Ухвала суду № 42087370, 30.12.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" грудня 2014 р. Справа № 906/1904/13.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Маріщенко Л.О.

Розглянувши скаргу від 05.12.14р. № 14/2-46 Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" на дії органу Державної виконавчої служби щодо примусового виконання рішення господарського суду Житомирської області від 04.03.14р. по справі № 906/1904/13 за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м.Київ)

До: Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (м.Бердичів Житомирської області)

про стягнення 10441934,30 грн.

За участю:

від стягувача: Гринько О.А. - дов. № 14-126 від 13.05.14р.

від боржника: Боголюб А.В. - дов. від 17.07.13р.

від ДВС: Пилипенко О.С. - дов. № 4.4-03/44/1775 від 26.11.13р.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.03.14р. у справі №906/1904/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.14р., стягнуто з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - 8861452,26грн боргу, 325855,04грн пені, 565106,64грн штрафу, 240271,07грн 3% річних, 26321,00грн інфляційних нарахувань, 68180,22грн витрат по сплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

20.05.14р. видано наказ № 906/1904/13.

08.12.14р. згідно вхідного № 02-19/175/14 до суду від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшла скарга від 05.12.14р. № 14/2-46 на дії органу Державної виконавчої служби, в якій стягувач просить:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної служби України щодо зупинення виконавчого провадження № 44951828;

- визнати незаконною постанову від 07.11.14р. про зупинення виконавчого провадження № 44951828;

- зобов'язати ВДВС поновити виконавче провадження № 4495182, про що винести відповідну постанову.

Скарга мотивована тим, що підставою для зупинення виконавчого провадження є внесення підприємства-боржника до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Однак, на думку скаржника, дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на стягнення заборгованості, що виникла до 01 січня 2013 р., і не поширюється на примусове стягнення заборгованості, яка виникла після 01 січня 2013 р., тоді як стягнута за рішенням суду у даній справі сума боргу складається з суми основного боргу, штрафних та фінансових санкцій, які нараховані як до розрахункової, визначеної Законом дати, - 01.01.2013 р., так і після неї, а також суми судового збору, на яку дія Закону не поширюється. Також, скаржник посилається на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Ухвалою суду від 09.12.14р. подану скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

23.12.14р. на адресу господарського суду надійшло уточнення № 14/2-61в від 18.12.14р. до скарги № 14/2-46в від 05.12.14р., згідно якого стягувач просить вважати правильною редакцію п. 4 прохальної частини, а саме: "Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження № 44951828 з виконання наказу господарського суду Житомирської області від 20.05.14р. у справі № 906/1904/13, про що винести відповідну постанову".

Представник стягувача в судовому засіданні подану скаргу, з урахуванням уточнень, підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити. Зокрема зазначив, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу, Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що: обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»; внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Представник відділу примусового виконання рішень ДВС України проти вимог скарги заперечив, просить відмовити в її задоволенні, з підстав викладених у відзиві (а.с. 14-15 т.2).

Представник боржника в судовому засіданні щодо вимог скарги заперечив, згідно відзиву від 30.12.14р. (а.с. 11-13 т.2). Зазначив, що дії державного виконавця із зупинення виконавчого провадження щодо виконання наказу у даній справі є законними та правомірними, а вимоги скарги стягувача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 04.03.14р. у справі №906/1904/13, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.04.14р., позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.

Згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 вищевказаного Закону).

Законом України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Поряд з цим, статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.14р. державний виконавець відкрив виконавче провадження № 44951828 з виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1904/13 від 20.05.14р.

Згідно листа № 24.10.14р. № 572 боржник повідомив державного виконавця, що 29.07.13р. наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 545 КП "Бердичівтеплоенерго" включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, відповідно до ЗУ від 23.06.05р. № 2711-IV "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно абз.6 п.3.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п.2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених пунктом 15 статті 37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Постановою державного виконавця від 07.11.14р. виконавче провадження з примусового виконання наказу по справі №906/1904/13 зупинено на підставі п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711 передбачено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Зазначеними нормами законодавства встановлено вичерпний перелік видів заборгованості, щодо якої не підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання судових рішень щодо підприємства - боржника, включеного до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону.

Отже, зупинення виконавчого провадження законом не ставиться в залежність від правової природи заборгованості та підстав її виникнення, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Таким чином, внесення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження у відповідності до положень п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, встановлених законом.

З приводу посилання скаржника на рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012 у справі про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу, суд вказує на наступне.

Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що: - обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"; - внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Поряд з цим, жодним нормативно - правовим актом чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язку тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України "Про виконавче провадження", та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу або ж безпосередньо державних виконавців не покладені та, відповідно, до їх компетенції не належать.

Водночас, слід відзначити, що згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, оскаржувані ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 07.11.14р. ВП № 44951828 про зупинення виконавчого провадження, були вчинені відповідно до вимог законодавства та у межах повноважень суб'єкта оскарження.

При цьому суд відхиляє твердження скаржника на виникнення заборгованості боржника після 01.01.13р. Так предметом позову у даній справі було стягнення боргу та штрафних і фінансових санкцій за несвоєчасне проведення розрахунків боржником за природний газ, отриманий у жовтні-грудні 2012 року. Отже заборгованість виникла саме до 01.01.13р., а встановлення кінцевої дати розрахунків у п. 6.1 Договору від 30.09.11р. №14/2584/11 на купівлю-продаж природного газу укладеного між сторонами до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки товару, вказує лише на термін сплати коштів на виконання умов договору.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

При винесені ухвали судом також враховується п. 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно якої за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене, доводи скаржника (стягувача) щодо вимог скарги, а саме визнання незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо зупинення виконавчого провадження № 44951828; визнання незаконною постанову від 07.11.14р. про зупинення виконавчого провадження № 44951828 визнаються судом неправомірними, а тому скарга підлягає відхиленню.

Вимога скаржника про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження № 44951828 з виконання наказу господарського суду Житомирської області від 20.05.14р. у справі № 906/1904/13, про що винести відповідну постанову судом, також, відхиляється, оскільки суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом України "Про виконавче провадження" можуть здійснюватися тільки зазначеними особами.

Керуючись ст.ст. 33, 86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Доводи Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", викладені в скарзі № 14/2-46в від 05.12.14р. визнати неправомірними, скаргу № 14/2-46в від 05.12.14р. з урахуванням уточнень від 18.12.14р., відхилити.

Ухвала господарського суду Житомирської області може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - в справу

2,3 - сторонам (рек.),

4 - Відділу примусового виконання рішень ДВСУ (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) (рек.)