Рішення № 42087456, 17.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №910/23746/14 17.12.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 17 766,50 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача Євсєєва І.П. дов. №120514-01/С від 12.05.2014р.

від відповідача не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 17 766,50 грн., крім того просили судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №491/13-Тз/Х/01, укладеного між позивачем і страхувальником, позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 17 766,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2014 порушено провадження у справі №910/23746/14 та призначено розгляд справи на 24.11.2014.

24.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли уточнення позовних вимог №211114-11877/К від 21.11.2014, відповідно до яких залишок заборгованості відповідача станом на 21.11.2014 становить 782,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2014 розгляд справи відкладався на 17.12.2014 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

02.12.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли пояснення №08-03-12/ від 26.11.2014 на позовну заяву, відповідно до яких ВАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснила виплату ПАТ "СК"Арсенал - Страхування" у розмірі 16 984,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №64453 від 11.11.2014.

Представник позивача в судове засідання 17.12.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи та підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судове засідання 17.12.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань станом на день розгляду справи у суді не подавали.

Судом враховано, що відповідно до абзацу 3 п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/23746/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.12.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

26.06.2014 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (далі-Страховик, Позивач) та Даниліною Тетяною Григорівною (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №491/13-Тз/Х/01 (далі - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Honda Jazz», державний реєстраційний номер АХ 5797 ВІ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Вказаний транспортний засіб Позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 06.12.2013 на вул. Шевченка у м. Харків, а саме: відбулося зіткнення застрахованого автомобіля «Honda Jazz», державний реєстраційний номер АХ 5797 ВІ, що знаходився під керуванням Даниліної Т.Г., який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер АХ 4683 ВН під керуванням Калініченко Костянтина Анатолійовича.

В результаті ДТП автомобіль «Honda Jazz», державний реєстраційний номер АХ 5797 ВІ було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами МВС України на ім'я Страхувальника та сформованими відомостями №9314774 від 06.12.2013 АІПС ДТП про дорожньо-транспортну пригоду (копії яких наявні в матеріалах справи).

Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Honda Jazz», державний реєстраційний номер АХ 5797 ВІ, відповідно Висновку №990 від 19.12.2013 складає 17 044,68 грн.

Проте, фактична вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Honda Jazz», державний реєстраційний номер АХ 5797 ВІ, відповідно рахунку №0000001265 від 11.12.2013 складає 18 599,00 грн. з урахуванням ПДВ 3 099,85 грн.

Вказаний розмір страхового відшкодування, підтверджується наявним в матеріалах справи страховим Актом №491/13-Тз/Х/01-2 від 15.01.2014, розрахунком страхового відшкодування від 15.01.2014 (додаток №1 до страхового Акту) та рахунком №0000001265 від 11.12.2013 (належним чином засвідчені копії міститься в матеріалах справи).

Відповідно до заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 17 766,50 грн., з вирахуванням розміру франшизи, яка відповідно умов Договору становить 832,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1049 від 20.01.2014 на суму 17 766,50 грн. (копія платіжного доручення наявна у справі).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Київського районного суду м. Харкова у справі №640/22642/13-п від 19.12.2013 (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм гр. Калінічеико К.А. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Калініченко К.А. застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Chevrolet Aveo» державний реєстраційний номер АХ 4683 ВН, шляхом укладення з Відповідачем Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/5651889 (належним чином засвідчений Поліс міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням Відповідачем з Калініченко К.А. Полісу №АС/5651889 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, Відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Калініченко К.А. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації останнім транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АХ 4683 ВН.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як Страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Калініченко К.А. транспортного засобу «Chevrolet Aveo», державний реєстраційний номер АХ 4683 ВН.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до Відповідача із претензією на виплату страхового відшкодування №280314-6975/К від 23.03.2014, з проханням відшкодувати збитки у розмірі 17 766,50 грн., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за №0208102715608.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що на відповідну вимогу Відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано умови Полісу добровільного страхування Серії АС №5651889, відповідно до якого встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизу у розмірі 0 (нуль) грн. У відповідності до ч. 1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, на час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Відповідачем на рахунок Позивача не проведена, а відповідно до Закону України "Про страхування" відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі - 17 766,50 грн. (франшиза за Полісом №АС/5651889 складає 0 (нуль) грн.).

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України «Про страхування» визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України "Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 17 766,50 грн. шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованою та законною.

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату винесення рішення Відповідач оплатив заборгованість - суму основного боргу у розмірі 16 984,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №64453 від 11.11.2014 на суму 16 984,38 грн. тому провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Зважаючи на часткове погашення заборгованості, станом на дату оголошення рішення у справі Позивач просить суд стягнути з Відповідача залишок несплаченої заборгованості у розмірі 782,12 грн.

За таких обставин, оскільки Відповідачем не подано доказів повної, своєчасної виплати страхового відшкодування, то позовні вимоги про стягнення з Відповідача несплаченого залишку заборгованості у розмірі 782,12 грн. є обґрунтованими, законними, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 16 984,38 грн. - припинити.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал - Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154; код ЄДРПОУ 33908322) суму страхового відшкодування у розмірі - 782,12 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 827,00 грн.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6.Дата складання повного тексту рішення 29.12.2014.

Суддя А.В.Яковенко