Судом враховано, що відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/25868/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

30.08.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі-Страховик, Позивач) та Савіною Світланою Микитівною (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-2801-13-00405 (далі - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Шкода», державний реєстраційний номер АА 2820 РІ.

Вказаний транспортний засіб Позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 14.12.2013 об 11 год. 30 хв. на перехресті вул. Сортувальна-Лівобережний проїзд у м. Києві, а саме: відбулося зіткнення застрахованого автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер АА 2820 РІ, що знаходився під керуванням Савіної С.М., який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «Фольксваген» державний реєстраційний номер АА 8000 КМ, під управлінням Трофімової А.М.

В результаті ДТП автомобіль «Шкода», державний реєстраційний номер АА2820 РІ. було пошкоджено, що підтверджується довідкою №9319746 від 14.12.2013 (зареєстрована в журналі обліку ДТП за номером №ЖРЗПЗ49157), виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника (копія довідки в справі).

У відповідності до страхового Акту №ДККА-33261, складеного 25.12.2013 розмір страхового відшкодування автомобіля «Шкода», державний реєстраційний номер АА 2820 РІ, спричинений власнику транспортного засобу у результаті його пошкодження при ДТП складає 7 495,06 грн.

Відповідно до заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування та згідно страхового Акту №ДККА-33261 від 25.12.2013 Позивач здійснив виплату Страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 7 495,06 грн. наступним чином: першу частину платежу в розмірі 3 016,00 грн. зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу; другу частину страхового відшкодування в розмірі 4 479,06 грн., ТОВ «Атлант-М Дніпровська набережна», відповідно до рахунку №С4210876 від 15.12.2013, що підтверджується платіжним дорученням №23453 від 25.12.2013 на суму 4 479,06 грн. (копія платіжного доручення у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Дарницького районного суду м. Києва №753/102/14-п від 06.03.2014 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм гр. Трофімової А.М. п. 33.5.16 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП України.

Як свідчать матеріали справи Трофімовою А.М. застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Фольксваген» державний реєстраційний номер АА 8000 КМ, шляхом укладення з відповідачем Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/8670732 (належним чином засвідчений поліс міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням Відповідачем з Трофімовою А.М. Полісу №АС/8670732 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, Відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Трофімовою А.М. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Фольксваген» державний реєстраційний номер АА 8000 КМ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Трофімовою А.М. транспортного засобу «Фольксваген» державний реєстраційний номер АА 8000 КМ.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, 25.06.2014 звернувся до Відповідача із претензією на виплату страхового відшкодування №7488/1964-УСГ від 24.06.2014, що підтверджується відмітною ПАТ "УСК "ГАРАНТ-АВТО" за вх. №7а-3933.

Однак, Відповідач зазначену претензію залишив без належної відповіді, реагування, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано умови Полісу добровільного страхування Серії АС №8670732, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0 (нуль) грн. У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, на час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Відповідачем на рахунок Позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі - 7 495,06 грн. (франшиза за Полісом №АС/8670732 складає 0 (нуль) грн.)

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України «Про страхування» страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень Позивача, а відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої транспортному засобу «Шкода», державний реєстраційний номер АА 2820 РІ, станом на день звернення Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до суду за захистом своїх прав настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є законними та обґрунтованими стосовно стягнення 7 495,06 грн., вказана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; код ЄДРПОУ 16467237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 7 495,06 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 29.12.2014.

Суддя А.В.Яковенко